:: LEX :: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА В УКРАЇНІ
 
23.03.2010 11:18
Автор: Ігнатенко Оксана Євгенівна, пошукач Інституту законодавства ВРУ,помічник-консультант народного депутата України
[Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]
Проблема Конституційної реформи 2004 року в тому, що задекларувавши перерозподіл повноважень вищих органів влади, вона зберегла два сильних політичних центрів на вищому рівні. Конфлікт між системою виконавчої влади на чолі з Президентом України і Верховною Радою України змінився відкритим протистоянням між главою держави і урядом, який спирається на підтримку парламентської більшості. В теперішніх умовах, коли Президент і парламентська більшість (коаліція) прибічники однієї політичної сили, можливо, ми спостерігати не будемо явних протистоянь, але ми повинні розуміти, що така ситуація в державі трапляється вкрай рідко, тому окреслення перспектив розвитку інституту президентства в Україні, на нашу думку, має ґрунтуватися на таких засадничих положеннях:
- Наділення президента певним обсягом повноважень не повинно порушувати баланс владних відносин, таким чином змагаючись з парламентом за вплив на систему виконавчої влади.
- Світова практика засвідчує, що парламентська модель формування та функціонування уряду не передбачає можливого ефективного стороннього впливу. Ми вважаємо, що не варто наділяти главу держави повноваженнями вносити до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України, тому що не можна забезпечити ані їхній результативний вплив на функціонування уряду як колегіального органу, ані підтримку їхніх ініціатив парламентською більшістю.
- Президент має діяти чітко за законом, а закон має бути таким, щоб у глави держави не було свободи вибору, коли вибір залежить чи то від настрою, чи то від того, що сказало «найближче» оточення, чи то від домовленостей, які ні як ні стосуються інтересів держави. Якщо, наприклад, несформований уряд у визначений термін, Президент має (а не має право) розпустити парламент, тому що він не виконав свій обов’язок.
- Слід відмовитися від повноваження глави держави скасовувати акти Ради міністрів АР Крим та голів місцевих державних адміністрацій, оскільки таке втручання може сприяти дезорганізації функціонування очолюваної урядом системи органів виконавчої влади.
- Глава держави має відійти від керівництва економікою й соціальною сферою, зосередившись на забезпеченні належного функціонування державного механізму. Він має стояти між гілками влади та забезпечувати єдність державної влади і злагоджене функціонування її гілок.
- Для уникнення конфліктів щодо здійснення політики в міжнародній сфері, треба додати перелік актів, які потребують контрасигнатури Прем’єр-міністра або міністра, відповідального за виконання цього акту. До цього переліку доцільно додати акти, що стосуються питань ведення переговорів і укладання міжнародних договорів.
- Варто відмовитися від конституційної норми про право президента призупиняти урядові акти, це право блокує співпрацю парламенту і уряду. Але треба залишити право звертатися до Конституційного Суду України чи адміністративних судів щодо визнання їх неконституційності чи незаконності. За Президентом має залишатися право призупиняти акти уряду лише на підставі відповідного рішення, прийнятого Конституційним Судом.
І головне, коригування Основного Закону України має бути дуже зваженим і обмеженим, а головне – системним процесом. І закон треба не тільки міняти, але й виконувати. Це, мабуть, найголовніша проблема наших керманичів.

e-mail: oksanamanko@gmail.com

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ
19.03.2010 12:12
ЗАКРЕПЛЕНИЕ ОСНОВ КОНСТИТУЦИОННОГО СТРОЯ И ФОРМ ГОСУДАРСТВЕННОГО УСТРОЙСТВА В КОНСТИТУЦИЯХ УКРАИНЫ И РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
11.03.2010 11:02
SOME QUERIES ON UKRAINIAN-SWEDISH LEGAL RELATIONS BACKGROUND
10.04.2010 19:06
ДЕРЖАВА І ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
09.04.2010 17:49
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ САНКЦІЇ
09.04.2010 17:23
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО РЕЖИМУ МОРСЬКИХ ПОРТІВ
08.04.2010 20:57
ІНСТИТУТ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ ЯК ФОРМА ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ
08.04.2010 20:53
ЩОДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА КОНСТИТУЦІЇ
07.04.2010 21:00




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше