:: LEX :: КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ДОБИ ПЕРШОЇ УНР І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 60)

Срок представления материалов

16 апреля 2024

До начала конференции осталось дней 19


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ДОБИ ПЕРШОЇ УНР І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
 
16.11.2021 21:57
Автор: Романів Арсен, студент 1 курсу юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
[Секция 7. История государства и права. История политических и правовых учений]

УНР та Українська Держава – державницькі утворення, які виникли в ході Української революції 1917-1921 років. Оскільки конституційне право – це сукупність правових норм, які стосуються прав і свобод громадянина, організації економічної та політичної діяльності держави та її форми, принципи формування центральної та місцевої влади, то дослідження конституційного права першої УНР і Української Держави – це дослідження «каркасу», на якому формувалась державність.

Метою дослідження є порівняльний аналіз конституційного права доби першої УНР і Української Держави. 

Конституційне право доби першої УНР включає в себе ІІІ і IV Універсали, а також Конституцію УНР (Статут про державний устрій, права і вільності УНР). Два вищезгадані Універсали хоч і виконували конституційні функції, адже регламентували основні сфери діяльності держави, але лише Конституція УНР могла у повній мірі стати основним документом держави.

За часів Гетьманату було проголошено «Грамоту до всього Українського народу» як документ програмного характеру діяльності гетьмана, розроблено «Закони про тимчасовий державний устрій України», що виконували роль тимчасової Конституції для Української держави, а також ряд інших законів конституційного характеру, які регулювали роботу Державного Сенату (вищої судової інстанції), інституту громадянства тощо. Конституційне законодавство доби гетьмана Павла Скоропадського зупинило хаос у країні, налагодило потужний державний механізм, в основі якого закладено сильну владу гетьмана і чітко структуровані органи центрального управління.

III і IV Універсали були конституційними актами, які почали державотворчі процеси в Україні, зокрема, ІІІ Універсал проголосив створення Української Народної Республіки, а IV Універсал затвердив, що УНР є «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу». ІІІ Універсал визначав територію УНР в межах 9 губерній, декларував демократичні принципи, затверджував ряд соціалістичних гасел [3, с. 333-334]. IV Універсал проголошував незалежність УНР та підтверджував вищезгадані соціалістичні положення, які згодом перейшли у закони про громадянство, соціалізацію землі, 8-годинний робочий день та інші.

Конституція УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року, стала логічним підсумком конституційного процесу, який запустився одразу після проголошення Центральною Радою І Універсалу. Статут про державний устрій, права і вільності УНР містить 83 статті, об’єднані у 8 розділів. Головні положення: УНР – суверенна, самостійна, незалежна держава (стаття 1); народ України – носій суверенного права в УНР (стаття 2); поділ влади на законодавчу, виконавчу і судочинну гілки, де Всенародні збори України – вища законодавча влада (статті 3, 23, статті розділу IV), Рада Народних Міністрів – виконавча влада (стаття 24, статті розділу V), Генеральний суд – судова влада (стаття 25, статті розділу VІ); дотримання принципу децентралізації і надання широких повноважень місцевій владі (стаття 5); гарантування прав і свобод громадян УНР (статті розділу ІІ), які можуть бути обмежені відповідно до положень розділу VІІІ [2; 5, с. 177]. Водночас не було затверджено принцип обрання місцевої влади, не згадано і про державні символи УНР, оскільки передбачалось, що відповідні закони будуть згодом розроблені. Форму правління у Конституції не вказано, але за всіма ознаками це була парламентська республіка.

За часів Гетьманату конституційне право було надзвичайно розвинутим і, найважливіше, - втілено у життя, на відміну від Конституції УНР, прийнятої в день повалення УЦР, чи Універсалів, норми яких в більшості носили декларативний характер, співзвучний з гаслами більшовиків. Роль тимчасової Конституції Української Держави виконували «Закони про тимчасовий державний устрій України», що містили 44 статті, об’єднані у 7 розділах. Головні положення: влада управління належить виключно Гетьману України (стаття 1); Українська Держава керується на твердих основах законів, виданих в установленій черзі, закон набуває обов’язкову силу по всій території держави (розділ «Про закони»), гарантуються головні права і свободи людини (розділи «Про віру», «Права і обов'язки Українських Козаків і Громадян»), на відміну від Конституції УНР, гарантується недоторканність власності (стаття 19) [1]. Цікавим є питання про державний устрій Української Держави за часів Гетьманату. Згідно з «Законом про тимчасовий державний устрій України» і грамотою «До всього українського народу», гетьман об’єднує в собі законодавчу, виконавчу і судочинну владу (розділ «Про гетьманську владу»). Одночасно П. Скоропадський не виключав можливості представницької системи, оскільки «Закони про тимчасовий устрій України» стверджували недвозначно, що вони є зобов'язуючими «тимчасово, до вибрання Сейму» [4, с. 342]. Отже, згідно з таким визначенням, одноосібна влада належала гетьману тимчасово, оскільки в майбутньому мав бути обраний Сейм, який перебрав би законодавчі функції. Встановлення виборного Сейму забезпечило б П. Скоропадському сильну президентську владу. У мемуарах П. Скоропадського «Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918» немає згадки про монархістські аспірації роду Скоропадських або про наміри гетьмана встановити в Україні гетьманську монархію під час його гетьманування. Навпаки, «Тимчасовий закон про верховне управління державою…», який був затверджений П. Скоропадським, передбачав «вибір нового гетьмана» на випадок смерті попереднього [4, с. 343].

Важливим документам конституційного права доби гетьмана П. Скоропадського є «Закон про заснування Державного Сенату» як вищої судової інстанції. Цей закон скасовував Генеральний Суд, діяльність якого регламентувався статтею «Про Генеральний Суд» «Закону про тимчасовий державний устрій України» і окремим законом. Громадянство Української Держави регулювалось положеннями «Закону про громадянство Української Держави», до якого додавався текст «заприсяжного обіцяння». Згідно з законом всі, хто жив на території Української Держави ставав громадянином і мав право оформити громадянство у Адміністраційному Відділі Окружного Суду за місцем перебування прохача упродовж року, проте були і інші можливості набуття (через натуралізацію при певних умовах, шлюбом іноземки з українським громадянином), заборонялось подвійне громадянство.

Таким чином, конституційне право доби першої УНР і Української Держави мало безліч відмінних рис, які в основному базувались на різній формі правління (класична парламентська республіка УНР і особлива форма правління – гетьманат – Української держави) та ідеологічній складовій (соціалістичні гасла Центральної Ради та ідеологія консерватизму гетьмана Павла Скоропадського). Проте було дещо спільне – і УНР, і Українська Держава гарантували українцям основні права й свободи людини і громадянина. Положення ІІІ і IV Універсалів і Конституції УНР не були в повній мірі реалізовані, але визначали вектор розвитку УНР як незалежної держави українського народу під час подій 1917-1918 років. Натомість «Закон про тимчасовий державний устрій України» і інші закони конституційного права часів Гетьманату були імплементовані в життя, забезпечивши розвиток Української Держави як гаранта миру і стабільності в буремні часи Української революції.

Література:

1. Закони про тимчасовий державний устрій України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004300-18#Text. 

2. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18#Text.

3. Лазарович М. В. Історія України: навч. посіб. 3-тє вид., стер. Київ: Знання, 2013. 685 с.

4. Скоропадський П. П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918 / пер. з рос. Е. Соловей; упоряд. Ігор Гирич. Київ: Наш формат, 2017. 456 с.

5. Ухач В. З. Історія держави і права України: Навчальний посібник (конспекти лекцій). Тернопіль: Вектор, 2020. 378 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЗА ЗВИЧАЄВИМ КОЗАЦЬКИМ ПРАВОМ
16.11.2021 22:12
ІНСТИТУТ КРОВНОЇ ПОМСТИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
16.11.2021 22:05
ЕВОЛЮЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
16.11.2021 22:03
ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ В КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
16.11.2021 22:00
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНИХ КОДЕКСІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
16.11.2021 21:54
КОНСТИТУЦІЯ МИКОЛИ СЦІБОРСЬКОГО
16.11.2021 21:45
КОРПУС ЖАНДАРМІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
16.11.2021 21:40
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ПІДРОЗДІЛИ ПОЛІЦІЇ У ГАЛИЧИНІ В СКЛАДІ АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
16.11.2021 21:36




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше