:: LEX :: КОНСТАНТІН ІСОПЕСКУ-ГРЕКУЛ: ВЧЕНИЙ-ЮРИСТ, ПЕДАГОГ, ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНСТАНТІН ІСОПЕСКУ-ГРЕКУЛ: ВЧЕНИЙ-ЮРИСТ, ПЕДАГОГ, ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ
 
09.04.2010 23:51
Автор: Грекул-Ковалик Тетяна Анатоліївна, асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
29 березня 1938 року у Чернівцях раптово пішов із життя той, кого в краї називали “дядьком” Такіцою. Згодом про цю смерть прокурор Верховного Каса-ційного суду та юстиції Румунії Аурел Тарнавський написав так: “Швидка смерть цього гордого сина Буковини, оплакана колегами і друзями, викликала співчуття в усіх прошарках буковинського населення. І, я дійсно не вірю, що окрім співчутливого і щирого митрополита Володимира, хтось інший у цьому куточку країни, можливо, був би більш приємним, більш любимим і тим, хто ко-ристувався б довірою кожного, аніж Такіца” [5, р.199]. Його дім був притулком для усіх нужденних, а його гаманець – відкритий для тих, хто потребував допо-моги. Біженці, студенти, госпіталізовані солдати всієї монархії були наділені ма-теріальною підтримкою Такіци…
Такіца – Константін Ісопеску-Грекул, син румуна Дмітрія Ісопеску –професора і педагога (директора середньої школи м. Чернівців і депутата Віден-ського парламенту) та його дружини Аглаї Грекул, народився у Чернівцях у 1871 році.
Молодий Константін отримав національне та релігійне виховання у бать-ківському домі. Завершивши ліцей з блискучими результатами, став студентом юридичного факультету у Чернівцях.
Після здобуття правничої освіти і проходження короткої адвокатської практики вступив до магістратури. Посів посаду радника трибуналу.
Будучи спеціалістом з кримінально-процесуального права, Такіца врешті-решт за порадами колег вирішив присвятити себе академічній кар’єрі [5, р.201]. У 1897 році став доктором права у Чернівцях. Спеціальні знання отримав у Від-ні, Лейпцигу, Берліні та Гейдельберзі [8, p.111].
У 1907 р. Ісопеску-Грекула обрали депутатом сейму Буковини [5, р.202], і він почав відігравати провідну роль у культурно-національному русі буковинсь-ких румунів. Очолив Румунський сеймовий клуб. Також був президентом націо-нального румунського консиліуму у Відні у 1916-1919 рр.
Під час налагодження дипломатичних відносин з Австрією (наприкінці 1919 р.) румунський уряд іменував К.Ісопеску-Грекула королівським комісаром і призначив амбасадором (послом) у Відні [1, с.4].
Значні заслуги Ісопеску-Грекула і перед юридичним факультетом Черні-вецького університету. Повернувшись на батьківщину у 1906 р., склав профе-сійний іспит на приват-доцента і став викладачем Чернівецького університету [2, с.3]. Він був першим румуном серед викладачів юридичного факультету. Че-рез три роки отримав звання професора (1909 р.). Протягом багатьох років на юридичному факультеті читав цивільне та кримінальне право, кримінальний процес [8, p.104].
К.Ісопеску-Грекул займався проблемами уніфікації законодавства Румунії. Для цього у 1921-1922 рр., завдяки спільним зусиллям факультетів Чернівецько-го університету, з’явився спеціальний журнал у Чернівцях. Серед тих, чиї праці публікувалися на сторінках журналу, були Г.Дрегенеску, А. Штефанеску-Галаці, І. Цуркан, а також К.Ісопеску-Грекул [8, p.123].
У бібліотеці Сучави є декілька Ісопеску-Грекула праць та одна стаття з ві-денського часопису [8, p.111]. У бібліотеці Чернівецького національного універ-ситету ім. Ю. Федьковича можна відшукати лише дві його праці: “Statul civilizat şi dreptul naţional”, Cernăuţi, 1923 (“Цивілізована держава й національне право”, Чернівці, 1923) [7] та “Panevropa şi unificarea dreptului”, Craiova, 1930 (“Панєвро-па та уніфікація законодавства”, Крайова, 1930) [6].
Окрім науково-педагогічної, займався і літературною роботою. Як поет, писав під псевдонімом Константін Верді.
Життя Такіци не було осілим. Постійні переїзди, нові призначення на по-сади, нові звершення…
У 1924 році Ісопеску знову повернувся на Буковину та продовжив займа-тися академічною діяльністю в Чернівецькому університеті. У 1923-24 навчаль-ному рроці входив до складу університетської комісії з питань дисципліни сту-дентів [4, р.24]. У 1928 р. був обраний депутатом Чернівецької міської ради.
Обрання Такіци у 1930 р. ректором Чернівецького університету строком на три роки дало можливість отримати йому у 1933 році звання “doctor honoris causa” за значні заслуги та вагомий внесок у науку, навчальну та політичну дія-льність. У 1932-33 рр. отримав сенаторський мандат.
До кінця свого життя К.Ісопеску-Грекул займався викладацькою, політич-ною та громадсько-просвітницькою роботою. За заслуги був нагороджений ор-денами “Фердінанда”, “Румунської Корони”, “Орла Румунії” та великим хрестом “Румунської Корони” [3, р.166].

Література:
1. Відомості з усього світу: [К.Ісопеску-Грекул – королівський комісар] // Голос Буковини. – 1919. – № 45. – С. 4.
2. Новинки: З Чернівецького університету: [Про новий набір студентів і нові призначення професорів] // Буковина (Чернівці). – 1906. – № 38. – С. 3.
3. Anuarul Universităţii Regele Carol II-lea din Cernăuţi. Pe anul de studii 1937-1938. – Cernăuţi: Institutul de arte grafice „Gladul Bucovinei”, 1938. – 455 p.
4. Anuarul Universităţii Regele Ferdinand І din Cernăuţi. Anul de studii 1923-1924. – Cernăuţi: Editura Universităţii, 1925. – 61 p.
5. Aurel Tarnavschi. Constantin Isopesku-Grecul // Doctrină, Jurisprudenţă si Legislaţie. –1938. – Anul VI. – № 10. – Р. 199-203.
6. Isopescu-Greсul K. Panevropa şi unificarea dreptului. – Craiova: Scrisul Ro-mănesc, 1930. – 10 p.
7. Isopescu-Greсul K. Statul civilizat şi dreptul naţional. – Cernăuţi: Ed. “Glasul Bucovinei”, 1923. – 15 p.
8. Universitatea din Cernăuţi în peridoda interbelică / Mircea Grigoroviţă. – Suceava: Muşatinii, 2005. – 290 p.

e-mail: vasia-tania@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
30.03.2010 21:07
ВПЛИВ ЗАСАД АРБІТРУВАННЯ НА ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД СПОРІВ
13.03.2010 23:13
ЦИРКУЛЯЦІЯ ЕЛІТ ЯК ОСНОВНА ІДЕЯ КОНЦЕПЦІЇ ВІЛЬФРЕДО ПАРЕТО
09.04.2010 23:48
КАТЕГОРІЯ «ОБ’ЄКТ ПРАВОВІДНОСИН» В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ПРАВА
09.04.2010 17:40
ПРИРОДНІ ПРАВА ЛЮДИНИ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ
09.04.2010 17:33
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БУКОВИНИ У ПЕРІОД КОРОЛІВСЬКОЇ ДИКТАТУРИ В РУМУНІЇ (1938 – 1940 РР.)
09.04.2010 08:19
ВІРТУАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ ЛІБЕРАЛІЗМУ УКРАЇНИ: ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ
07.04.2010 22:16
ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В ПЕРІОД ГЕТЬМАНЩИНИ (1722-1743 рр.)
07.04.2010 21:18
ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК У ДОБУ ДИРЕКТОРІЇ
01.04.2010 22:15




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше