ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БУКОВИНИ У ПЕРІОД КОРОЛІВСЬКОЇ ДИКТАТУРИ В РУМУНІЇ (1938 – 1940 РР.)
09.04.2010 08:19
Автор: Торончук Іван Желувич, асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Встановлення королівської диктатури Кароля II у Румунії на початку лютого 1938 р. та узаконення цього прийняттям нової Конституції (промульгованої королем 27 лютого 1938 р.), стало причиною проведення нових адміністративних і політичних реформ у державі [4, с. 55-54; 13, с. 17]. Проведення реформ було спричинено бажанням короля, який отримав абсолютну повноту влади у державі, централізувати її ще більше у найкоротші строки [8, с. 385]. Тому контроль над процесом централізації влади на місцях і організацію проведення нової адміністративно-територіальної реформи король поклав на Міністерство внутрішніх справ на чолі із А. Келінеску. З приводу організації проведення адміністративно-територіальної реформи А. Келінеску у своєму рапорті до короля відзначив, що «…адміністративно-територіальний устрій, передбачений Конституцією 1923 р. та адміністративними законами 1925 р., 1929 р., 1936 р. був виправданий тільки на той час, але на даний момент, коли потрібно централізувати владу на місцях з метою підвищення її дієздатності, є малоефективним. Тому найбільш оптимальним кроком до досягнення поставленої мети має стати проведення територіально-адміністративної реформи зі створення нової адміністративної одиниці – області (цинуту) на чолі із королівським резидентом» [12, с. 4-5]. Дана ідея була підтримана королем та втілена у життя прийняттям нового адміністративного закону 14 серпня 1938 р., санкціонованого королівським декретом № 2919. Цим законом передбачалося створення нової адміністративної одиниці – області. Очолювати новостворені області мали королівські резиденти [12, с. 9; 6, с. 299-300].
Усього у Румунії було створено 10 областей серед яких і Сучавська, або «Буковинська», як її ще називали тоді [7, с. 79]. До складу даної області входило сім повітів (Чернівецький, Хотинський, Сторожинецький, Радівецький, Кимпулунзький, Сучавський та Дорогойський). Центром Сучавської області було м. Чернівці [1, с. 88; ].
Управління областю покладалося на королівського резидента та раду області. Діяльність королівського резидента регулювалася, окрім адміністративного закону 1938 р., ще й регламентом про застосування адміністративного закону від 18 листопада 1939 р. Згідно зі статтею 62 адміністративного закону 1938 р., королівський резидент був представником уряду в області та її керуючим – головою адміністрації [2, с. 1-2]. Серед покладених на нього законодавством обов’язків було виконання рішень, прийнятих радою області. Королівський резидент представляв особисто або через свого представника (мандатора) область у судових установах, підписував прийняті акти-розпорядження. Міністерства могли делегувати королівським резидентам виконувати певні їхні функції на місці [16].
Королівський резидент призначався королем терміном на шість років на основі рішення Ради Міністрів прийнятого за поданням міністра внутрішніх справ. На посаду королівського резидента міг претендувати тільки громадянин Румунії у третьому поколінні, який досягнув 35 річного віку, мав вищу освіту або був генеральним офіцером [12, с. 17]. Перед вступом на посаду він був зобов’язаний скласти присягу перед королем, головою Ради міністрів, міністром внутрішніх справ та священиком.
Королівський резидент був відповідальним за дотримання державної та громадської безпеки в області, йому підпорядкувалися органи поліції та жандармерії, які мали виконувати в терміновому порядку всі його розпорядження, він контролював діяльність усіх службовців і служб області, розглядав скарги на діяльність органів управління (направляти скарги відразу до міністерств заборонялося законом, це мало здійснюватися через резидента), забезпечував виконання законів та інших нормативних актів, виданих центральними органами влади. При королівському резиденті створювалась адміністрація, яка складалась із відділів: адміністративного, юридичного, фінансового, технічного, сільськогосподарського, медицини, освіти тощо. На них покладався обов’язок надання допомоги резиденту з належної організації діяльності відповідної галузі управління. Новий адміністративний закон зобов’язував резидента раз на місяць проводити нарадчі засідання за участю всіх керуючих служб області. Прийняті на цих нарадах рішення були обов’язковими для виконання (також раз на триместр резидент проводив наради із префектами повітів для складання єдиного плану розвитку області).
Діяльність королівських резидентів контролювалася міністром внутрішніх справ, який не менше, як два рази на рік, проводив спільні засідання із ними з метою обговорення питань здійснення управління в повітах. Також раз на рік резиденти звітували перед міністром внутрішніх справ і королем про політико-соціальний та економічний стан області.
Першим королівським резидентом Буковини став професор кафедри конституційного права (з 1926 р. по 1940 р.) Чернівецького університету Г. Алексіану, який 13 серпня 1938 р. урочисто прийняв присягу разом із іншими королівськими резидентами Румунії [10, с. 117; 1, с. 88]. Г. Алексіану проводив активну діяльність щодо уніфікації діючого законодавства у краї та поширення на Буковину дії румунського цивільного, цивільно-процесуального та комерційного кодексів, що розпочалось 15 жовтня 1938 р. із скасуванням діючого до цього у краї австрійського законодавства. Але з невідомих і до сьогодні причин його перевели 1 лютого 1939 р. королівським резидентом до найбільшої в Румунії області Бучеджь (Bucegi), із центром у Бухаресті [10, с. 119].
Новим королівським резидентом Сучавської (Буковинської) області став Г. Флондор (отримав юридичну освіту у Відні та Празі, був депутатом і сенатором румунського парламенту). 7 лютого 1939 р. він склав присягу на посаду резидента у присутності короля та представників уряду в королівському палаці [17, с. 1; 15, с. 1-2].
Королівський резидент зобов’язувався згідно із законодавством проводити інспектування повітів області. Так, Г. Флондор 10 березня провів інспекції Хотинського повіту та Новоселиці [14, с. 3].
Допомагав королівському резиденту в здійсненні управління генеральний секретар, який призначався королівським декретом та був другою особою в ієрархічній системі управління після резидента [12, с. 17]. Королівський резидент спеціальним розпорядженням по області був наділений правом наділяти своїми повноваженнями генерального секретаря або когось із префектів. Першим генеральним секретарем був призначений радник (суддя) адміністративного суду (доктор права) Е. Черкавскі, якого із виходом на пенсію 1 квітня 1939 р. замінив Н. Лупу. 3 квітня 1939 р. Н. Лупу склав урочисто службову присягу перед королівським резидентом про вступ на посаду [18, с. 3].
Для зберігання формальних ознак демократії в монархічній Румунії адміністративним законом 1938 р. в областях передбачалося створення такого органу, як рада області, яку очолював королівський резидент. Рада на практиці відігравала дорадчо–консультативну роль та була лише ще одним допоміжним інструментом у руках резидента. Вона складалась із радних виборних та по праву, які були двох видів: обрані радами комун повіту та аграрною, комерційною і трудовою палатами. Рада області була уповноважена розглядати питання про встановлення різних видів обов’язкових платежів у межах, визначених законодавством, затверджувала бюджет, вирішувала питання про державне надання позик. У випадку дострокового припинення повноважень ради або її недієздатності вирішення питань, які були у компетенції ради, переходило до юрисдикції королівського резидента.
Також у області створювались в обов’язковому порядку профільно-виконавчі управління (служби) з фінансових, адміністративних, юридичних, технічних, аграрних, санітарних, освітніх, мобілізаційних, зоотехнічних і ветеринарних питань [12, с. 28].
Така система управління областю збереглася до встановлення на Буковині 28 червня 1940 р. радянської влади. Останній королівський резидент Г.Флондор переїхав разом із адміністративним апаратом управління області до Ватра-Дорней, звідки управляв ним до ліквідації у вересні 1940 р. інституту королівського резидента.
Отже, система місцевих органів влади Буковини на чолі з королівським резидентом під час встановлення у Румунії королівської диктатури (1938-1940 рр.) була централізованою, ієрархічно побудованою управлінською машиною, яка мала необмежені важелі впливу на всі суспільні відносини з метою досягнення поставлених перед нею завдань центральними органами влади держави. А закріплені у конституційному законодавстві принципи участі в управлінському процесі місцевих громадських рад мали лише декларативний характер, відводячи останнім на практиці роль дорадчих органів.
Література:
1. Буковина 1918-1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток (Матеріали і документи) / Упор. та ред. С. Д. Осачука; Резюме нім. та англ. мов. -Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - 328 с.
2. Державний архів Чернівецької області / Ф. 26, оп. 2, спр. 46, арк. 1,2.
3. Державний архів Чернівецької області / Ф. 30, оп. 7, спр. 5, арк. 4.
4. Ерещенко М. Королевская диктатура в Румынии 1938-1940 гг. – М.: Изд-во Наука, 1979. – 170 с.
5. История Румынии / И. Болован, И.- А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. – М.: Издательство «Весь мир», 2005.- С. 580.
6. Нариси історії державної служби в Україні / НАН України. Інститут історії України; Голов. упр. держ. служби України. - К.: Ніка-Центр, 2008. – 536 с.
7. Народне Віче Буковини 1918 – 1993 (Документи і матеріали обласної науково-практичної конференції, присвяченої 75 – річчю Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р.) / упорядник Романець О. С.– Чернівці, Видавництво «Прут», 1994.- 144 с.
8. Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн. XX століття: Підручник для вищих навчальних закл. - К.: Генеза, 2005.-816 с.
9. Actualitatea la Rezidenţa Ţinutilui // Glasul Bucovinei № 5555, 19 februarie 1939.- P. 2.
10. Ciachir N. Din istoria Bucovinei (1775–1944). – Bucureşti: Ed. Didactică şi Pedagogică, 1993. – 174 р.
11. Conferinţă sub preşedentia d-lu Rezident Regal // Glasul Bucovinei, 13 iulie 1939.- P. 3
12. Constantinescu M. G. Legea administrativă din 14 august 1938 (cu note explicative), Bucureşti : Editura Ziarului «Universul», 1938.- 94 p.
13. Enciclopedia de istorie a României /Alexandrescu I., Bulei I., Mamina I., Scurtu I. /, Bucureşti.: Editura Meronia, 2001.- 655 p.
14. Inspecţiile D-lui Rezident Regal al Ţinutului Suceava // Glasul Bucovinei № 5571, 11 martie 1939.- P. 3.
15. Instalarea noului Rezident Regal al ţinutului Suceava // Glasul Bucovinei № 5546, 9 februarie 1939.- PP. 1-2.
16. J. C. M. pentru atribuţiile delegate Rezidentului Regal de Ministerul Economiei Naţionale din 24 noemvrie 1938 // Monitorul Oficial p.-1 № 274, 24 noemvrie 1938.
17. Rezident regal George Flondor a depus jurământul // Glasul Bucovinei № 5544, 8 februarie 1939.- P. 1.
18. Solemnitatea instalării noului secretar general Ţinutului Suceava d. dr. Nicu Lupu // Glasul Bucovinei № 5591, 4 aprilie 1939.- P. 3.
e-mail: cny.lex.ua@bigmir.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
