:: LEX :: ОКРЕМІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІНАНСОВОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІНАНСОВОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
 
18.02.2011 21:49
Автор: Коваль Діана Олегівна, старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Івано-Франківського факультету Національного університету «Одеська юридична академія»
[Фінансове право. Банківське право]
За наявності значної кількості різних наукових джерел, до цього часу ще не було жодної роботи, в якій би досліджувався потенціал заходів процесуального примусу у фінансовому праві в Україні, визначення сутності та особливостей фінансово-процесуального примусу.
Серед джерел даного виду особливе значення мають наукові праці вчених-юристів. Саме на  універсальність наукових пропозицій слід звернути увагу, оскільки вони передують формуванню політичних і правових ідей, що закладаються в основу концепції фінансового права.
Аналіз наукових розробок дозволяє вести мову про те, що доктрина  справляє значний вплив на і розвиток фінансового права і необхідна для його систематичного і аналітичного розуміння. 
Дослідження цього питання необхідно розпочати з розуміння державного примусу. Ще давньокитайський філософ Конфуцій приділяв увагу примусу як «наріжному каменю соціальної організації суспільства», зокрема зазначаючи, що без «лі» (що означало норму, правило, церемоніал) не може бути порядку, а, отже і процвітання у державі: «Лі - встановлений порядок речей».
Ми погоджуємося з думкою Н.В. Хорощак, що державний примус має загальний характер і спрямований на усі сфери суспільних відносин, водночас у кожній з них він набуває специфічного прояву, наповнюється особливим змістом [1]. Саме тому  на доктринальному рівні виділяють галузеві види примусу, такі як: кримінальний примус; примус, що реалізується у адміністративних, фінансових, екологічних, митних, цивільних та інших правовідносинах. Разом з тим, і щодо застосування адміністративного примусу у правовій науці єдиної теорії донині так і не вироблено. Багато учених поділяють думку щодо існування двох груп заходів адміністративного примусу: заходи стягнення та усі інші заходи, що не містять санкцію.
Що ж стосується фінансового процесуального примусу, то він регулюється фінансово-правовими нормами, які закріплюють вичерпний перелік заходів примусу, підстави і порядок їх застосування. Він спрямований на забезпечення дотримання фінансової дисципліни. Законодавець у фінансово-правових нормах визначає коло суб’єктів примусу (коло владних суб’єктів) та їх компетенцію, підстави для застосування владним суб’єктом заходів примусу, закріплює ознаки (склад порушень), за наявності яких застосовуються примусові заходи, встановлює, які примусові заходи і в якому розмірі можуть бути застосовані за наявності законних підстав, регламентує порядок застосування примусових заходів.
Для забезпечення режиму законності при реалізації фінансових відносин використовуються специфічні форми правового переконання і примусу. Однією із них є юридична відповідальність у сфері фінансів, яка має окремі риси, властиві тільки їй. Поділяючи цю думку, ми повинні також пам’ятати, що державно-правовий примус, хоча і має багато спільного із юридичною відповідальністю, однак не тотожний їй, є набагато ширшим, і порівнювати їх можна як ціле і частину. Не можна називати тотожними примус і санкцію, називати складовою норми права, яка визначає негативні наслідки за протиправні діяння. Система заходів примусу вирізняється більш різностороннім характером, впливаючи і на порушника, і на добросовісного платника. Вона включає попереджувальні, припиняючі, правопоновлюючі та караючі заходи (застосування фінансових санкцій). Н.Ю. Пришва, підкреслюючи значну роль попереджувальних заходів, водночас зазначає, що не всі представники юридичної науки визнають їх заходами примусу. Щодо фінансово-правового примусу такий висновок є безпідставним. Так, платник податку не може відмовитися від перевірки, здійснюваної контролюючим органом. Владний суб’єкт в особі контролюючого органу не пропонує перевірку, а примушує платника до її проведення. У разі ж невиконання цієї вимоги до платника застосовуються більш жорсткі заходи примусу - припиняючі.
Повноваження державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, у сфері примусу мають виражений фінансово-правовий характер: у випадках попередження фінансових правопорушень, попередження неправомірних дій. Завдання примусу полягає у тому, щоб «знову ввести поведінку у встановлені для неї межі або, якщо це неможливо, шляхом покладання на правопорушника нового обов’язку припинити відхилення  поведінки від норми як самим порушником, так і іншими членами суспільства». Не визиває сумніву можливість застосування у фінансовій сфері також санкцій дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру.
Передумовою застосування заходів фінансово-процесуального примусу у сфері публічних фінансів є протиправна поведінка відповідних осіб, а також юридичні факти, що свідчать про порушення фінансового законодавства. Об’єктом фінансового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування, розподілу, використання грошових фондів коштів. Як відомо, держава керує фінансовою діяльністю через компетентні органи, що мають певні повноваження щодо застосування фінансово-процесуального примусу. Водночас, подібні заходи реалізують і інші органи, які відповідно до передбаченого законодавством процесуального порядку забезпечують відповідний рівень виконання і підтримку фінансової дисципліни. Необхідно погодитися з думкою деяких авторів, що порівняння заходів податково-процесуального примусу з іншими заходами процесуального характеру, які застосовуються у податковій сфері, дає можливість дійти висновку, що в основі їх розбіжностей, насамперед, лежить компетенція відповідних державних органів.
Для ухилення від оподаткування також використовується безліч різних засобів. Серед них найбільш поширеними є: навмисне заниження у звітності сум фактично виплаченої заробітної платні, приховування виручки від комерційних операцій, заниження доходу по експортно-імпортних операціях, таємний вивіз за кордон прибутку спільних підприємств, бартерні операції, маніпуляції з цінами на товари та послуги, перерахування грошей на рахунки фіктивних фірм, неприховане ухилення від сплати податків та багато інших прийомів. Так, згідно з експертними оцінками, тільки 30 % фактично виплаченої заробітної платні проходить по бухгалтерських звітах, до 20 % виручки не оприбутковується у торговельних підприємствах, невідповідність цін на вивезену за кордон продукцію становить 40 - 50%. Варто додати, що на сьогодні способами ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є: неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням і сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);  приховування об’єктів оподаткування;  заниження вартості цих об’єктів; заниження сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів; приховування факту втрати підстав для одержання пільг щодо оподаткування.
Н.Ю. Пришва, досліджуючи роль дії механізму примусу при регулюванні відносин у сфері обов’язкових платежів, аналізуючи види заходів примусу, що застосовуються до порушників законодавства у цій сфері, визначила механізм примусу у сфері фінансової діяльності з акумуляції обов’язкових платежів як закріплену законом сукупність дій та способів впливу владного суб’єкта на іншого учасника правовідносин зі сплати обов’язкових платежів з метою забезпечення невідворотності їх сплати та захисту фіскального інтересу як різновиду публічного [2]. Правовий примус проявляється, насамперед, у різних формах відповідальності: кримінальній, адміністративній, дисциплінарній і майновій, яку несуть громадяни, посадові і юридичні особи, що допустили правопорушення, а також у застосуванні уповноваженими державними органами та посадовими особами інших заходів примусового впливу щодо осіб, які добровільно не виконують вимоги правових норм. Проте вид державного примусу не визначається тим, порушення норм якої галузі права є підставою для його застосування. Досить часто заходами одного виду державного примусу охороняються відносини, врегульовані нормами багатьох галузей права, тобто точніше буде сказати, що вид примусу можна визначити залежно від того, якою галуззю права регулюються підстави і порядок застосування його заходів. Останнє характерне, зокрема, для заходів примусу у фінансовому праві.
Фінансово-правовий примус звичайно розвивається й здійснюється в рамках охоронних правовідносинах. Йому властива складна юридична конструкція,численність заходів примусового впливу. У зв'язку із цим,  доцільно  поряд з каральними санкціями виділяти в системі примусу міри забезпечувального, відбудовного,  попереджувального характеру [3].

Джерела:
1.    Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія / Н.В. Хорощак. - К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України,2004.-172 с.
2.    Підприємництво, господарство і право. - Київ : Спілка юристів України ; Київ : Інститут держави і права НАН України, 1996 . - 2005г. № 5- С .44-48. Пришва, Н. Фінансово-правове регулювання відносин зі справляння обов'язкових платежів: актуальні питання.
3.    Халфин P.O. Общее учение о правоотношениях. М., 1974. З Л 8.

e-mail: kovaldiana@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОЇ СИСТЕМИ ПОДАТКОВИХ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
22.02.2011 21:24
ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТИТУТ ФІНАНСОВОГО ПРАВА
22.02.2011 21:15




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше