Адвокат є особливим учасником цивільного процесу. Він маючи фахову юридичну освіту та склавши кваліфікаційний іспит повинен володіти професійними знаннями та навичками з багатьох процесуальних галузей права. Особливе місце для так званого «правового поля» або «робочої сфери» діяльності адвоката займає саме цивільний процес.
Роль адвокатури в суспільстві з кожним роком зростає. У зв’язку з цим до адвокатів, як юристів-професіоналів, постійно постають нові практичні виклики метою яких є здійснення захисту інтересів і процесуальних прав.
В українському цивільному судочинстві значне місце відводиться законодавчому закріпленню правового положення юридичної діяльності адвокатів, як представників у суді. У той же час, на нашу думку, чинні положення ЦПК України, які у статті 15 [1] регулюють питання професійної правничої допомоги, потребують удосконалення. Думається, що логічним було б закріплення у цій статті положення про професійний рівень адвоката як суб’єкта надання професійної правничої допомоги із закріпленням необхідного його кваліфікаційного рівня.
Варто частину 2 статті 15 ЦПК України доповнити наступним положенням: «Адвокат як суб’єкт надання професійної правничої допомоги у цивільному процесі зобов’язаний володіти належними знаннями з питань цивільно-процесуального права та цивільного процесуального законодавства. Адвокат при наданні професійної правничої допомоги у цивільній справі повинен володіти глибокими навичками зі складання процесуальних документів. Адвокат повинен постійно покращувати свої професійні знання для ефективного та якісного надання професійної правничої допомоги у цивільному процесі». Такі пропозиції, як уявляється, можуть позитивно вплинути на: 1) більш детальне закріплення в ЦПК України положення про необхідність наявності у адвоката професійного рівня знань; 2) зменшення рівня випадків пробілів в знаннях адвокатів у цивільному процесі; 3) посилення значимості адвокатів як професійних правників у цивільному процесі; 4) додаткове акцентування на престижу адвокатури як недержавної інституції, яка об’єднує адвокатів України як юристів-професіоналів.
У контексті тематики цього дослідження заслуговує на увагу точка зору, яка наголошується в юридичній цивільно-процесуальній літературі, що представник діє від імені та в інтересах особи, яку він представляє у суді, його юридична заінтересованість носить виключно процесуально-правовий характер [2, с. 77–78].
Отже, сутність діяльності адвоката при наданні професійної правничої допомоги у цивільному процесі повинна зводитися до належного представлення інтересів клієнта у суді у цивільній справі. Якісна професійна правнича допомога адвоката повинна допомагати у цивільному процесі для досягнення справедливості у справі.
Література:
1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (Дата звернення: 27.08.2020).
2. Цивільний процес: навч. посіб. / [К. В. Гусаров, М. В. Жушман, С. О. Кравцов та ін.]. – Харків : Право, 2020. – 390 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
