Про наркоманію говорять у всьому світі. З нею пов’язують занепад звичаїв і зростання злочинності, крім цього вона посягає на найвищу соціальну цінність (людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ст. 3 Конституції України).
Визначити в повному обсязі збитки, які завдає це явище національним інтересам країни, неможливо, оскільки йдеться про руйнування фізичного і морального стану та здоров’я нації, її генофонду, інтелектуального й економічного потенціалу суспільства, про добробут громадян, стабільність у державі.
Наркоманія - це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідності і передчасної смерті. Немедичне вживання наркотиків призводить до численних самогубств, побутового та виробничого травматизму, безпосередніх смертей від передозування. У більшості наркоманів існують проблеми з житлом, роботою, грошима, з законом - власне цим вони наражаються на ще одну проблему зараження - СНІДом.
Зростання наркоманії прямо пропорційне зростанню кількості злочинів, що вчиняються під дією наркотиків. Деградація особистості у наркоманів настає набагато швидше (у 10-20 разів), ніж у алкоголіків, і є однією з безпосередніх причин здійснення ними правопорушень. [6]
Патологічна тяга до наркотичних речовин виявляється стимулятором до корисливих вбивств, якими переслідується мета заволодіти наркотиками або грошовими коштами для їх придбання. У цьому разі значна частина злочину здійснюється під впливом наркотиків. Тільки у 2006р. виявлено 42582 особи які вчинили наркозлочини, таких злочинів зареєстровано 64,63 тис (15,4% від загальної кількості злочинів), та 1578 злочинів учинених неповнолітніми особами або за їх участі.
У лютому 1995р. в Україні було прийнято ряд законів. «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (сьогодні втратив чинність), «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України». Цим створена база законодавства, яке дає можливість вести боротьбу з наркоманією, токсикоманією як соціальним і медичним явищем.
У згаданих вище законах наркоманія визначається як хворобливий психічний стан, зумовлений зловживанням наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН та Комітетом із контролю за наркотиками у складі Міністерства охорони здоров’я України (далі – Комітет), і характеризується психічною або фізичною залежністю від них. Щодо поняття хворого на наркоманію (наркомана), то це особа, у якій медичним закладом у визначеному законом порядку встановлено діагноз «наркоманія». За офіційними статистичними даними кількість зареєстрованих осіб в Україні із наркотичною залежністю в 2004 р. становила 124,805 тис. осіб, 2005р.–152,418, а в 2006 р. на обліку перебуває 156,358 тис. осіб.
Більшість із наркотичних речовин використовуються в медичній промисловості, як дуже важливі препарати, що знімають біль, різні хворобливі стани тощо. Але оскільки їх зловживання призводить до наркоманії, держава встановлює чітко контрольований порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та частини прекурсорів. Порушення цього порядку тягне адміністративну або кримінальну відповідальність. Списки заборонених для вільного обігу засобів і речовин встановлюються Комітетом, який їх публікує в офіційному друкованому виданні.
Так, за загальним правилом обіг наркотичних засобів і психотропних речовин на території України забороняється, за винятком культивування снотворного маку і конопель, але може здійснюватися лише на підставах і в обсязі, передбачених державними замовленням.
Разом з тим, усе більшого розповсюдження набувають наркотики на синтетичній основі -ЛСД,- амфетамін, метамфетамін тощо, які за своїм впливом повною мірою конкурують із наркотиками, виготовленими з природної сировини. Найбільш «модний» амфетамін зараз це т. з. «екстезі». [8]
Наркобізнес зачіпає нові сфери суспільства. Останніми роками він увійшов у школи, училища, вищі навчальні заклади, тобто помолодшав. В області та в Україні в цілому, набули поширення такі наркотичні засоби, як ацитильований опій і «маріхуана». Сировину для виготовлення цих наркотичних засобів наркоділки і самі наркомани беруть у сільській місцевості, в основному крадуть або купують у жителів, які стають на кримінальний шлях. У подальшому ця наркотична сировина перевозиться в місця, де з неї в основному кустарними методами виготовляють наркотичні засоби. Злочинці їх подрібнюють, варять із застосуванням прекурсорів - розчинників, ангидріду та ін. Далі йде сам процес реалізації особам із числа наркоманів молодим людям, які прагнуть задоволень. [9].
Проведений аналіз ситуації, яка склалася з незаконним обігом наркотиків на території Тернопільської області свідчить про збільшення осіб, схильних до немедичного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин та осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків. Якщо за офіційними статистичними даними кількість зареєстрованих осіб із наркотичною залежністю в 2004р. становила 1134 таких осіб, 2005р.-1688, то в 2006р. на обліку перебуває 1841 особи, але з врахуванням латентності захворювання і результатів соціологічного дослідження реальне їх число в 3-4 разів більше і може наближатися до 6 тис. осіб. Можна зробити висновок, що кількість споживачів наркотиків в нашій області збільшилася, проте темп розвитку наркоманії в порівнянні з 2005 р. зменшився.
Правоохоронними органами у Тернопільській області протягом 2005р. зареєстровано 579 наркозлочинів, з них 3 – учинених неповнолітніми особами або за їх участі, відповідно протягом 2006 р. – 609, та 15 аналогічних злочинів. Органами внутрішніх справ вживаються комплексні заходи щодо протидії поширенню наркотиків та стабілізації криміногенної ситуації, так у 2004 р.- 121 кг. 426 г.; 2005 – 296 кг. 52 г.; 2006 р.– 284кг. 390г. вилучено наркотичних речовин.
Спостерігаються тенденції:
1) до омолодження і фемінізації наркоманії. Соціологічні опитування показують, що значна частина студентів і учнів середніх навчальних закладів, особливо ПТУ, так чи інакше поглиблюються у сферу наркоманії;
2) зростання питомої ваги тяжких форм наркоманії, в т. ч. полінаркоманії, і вживання будь-якого наркотику;
3) Нові види токсикоманії серед неповнолітніх і молоді з розширенням асортименту токсинів і засобів їх вживання (дихання парів оргрозчинників, групові форми вживання психоактивних препаратів).
Небезпечність проявів наркоманії (токсикоманії) полягає в тому, що вона дуже швидко і безповоротно руйнує фізичне і моральне здоров’я людини: смерть настає через кілька років інтенсивного вживання засобів, але їй передує деградація особи, відмова від соціально корисної праці, психічна нестійкість, порушення у статевій сфері, пам’яті тощо.
Успіхи в боротьбі з наркоманією багато в чому залежать від науково викладених відповідей на запитання, які причини спонукають до прийому наркотичних речовин, що цьому сприяє?
Ще сьогодні вичерпно не визначені причини розвитку наркоманії. У якості етіологічних моментів виділяються біологічні, психологічні, соціальні чинники.
Причини наркоманії не можна звести до якогось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до наркоманії, а іноді низка причин, що діють на особистість в одному напрямі, ведуть до її розвитку.
Також, необхідно усунути значні недоліки у виховній роботі, насамперед серед молоді, недостатня увага до даної проблеми у шкільному та сімейному вихованні, низький рівень поінформованості як самої особи, що прилучається до наркотику, так і оточуючих.
Список використаної літератури:
1. Конституція України // ВВРУ. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів // УК, 31 січня 2007 р. – № 18. – С. 1.
3. Закон України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори // УК, 30 січня 2007 р. – № 18. – С. 1.
4. Закон України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними // ВВРУ. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
5. Закон України Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України // ВВРУ. – 1995. – № 10. – Ст. 64.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення // ВВР УРСР. – 1984. – № 10. – Ст.1123.
7. Статистичний щорічник України. Держ. комітет статистики України 2005, 2006 рр. – К.: “Консультант”, 2006.
8. “Надія століття проти наркоманії і алкоголізму” // У кожен дім. – 2007. – № 1. – січень.
8. Науково-практичний коментар КК України. – К., Каннон, А.С.К., 2001.
9. Ван Дер Берг, Бувальда В. Учебное пособие по наркологии для врачей-стажеров. – Интеркарт, 1997.
10. Валентина Кокіна. Наркоманія, чума XX століття „Урядовий Кур’єр”, 15.07.03. – №122.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
