На сьогодні , ми бачимо, що не всі реформи відповідають конституції. І це є найважливішою проблемою в нашій державі, адже як можна розвивати країну, суспільні відносини, якщо фундамент зруйнований, а саме – конституція. Дивлячись на Конституцію України, можна побачити прогалину у законодавстві, наприклад, актуальна тема про відсутність розділу про прокуратуру. Хоча прокуратура є незалежним органом, але все ж таки державним. Тому, принципи їх діяльності, засади, чим вони керуються під час виконання справи, їх статус та інше, в першу чергу, повинно бути чітко закріплене в Конституції.
Є зрозумілим те, що Конституцію порушують та ігнорують не просто так, а з власної вигоди політиків, легше маніпулювати суспільством, і поки воно вирішує свої питання, щодо реалізації своїх прав, тим часом високопосадовці підлаштовують усе під себе. Вони «покупають» усіх і усе, що діє в нашій державі на наш час, і їм це досить вигідно. А це, в свою чергу, є чистим видом корупцією. Корупція в Україні є однією з проблем, яку потрібно вирішувати. Тому постає питання, яким чином, і хто здатний зробити зміни в обмеженні корупції? Окрім Антикорупційного суду, НАБУ, Державне бюро розслідувань та інших, здатні на боротьбу проти корупцію і прокурори. Прокурори є державним правоохоронним органом, який діє незалежно. На них покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів. Отже, вони мають за своїм правовим статусом боротися з корупцією.
Але визнання зростання рівня корупції об'єктивно обумовленим фактором зовсім не означає, що з нею треба примиритись. Корупція занадто дорого коштує нашій державі і народу як в матеріальному, так і в духовному вимірах. Не менш небезпечне те, що в суспільній свідомості вкорінюється стереотип про корупцію як етично прийнятну форму дій і «відновлення соціальної справедливості», розмивається розуміння суспільної небезпеки цього явища. Тому вивчення причин і наслідків розповсюдження корупції, систем боротьби з нею сьогодні – проблема суспільних наук, в першу чергу юридичних.
Перш за все, на наш погляд, першим кроком повинно бути вирішення найважливішої проблеми, яка є в нашій країні на сьогодні, це саме усунення усіх двозначностей у трактуванні українських законів, коли одну і ту саму норму закону можна трактувати по-різному. З цього починав реформу у Сингапурі Лі Куан Ю. З цього починалася реформа у Грузії і практично у всіх країнах, де корупція знищувала економіку. Прийняти закон про більш жорстку юридичну відповідальність саме з приводу корупції. І ці закони, ні в якому разі, не можуть суперечити Конституції. Тому і розділ про прокуратуру повинен зайняти своє місце в Основному Законі нашої держави.
Зробивши перший крок у подоланні корупції, а саме подолання колізій та двозначного трактування законів, можна перейти до другого кроку. Якщо існує такий орган, як Антикорупційний суд, який є судом зі всеукраїнською юрисдикцією, що створюється з метою розгляду окремих категорій справ, а саме з приводу нагляду державних органів, щоб не допускати корупцію. Також, вище було зазначено такий орган, як НАБУ. Якщо у першому кроці ми казали про подолання колізій, то слід це подолати і в державних органах. Адже, прокуратура і НАБУ не можуть «поділити» своїх повноважень. Тому, на наш погляд, слід включити НАБУ до прокуратури. Генеральний прокурор, як голова, а Директор НАБУ є його підзвітним, та в свою чергу вони керують прокурорами, які вирішують питання з приводу корупції. Це може буди окремим відділенням в прокуратурі, яке буде безпосередньо боротися з корупцією.
Випливаючи з другого кроку, про створення окремого органу в прокуратурі, який міг би боротися безпосередньо з корупцією. Доречно було б зробити, так званий, розподіл влади саме в прокуратурі. Ціл’ю якого, була б можливість зосередити увагу певної групи прокурорів на їх компетенцію. Тобто, певний підрозділ прокурорів відповідав за боротьбу з корупцією, наприклад, НАБУ у складі прокуратури, і саме окремий орган, який бореться з корупцією повинен бути автономним, навіть, якщо не повністю, то хоча б частково. Інший, за підтримку державного обвинувачення в суді, третій підрозділ – нагляд за забезпеченням верховенства права, і четвертий підрозділ, який є новою функцією прокурора – керівництво слідством.
Наступним кроком, можно виділити досвід Сінгапура. Головна ідея антикорупційної політики прокурорів має полягати в "прагненні мінімізувати або виключити умови, що створюють як стимул, так і можливість особи здійснення корумпованих дій. Слід виділити такі важливі підпункти у цьому кроці, а саме: 1) велика строгість у юридичній відповідальності в справах про корупцію саме відносно високопоставлених урядовців для підтримки морального авторитету непідкупних політичних лідерів. Тобто, за корупцію повинна наставати юридична відповідальність, не залежно від посади і статусу особи, кожен повинен нести відповідальність за корумповані дії.; 2) ліквідація зайвих адміністративних бар'єрів для розвитку економіки.
В Україні прокурор має право перевіряти будь-які банківські та інші рахунки, то навіщо чекати, поки хтось буде спійманий на цьому, якщо можна активно за цим слідкувати і тримати під контролем. Це можна реалізувати за допомогою розробки системи моніторингу можливих точок виникнення корупційних дій у державних та суспільних організаціях та строгого контролю за діяльністю осіб, які перебувають у цих точках;
Таким чином, наступним кроком має бути – що за допомогою збору даних та обчислень прокуратура стежить, де можливе виникнення корупції та встановлює над цією сферою жорсткий контроль. Якщо, органи прокуратури, на основі аналізу вхідних і вихідних коштів, виявили неточності, то державні органи опиниться під пильною увагою. За проступок — позбавлення всіх соціальних пільг і заборона працювати в держорганах.
Якщо підозрюваний користується імунітетом, то прокуратура подає звіт про підозри у корупції до парламенту, який далі слідує відповідним конституційним процедурам.
Таким чином, прокурорам, які ведуть боротьбу з корупцією, слід надати право без санкцій суду і порядку заарештовувати (або обшукувати) за обґрунтованою підозрою в корупції будь-яку людину.
У багатьох розвинутих країнах вже існує система, коли міністри надають прем’єру декларації про свої доходи. Тому, в нашій країні цим питанням буде займатись саме прокуратура, і міністри та депутати та інші державні органи, щорічно повинні надавати Голові прокуратурі, яка займається боротьбою з корупцією, декларації про свої доходи та доходи членів сімей. Якщо накопичені кошти виявляться підозрілими і надмірними, починається антикорупційне розслідування.
Введення поняття «презумпція корумпованості», згідно з якою чиновник, підозрюваний в отриманні хабара, буде вважатися винним, поки не доведе протилежне.
Отже, найголовнішим для нашої країни є те, що потрібно ввести жорсткий контроль по боротьбі з корупцією, для відсічі людей, які тягнуть економіку нашої країни вниз. І хто, як не прокуратура може зайнятися цим питанням, адже цей орган діє незалежно і має обвинувачувальний характер своєї діяльності. Тому, якщо підійти до цього питання з повною відповідальністю, що саме вони зможуть знизити рівень корупції, то це потрібно розвивати, і вносити у систему України. Також важливим є становлення стабільного фундаменту, а саме – конституцію, щоб вона була не тільки найкращою конституцією в Європі через її систему, але щоб вона дійсно діяла і регулювала відносини між суспільством і державою.
Література:
1. Закон України «Про прокуратуру». – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18
2. Конституція України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
3. Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» . – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18
4. Указ Президента України від 16 квітня 2015 року № 217/2015 «Про утворення Національного антикорупційного бюро України»
__________________________
Науковий керівник: Чукаєва Вероніка Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії держави і права, конституційного права та державного управління Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
