:: LEX :: ВПРОВАДЖЕННЯ НА РИНОК ПРОДУКТІВ, ЩО МІСТЯТЬ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ: ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВПРОВАДЖЕННЯ НА РИНОК ПРОДУКТІВ, ЩО МІСТЯТЬ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ: ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
 
03.06.2010 18:42
Автор: Моркова Ольга Ігорівна, студентка Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого
[Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]
Продукти, що містять генетично модифіковані організми (ГМО) з’явилися на українському ринку нещодавно. Через те, що наслідки, до яких може призвести використання генетично модифікованих продуктів є питанням неоднозначним та дискусійним, Україна не була підготовлена до впровадження на ринок продукції такого типу. Тільки в 2007 році був прийнятий Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», що регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки. Однак цей Закон чітко не встановлює процедуру випуску генетично модифікованих організмів на ринок. На нашу думку, чітка регламентація процедури регістрації ГМО є кроком до виконання принципів пріоритетності збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища та забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.
Слід відмітити високий рівень опрацювання цього питання в Європейському законодавстві, і по можливості використати досвід інтеграційного утворення з цього питання. Розглянемо деякі положення законодавства ЄС щодо ГМО. Згідно з директивою 2001/18/ЄС, ГМО – це організми, за виключенням людини, в яких генетичний матеріал змінений шляхом сполучення та/або натуральної рекомбінації. Отже, получення ГМО пов’язано із вбудуванням чужого гена (рослинного, тваринного) в ДНК інших рослин або тварин з метою змінення властивостей чи параметрів останніх. В результаті такої модифікації відбувається штучне впровадження новых генів в геном організма, тобто в той апарат, від якого залежить будова самого організма та наступних поколінь. Подібно до законодавства ЄС, Закон України поділяє генетично модифіковані організми на ті, що використовуються в замкнутій і ті, що використовуються у відкритій системах. ГМО, що використовуються у відкритій системі є найбільш небезпечними для людини, оскільки передбачений їх контакт з населенням та навколишнім середовищем. Вони використовуютья у сільськогосподарській практиці, промисловості, медицині, в природоохоронних цілях, передачі технологій та в інших сферах обігу ГМО. На наш погляд, процедуру реєстрації та випуску в обіг на ринок ЄС цієї групи ГМО можна поділити на декілька етапів. Першим етапом випуску генетично модифікованих організмів чи комбінації таких є нотифікація, тобто подача компетентним органам необхідної інформації на розгляд. Документація подаеться в органи тієї держави-члена, де ГМО випускаеться на ринок вперше. Основною інформацією в нотифікації є характеристика генетично модифікованого організма. До неї додається оцінка біобезпеки. Під біобезпекою розуміється такий стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його факторів (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру та функцію людини в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини. Нотифікація включає умови впровадження на рынок, передбачуваний строк, на який отримується згода на випуск на рынок. Відповідно до норм ЄС, згода видається не більш, ніж на десять років. Слід зазначити, що норми вітчизняного законодавства передбачають п’ятирічний термін дії реєстрації ГМО, які використовуються у відкритій системі, після чого слідує перереєстрація. Важливим на етапі нотифікації є подача плану моніторингу. Мета моніторингу – ідентифікація прецедентов побічних эфектів ГМО. Моніторинг повинен братися до уваги у випадках змін у навколишньому середовищі, які можливо викликані застосуванням ГМО. Тобто при спостереженні змін у навколишньому середовищі, повинно проводитись дослідження, чи є ці зміни наслідком використання генетично модифікованих організмів чи є фактором навколишнього середовища. Строк моніторингу може відрізнятися від строку, на який дається згода на випуск ГМО на ринок. Обов’язковими для нотифікації є пропозиції щодо маркування та упакування. Маркування повинно містити чітке твердження про наявність ГМО у продукті. Вираз «Цей продукт містить генетично модифіковані організми» повинен з’являтися або на етикетці, або на супровідному документі. Крім того, у маркуванні зазначаються комерційна назва продукту, що розміщується на ринок, ім’я та повна адреса особи, яка є відповідальною за його розміщення, назва ГМО, який міститься у продукті та спосіб отримання даних публічно доступної частини реєстру. Нажаль, джерело реєстру у директиві 2001/18/ЄС не вказується. Проблемним питанням в Україні є саме невиконання виробниками норм щодо маркування продуктів, які містять ГМО. І хоча в Наказі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами» містяться норми, які не допускають до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, яке повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію про модифікованої сировини, у більшості випадків виробники відходять від них.
Другим етапом реєстрації генетично модифікованого організму чи їх комбінації у Європейському Союзі є розгляд нотифікації компетентними органами та перевірка її на відповідність нормам, що містяться в директивах ЄС. Встановлений строк для розгляду нотифікації 90 діб. За результатами розгляду органи виносять так званий оціночний звіт, в якому зазначається, чи може даний ГМО випускатися на ринок, та на яких умовах. Компетентні органи надсилають копію нотифікації Комісії, яка передає її іншим державам-членам упродовж 30 діб. Завершальним етапом реєстрації ГМО є, так званий, обіг оціночного звіту. Упродовж 60 діб з початку цього етапу Комісія ЄС та компетентні органи розглядають оціночний звіт, коментують його, виносять обгрунтовані заперечення проти впровадження ГМО на ринок, якщо такі є. Через 105 діб компетентні органи виносять рішення, чи буде випускатися ГМО на ринок. Якщо рішення негативне, нотифікації відмовляється, органи повинні мотивувати своє рішення. Якщо рішення позитивне, органи упродовж 30 діб повідомлюють Комісію та інших держав-членів про впровадження ГМО на ринок. Згода на випуск генетично модифікованого організму чи комбінації таких здійснюється в письмовій формі.
Отже, Європейський Союз зобов’язує виробників продукції, що містить генетично модифіковані організми, дотримуватися складної процедури регістрації ГМО. Чітке законодавче закріплення кожного етапу отримання згоди на впровадження ГМО на ринок, унеможливлює введення в обіг генетично модифікованих організмів, що є небезпечними для здоров’я людини та навколишнього середовища. На нашу думку, Україні слід розробити більш чіткі правила обігу продукції, що містить ГМО, передусім з метою захисту прав споживачів та зміцнення своєї репутації на міжнародній арені, а також поступової адаптації нашого законодавства до законодавства ЄС.

Література:
1. Council Directive 90/219/EEC of 23 April 1990 on the contained use of genetically modified micro-organisms (OJ No L 117 of 8. 5. 1990, p. 1);
2. Directive 2001/18/EC of The Parliament and of The Council of 12 March 2001 n the deliberate release into the environment of genetically modified organisms and repealing Council Directive 90/220/EEC;
3. Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» //Верховна Рада України//31.05.2007//1103-V;
4. Наказ «Про затвердження Правил роздрібної торгівліпродовольчими товарами»//Міністерство Економіки та з питань Європейської Інтеграції України //11.07.2003//N 185.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖПАРЛАМЕНТСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В РАМКАХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
31.05.2010 20:11
ПРОБЛЕМЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ СУДЕБНОЙ СИСТЕМЫ В УКРАИНЕ
30.05.2010 12:34
СТАНОВЛЕННЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
18.05.2010 21:17




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше