:: LEX :: РОЛЬ ЕЛІТИ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ В КОНТЕКСТІ ПОГЛЯДІВ Х. ОРТЕГИ-І-ГАССЕТА
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 34)

Срок представления материалов

14 июля 2021

До начала конференции осталось дней 26


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РОЛЬ ЕЛІТИ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ В КОНТЕКСТІ ПОГЛЯДІВ Х. ОРТЕГИ-І-ГАССЕТА
 
27.09.2008 14:42
Автор: Ткач Тетяна Петрівна, ад’юнкт кафедри теорії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ
[Теория и история государства и права. История политических и правовых учений. Философия права]
Проблема еліти та маси в філософії сягає ще часів Давньої Греції. Вже Платон в рамках античного філософствування сформував основні принципи елітарного світогляду, які він виклав в своєму вченні про три частини душі (розумну, вольову та афективну) та відповідному розподілу на три типи громадян (мудреці, воїни та ремісники). За Платоном, функції управління державою можуть виконувати тільки люди з розумною душею, аристократи духу, мудреці. Середньовічна філософія пронизана ідеями елітаризму – про те, що монарх як вибраний, помазаник Божий може управляти народом, як пастух – стадом. Епоха Відродження продовжує розвивати ідеї теорії еліт, тобто права на владу та вищості вибраної меншості, проте більш посилюються індивідуалістичні мотиви, так як виникає впевненість в силах людини як особистості. Філософська думка Нового часу та епохи Просвітництва розвиває загалом проблематику егалітаризму, ідеї загальної рівності прав та можливостей незалежно від освіти та походження тієї чи іншої людини.
20 ст. характеризується зламом стереотипів, які формувалися протягом тисячоліть, суттєвими змінами в соціальній структурі, посиленням соціальної напруги, різнобарвністю спектра соціально-політичних сил в «нових демократіях», пошуком нових форм в літературі, мистецтві, філософії. Започаткована в 19 ст. теорія еліт Г. Моски та В. Парето, сьогодні вона стає все більш актуальною, набуває нового змісту та форми.
Розвинув та доповнив ідеї теорії еліт й іспанський філософ та культуролог Х. Ортега-і-Гассет, який вперше заговорив про відносність поняття еліти та маси, вважаючи, що визнана суспільством еліта не обов’язково є нею насправді.
Досліджуючи феномен появи, становлення та розпаду державності та цивілізацій найбільш визначних імперій та держав в історії людства (таких як Греція, Рим, Османська імперія) Ортега-і-Гассет виводить прямопропорційну залежність з розквітом та виродженням вибраної меншості нації, її еліти. «Суспільство приходить в занепад, тому що вироджуються ті, що при владі, та всі робляться чернью» [3, c.72].
Яким же чином створюється еліта, як саме проходить процес відбору до вибраної меншості суспільства? Існування еліти як неодмінної частини будь-якого суспільства необхідно прийняти як аксіому, оскільки даний факт доведений історією. Вчення про рівність усіх верств населення не знайшло свого втілення, було зруйноване життєвими досвідом, адже незаперечним фактом є той, що кожна людина від народження відрізняється від іншої фізичними, матеріальними якостями, що ставить їх на різні щабелі розвитку. В будь-якій групі, в кожному соціумі виділяється окрема меншість, яка за своїми якостями та характеристиками суттєво відрізняється від загальної маси, що беззаперечно сприймає решта, у зв’язку з чим керує і волі якій підкоряються інші. Бердяєв стосовно цього зробив такий висновок: “...завжди панують нечисельні, такий непорушний закон природи. Панування всіх нічого реального не означає, крім темного, байдужого та змішаного хаосу. Всяке управління цим хаосом припускає відмінність та виділення тих чи інших елементів, аристократії або олігархії...З управління меншості немає виходу…” [1, c. 69]
Проте для визнання особи, групи людей як вибраної меншості необхідно пройти відбір.
Для виокремлення із загальної маси та визнання статусу особи як еліти Х. Ортега-і-Гасет відзначає необхідними два критерії:
1. особа повинна подати приклад: естетичний, магічний, життєвий. Серед людської спільноти завжди були індивіди більш сильні, мужні, розумні. І вони поступово виділялися, утворюючи правлячу верхівку. Історія налічує чимало героїв, які своїми діями примушували коритися мільйони людей, чиї імена звучать і донині як найвеличніших людей своєї доби.
2. згода суспільства коритися меншості. Істотним моментом утвердження еліт є леґітимація. Вона передбачає масове визнання владної вертикалі з подальшою міфологізацією образів «провідників». Незалежно від вартісних чинників — чи то інтелект, чи брутальна сила примусу, чи моральні стандарти — її суспільною основою залишається воля до влади.
Еліта за Ортегою-і-Гассетом це не родова аристократія і навіть не привілейована частина суспільства, а ті люди, які виділяються з маси, покликані бути в меншості й боротися з більшістю (масою) задля прогресу суспільства і культури в цілому. Визнання елітою накладає тим самим обов’язок за покращення та вдосконалення життя народу та розвиток держави. Об’єднання людей в племена, спільноти, державу відбувається завдяки спільним інтересам, для досягнення цілей та вирішення важливих завдань. Створюється так звана національна догма або проект сумісного життя, що вимагає загальної участі всіх прошарків населення та здатне вселити в людей натхнення заради досягнення результатів майбутньої справи. «Нації формуються та живуть лише постільки, поскільки втілюють в себе деяке прагнення здійснити загальну програму грядущого». [3, c.281] Еліта ж покликана забезпечувати стабільність держави, налагоджувати тісні зв’язки між етнічними та політичними групами. Для стійкості держави важливо, щоб кожна група, кожний клас не забували про інших та у деякій мірі розділяли їх прагнення, ідеї та життя. Саме вибрана меншість повинна забезпечити взаємозв’язок між різними об’єднаннями населення, цю «соціальну еластичність» суспільства, адже класова відокремленість є найбільшим симптомом розпаду. Здійснюючи функції управління державою, необхідно керуватися будь-якими засобами володарювання: як матеріальним примусом, так і моральним навіюванням. Керувати державою повинні люди, які поєднують в собі далекозорість, здатність бачити непередбачуване, та утилітаризм, а реагувати на ситуації, які склалися, миттєво, рішуче, оперативно.
Еліта – це людина духу, яка служить не за примусом, а в силу внутрішньої потреби, це людина енергії, здатна своїм прикладом захопити всю націю. Для розвитку суспільства необхідні найрізноманітніші типи досконалих осіб: мудреці, художники, військові, робітники .. загалом в будь-якому призначенні та ремеслі без цих людей не обійтись, інакше суспільство «захрамає». В кожному класі можна знайти і «масу», і справжню «вибрану меншість».
Які ж риси вибраної особи, що її відрізняє від маси? Яскраво демонструє Х. Ортега-і-Гасет якості еліти на контрасті з масою. Поняття маси Ортега-і-Гассет трактує як натовп, який у кількісному й візуальному відношеннях є множиною безликих людей. Людина маси — це середня людина, без будь-яких достоїнств, яка не відрізняється від інших і повторює загальний тип. «Мідь» та «залізо» у Платона, «чернь» та «маса» у Х. Ортеги-і-Гасета.
Основні риси маси:
- заурядність – не виділені ніякими яскравими якостями, здібностями та талантами особи;
- співпадіння думок, цілей, образу життя – у людини-маси немає своєї точки зору на політичні, мистецькі, релігійні і т. д. явища суспільного життя, вона керується думкою більшості;
- відсутність прагнення досягти чогось – користуючись досягненнями науково-технічного прогресу, маса не бажає внести свій вклад в їх вдосконалення;
- відчуття себе досконалістю – вважає себе освіченою та обізнаною у всіх сферах суспільного життя;
- відсутність духу – маса не бажає заради ідей, прагнень здійснювати великі вчинки;
- відсутність бачення соціальних бар’єрів;
- невдячність за досягнення науки та техніки, якими вона може користуватися сьогодні,
- нав’язування своєї волі;
- робить те, що забажається – не хоче прислухатися до думки компетентної у справі людини.
Епоха розпаду державності настає тоді, як маса більше не бажає бути масою, відмовляється бути собою та виконувати своє біологічне призначення - слідувати прикладу кращих, прислухатися до їх думки, а кожний вважає себе керівником. Породженням такого стану речей стає криза світогляду, занепад культури, знецінення вартостей, розклад системи ідей, падіння їх престижу. Х. Ортега-і-Гассет висловив занепокоєння з приводу захоплення влади масою, що неминуче призведе до розкладу всієї системи цінностей та занепаду держави. Заміна еліти її найгіршими представниками, орієнтація мистецтва, культури на споживчу масу, яка не здатна оцінити справжні шедеври, аморальність, безпорядок та дезорганізація в державі свідчать, що процес втиснення маси в усі шари суспільного життя та управлінський апарат настав. Справжня еліта тільки потерпає від ненажерливості мас. «Погано, коли суспільство уражене аморальністю, гірше, коли воно перестало бути суспільством». [3, с. 326] Підтримуючи ідеї В. Парето стосовно циркуляції еліт, Х. Ортега-і-Гассет робить висновок, що після занепаду, коли маса усвідомлює неможливість здійснювати управлінські функції, неминуче настає побудова нового суспільства та нової еліти, початок нової історичної епохи.

Література:
1. Бердяев Н. А. Новое средневековье: Размышления о судьбе России и Европы. – М.: Феникс, - 1991. –278 с.
2. Платон. Аристотель. Политика. Наука об управлении государством. – М.: Изд-во Эксмо, - 2003. – 864 с.
3. Х. Ортега-и-Гассет. Восстание масс: Сб.: пер. с исп. - М.: ООО «Издательство АСТ», - 2003. –509 с.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
PRIVATE PROPERTY AS AN INALIENABLE NATURAL HUMAN RIGHT
30.09.2008 09:26
ПРОБЛЕМА РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
30.09.2008 09:13
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ПРАВОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
30.09.2008 09:09
ДЕВОЛЮЦІЯ В СИСТЕМІ КОНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ БРИТАНСЬКИХ ЛЕЙБОРИСТІВ (1997–2007 РР.): ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ
24.09.2008 13:40
ЮРИДИЧНА ОСОБА В СИСТЕМІ СУБ’ЄКТІВ ПРАВА
13.09.2008 09:09
ПРАВОВА ГАРМОНІЗАЦІЯ ЯК МЕТОД ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
04.10.2008 14:14




© 2006-2021 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше