:: LEX :: ОКРЕМІ ПИТАННЯ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗЛОЧИНИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ ПИТАННЯ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗЛОЧИНИ
 
16.06.2012 10:42
Автор: Рибалко Жанна Леонідівна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 97 чинного КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суд зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Практика свідчить, що нерідко орган дізнання, слідчий не може прийняти законне та обґрунтоване рішення про порушення або про відмову у порушенні кримінальної справи протягом строку, встановленого ч. 4 ст. 97 КПК України. Особливо це стосується тих випадків, коли під час здійснення дослідчої перевірки заяви або повідомлення про злочин потрібно провадити експертні дослідження.

Це питання регулюється відомчими нормативними актами. Наприклад, у п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, зазначено, що за дорученням правоохоронних органів для вирішення питання про порушення кримінальної справи можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів.

Експертні дослідження проводяться у стадії порушення кримінальної справи для визначення ступеня тяжкості нанесення тілесних ушкоджень, з’ясування питання, чи є об’єкт наркотичним засобом, психотропною речовиною, вогнепальною або холодною зброєю, вибуховою речовиною тощо.

Іноді такі експертні дослідження неможливо виконати у межах строків проведення дослідчої перевірки. Досить часто складно прийняти законне рішення протягом десяти днів по заявах або повідомленнях про вчинення економічних злочинів, а також тоді, коли потрібен тривалий час для витребування необхідних документів, відібрання пояснень від окремих осіб. Орган досудового розслідування потрапляє в таких випадках у складне становище. Він або продовжує проведення дослідчої перевірки та порушує тим самим її строки, визначені ч. 4 ст. 97 КПК України, або приймає необґрунтоване рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у її порушенні.

Якщо дослідча перевірка продовжується, це має тягнути за собою негативні правові наслідки. Усі докази, отримані поза її часовими межами, повинні визнаватися недопустимими. У випадку оскарження зацікавленими особами до суду постанови про порушення кримінальної справи, яка винесена органом дізнання, слідчим після закінчення встановленого ч. 4 ст. 97 КПК України строку дослідчої перевірки, суддя зобов’язаний її скасувати. До такого висновку можна дійти, аналізуючи ч. 16 ст. 236-8 КПК України.

З метою вирішення зазначеної правової проблеми нами підтримується пропозиція науковців (Є.Г. Коваленко, Є.Д. Лук’янчиков, В.Т. Маляренко, Г.Я. Мацьків, С.Б. Фомін) про регламентацію у законі продовження строку проведення дослідчої перевірки заяви або повідомлення про злочин.

 По даному питанню заслуговує на увагу кримінально-процесуальне законодавство деяких країн. Так, відповідно до ч. 3 ст. 144 КПК Російської Федерації керівник слідчого органу, начальник органу дізнання вправі за клопотанням слідчого, дізнавача продовжити до 10 діб строк перевірки повідомлення про злочин, встановлений частиною першою цієї статті. При необхідності проведення документальних перевірок або ревізій керівник слідчого органу за клопотанням слідчого, а прокурор за клопотанням дізнавача вправі продовжити цей строк до 30 діб.

Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК Республіки Білорусь, якщо неможливо прийняти рішення по заяві або повідомленню про злочин протягом трьох діб, цей строк може бути продовжений прокурором за мотивованою постановою органу дізнання або слідчого до одного місяця.

На наш погляд, ч. 4 ст. 97 КПК України також слід доповнити положенням, що у необхідних випадках, коли неможливо завершити перевірку заяви чи повідомлення про злочин протягом десяти днів, строк її проведення може бути продовжений прокурором за мотивованою постановою органу дізнання, слідчого до одного місяця.

Доречно ставити питання і про можливість подальшого продовження такого строку. Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК Республіки Білорусь у необхідних випадках строк перевірки заяви або повідомлення про злочин може бути продовжений до трьох місяців вищестоящим прокурором.

 Вважаємо доцільним доповнити ст. 97 КПК України положенням, що у необхідних випадках строк перевірки заяви або повідомлення про злочин може бути продовжений до 3 місяців – Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами.

Уявляється, що у ч. 4 ст. 97 КПК України слід визначити строк проведення додаткової перевірки органом дізнання, слідчим заяви або повідомлення про злочин. Така перевірка повинна проводитися у наступних випадках: 1) після скасування прокурором або суддею постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (ч. 4 ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 236-2 КПК України); 2) після скасування прокурором або суддею постанови про порушення кримінальної справи (ч. 3 ст. 100, п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України).

У п. 4.5.2 наказу МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р. «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються» вказано, що у разі скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи додаткова перевірка здійснюється в терміни, передбачені КПК України.

Однак у КПК України немає відповіді на питання, як потрібно обчислювати строк її проведення, якщо орган дізнання, слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи або про порушення справи в останній день строку, визначеного ч. 4 ст. 97 КПК України. Після її скасування прокурором, суддею вже не залишається строку для проведення додаткової перевірки заяви або повідомлення про злочин. Саме тому виникає необхідність у правовій регламентації цього строку. Пропонуємо доповнити ч. 4 ст. 97 КПК України нормою, що при направленні прокурором, суддею органу дізнання, слідчому матеріалів для проведення додаткової перевірки заяви або повідомлення про злочин, її строк встановлюється прокурором до десяти діб. Саме так регулюється це питання у кримінально-процесуальному законодавстві деяких країн, наприклад, в ч. 5 ст. 173 КПК Республіки Білорусь.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 97 КПК України одним із рішень, яке приймає прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя у стадії порушення кримінальної справи, є направлення заяви або повідомлення про злочин за належністю.

 Необхідно звернути увагу на те, що КПК України не визначає, як має обчислюватися строк перевірки заяв або повідомлень про злочини після їх надходження до відповідного правоохоронного органу. Це питання регулюється відомчими нормативними актами. Так, у п. 3.8 вказаного наказу МВС України від 14 квітня 2004 р. № 400 встановлено, що строк їх вирішення потрібно відраховувати з часу останньої реєстрації. На наш погляд, таке важливе питання повинно регулюватися законом. Пропонуємо у ст. 97 КПК України визначити порядок обчислення строків перевірки заяв або повідомлень про злочини при направленні їх за належністю.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ПОВТОРНОСТІ ТА РЕЦИДИВУ ЗЛОЧИНІВ
24.05.2012 15:52
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕТОДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮВАННЯ У США
18.06.2012 15:47
НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЗВ'ЯЗКУ «ЗЛОЧИНЕЦЬ-ЖЕРТВА» З МЕТОЮ РОЗШУКУ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВЦЬ
18.06.2012 15:47
ДОСВІД СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ СПРЯМОВАНИХ НА ПРОФІЛАКТИКУ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ У США
18.06.2012 15:45
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
18.06.2012 15:43
СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТУ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ
18.06.2012 15:31
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ТА СХЕМ В ХОДІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
17.06.2012 18:36
ТИПОВІ ЕКСПЕРТИЗИ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО РОЗБОЇ
17.06.2012 18:35
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФАХІВЦІВ, В ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ, ДО РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:33
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:32




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше