:: LEX :: ЗАХИСТ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ЗАСОБАМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ: ОСОБЛИВОСТІ ДОСВІДУ УГОРЩИНИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАХИСТ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ЗАСОБАМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ: ОСОБЛИВОСТІ ДОСВІДУ УГОРЩИНИ
 
17.10.2018 20:10
Автор: Бадида Андріанна Юріївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"; Туряниця Вікторія Василівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"
[Секція 1. Теорія держави і права. Філософія права]

Специфіка механізму захисту соціальних прав в державах Центральної Європи, зокрема і Угорщини, зумовлена вступом цих держав до ЄС. Механізм захисту прав людини, у тому числі соціальних, що базується на установчих документах та Хартії основних прав ЄС, відображають поступове створення єдиного європейського простору прав людини.

Конституційні положення щодо захисту прав людини передбачають формулу виокремлення соціальних прав від блоку інших прав людини, пов'язуючи межі їх здійснення (і судового захисту) до обсягу дискреції законодавчого органу. Однак, в Угорщині (Основний закон 2011 р.) має місце особлива ситуація, яка позначається виведенням соціальних прав за межі судового захисту із вказівкою на фінансово-економічні мотиви, а також пов'язування судів принципом збалансованого бюджету. У цьому і полягає актуальність обраної теми дослідження.

Деякі аспекти соціальних прав у контексті соціальних принципів ЄС досліджував Д. Сковронський [1], щодо розвитку соціальної держави у країнах ЄС – В.Намчук [2],  щодо імплементації європейських норм про соціальні права у конституціях європейських держав –  Ю.Верещинський [3], щодо стандартів прав людини – С. Добрянський [4] тощо. Проте, механізм захисту соціальних прав людини в Угорщині потребує подальшого дослідження в силу посилення даної проблеми та її актуалізації на рівні Європейського Союзу.

Метою даної статті є дослідження механізму захисту соціальних прав людини в Угорщині, а також аналіз повноважень Конституційного Суду Угорщини, що є«своєрідними» в цьому відношенні.

Конституційний Суд у цій країні, починаючи з 1989 р., відзначався сильними позиціями й здійснював активну діяльність. Його широкі повноваження та судова практика справляли серйозний вплив на конституційні інститути в Угорщині. Після парламентських виборів 2010 року, коли партія "Фідес" із партнерами здобула кваліфіковану більшість в законодавчому органі, ситуація різко змінилася. В сукупності Основний закон 2011 р. та Акт про перехідні положення до Основного закону 2011 р. (хоча зазвичай "перехідні положення" є частиною конституції) завдали істотного удару в напрямі конституційного правосуддя Угорщини. Уже в лютому 2012 р. деформації конституційного розвитку у зв'язку зі схваленням Основного закону досліджувалися в Європейському Союзі, а Європейський парламент схвалив окрему постанову "Про недавній політичний розвиток в Угорщині" [5, с. 80–84]. Зокрема, у ньому визначалося, що "прийняття Основного закону викликало занепокоєння в багатьох сферах, передовсім щодо незалежності судової влади, незалежності центрального банку, незалежності органів захисту інформації, справедливих умов політичної конкуренції і політичної зміни, щодо так званого закону стабільності, що робить можливою зміну системи податків з доходів за допомогою двотретинної більшості і основних законів, через які сучасній більшості надаються виняткові повноваження призначати урядовців на незвично тривалі терміни, що ускладнює можливість майбутніх урядів до здійснення влади" (пункт D). Окрім іншого, було констатовано суттєві порушення в сфері верховенство права, в тому числі зниження граничного пенсійного віку для суддів і прокурорів з попередніх 70 років до 62 років (за винятком голови Курії і Головного прокурора), що призвело до дискримінації та виходу на пенсію приблизно 300 суддів (істотне втручання до незалежності судової влади; схвалення декількох ретроактивних законів; суттєво обмежені повноваження конституційного суду Угорщини з питань контролю за законами, пов’язаними з бюджетом. Такі обмеження передовсім стосувалися його можливостей щодо захисту соціальних прав людини. Внаслідок конституційної реформи 2011 р. Конституційний суд втратив значний обсяг як незалежності, так і повноважень. Згідно частини 2 статті 24 Конституції Конституційний Суд був наділений такими повноваженнями: a) розглядати конституційність прийнятих, але ще не опублікованих законів, b) розглядати на вимогу судді конституційність законодавства, яке буде застосоване в окремому випадку, c) на основі конституційної скарги, розглядати конституційність законодавства або судового рішення, застосованого в окремому випадку, d) за ініціативою Уряду або однієї чверті членів парламенту розглядати конституційність законів, e) розглядати конфлікт законодавства з міжнародними угодами, і f) здійснювати інші обов'язки і повноваження, визначені в Конституції і в законах кваліфікованої більшості. 

Разом із тим, згідно з частиною 5 статті 24, діючи відповідно до його юрисдикції згідно з пунктами c)-d) частини 2 статті 37 Конституційний Суд повинен розглядати конституційність законів про Державний бюджет і його виконання, про центральні податки, внески та митні збори, пенсійне забезпечення та вклади охорони здоров'я, а також зміст законів щодо єдиних вимог до місцевих податків, тільки якщо клопотання стосується винятково права на життя і людської гідності, права на захист персональних даних, права на свободу думки, совісті і релігії чи права, пов'язаному з угорським громадянством, якщо умови, визначені для прийняття і проголошення закону, не дотримані. У частині 4 статті 37 було сформульовано обмеження повноважень Суду: "До тих пір, поки державний борг перевищує половину валового внутрішнього продукту, Конституційний Суд може, в межах своєї компетенції, встановленої у частині 2 статті 24, перевірити закони про державний бюджет та його реалізацію, види центральних податків, зобов’язань, пенсійних і медичних внесків, митних та центральних умов для місцевих податків на відповідність Основному Закону або скасовувати попередні акти лише в зв'язку з порушенням права на життя та людську гідність, права на захист персональних даних, свободи думки, совісті і релігії, права, пов'язаного з угорським громадянством…". Підкреслимо, відтак, конституційний контроль щодо законів охоплював лише акти, які були пов'язані з "порушенням права на життя та людську гідність, права на захист персональних даних, свободи думки, совісті і релігії, права, пов'язаного з угорським громадянством". Наведеним ускладнювався контроль конституційності у випадках порушення правовими актами інших основних прав, гарантованих Основним законом, зокрема таких як право на власність, право на справедливий судовий розгляд і право не піддаватися дискримінації тощо. Такий підхід загрожував принципу верховенства права, виходячи із "виведення" за межі судового контролю законів, ухвалених у наведених сферах.

2. Обсяг юрисдикції Конституційного суду пов'язувався з економічною доцільністю й іншими оригінальними способами. Згідно статті 29 "перехідних положень" Основного закону, до тих пір, поки державний борг перевищує половину ВВП, всякий раз, коли держава бере на себе зобов'язання з оплати на основі рішення Конституційного Суду (так само Суду ЄС або іншого органу, який застосовує закон), а обсяг коштів, передбачений законом про державний бюджет, є недостатнім і недостатню кількість коштів неможливо взяти з інших цілей, не порушуючи вимоги збалансованого бюджету, "встановлюється особливий внесок на покриття потреб, виключно і прямо пов'язаних з виконанням такого зобов'язання". Іншими словами, рішення Конституційного Суду навіть і з тих питань, які охоплювалися конституційним контролем, могло тягнути за собою введення, по суті, додаткового надзвичайного податку, що звісно не могло однозначно сприйматися громадською думкою. Такий механізм створював превентивний громадський тиск на суддів Конституційного Суду, які розуміли, що їхнє рішення може призвести до непопулярних рішень щодо введення нових податків. 

Крім того, ч. 2 статті 29 "перехідних положень" визначала, що "законодавство не може встановлювати нових підстав для компенсації, що забезпечують матеріальну чи інші компенсації внесків людям, незаконно позбавленим їх життя або свободи з політичних міркувань або особам, які зазнали невиправданого майнового збитку з боку держави, до 2 травня 1990 року" [6].

3. Пізніше, конституційною поправкою 2013 р. із компетенції Конституційного суду було вилучено можливість здійснення ним перевірку на предмет конституційності так званих "кардинальних законів" - законів кваліфікованої більшості (приймалися двома третинами Державних Зборів), якими регулювалися найбільш важливі питання державного і суспільного життя, а також закони, якими вносилися зміни й доповнення до Основного закону. Конституційний контроль останніх міг бути здійснений лише на основі конституційних вимог щодо порядку їх прийняття [6]. 

Необхідно додати до цього, що розширення складу Конституційного Суду (і зміни до порядку призначення суддів) також забезпечували можливість впливу на нього. Так, наприклад, згідно ч.4 статті 24 Основного закону він складається з 15 членів (раніше  - 11), яких обирають Державні Збори двома третинами голосів депутатів на дванадцять років. Більше того, парламент двома третинами голосів депутатів "обирає зі складу членів Конституційного Суду Голову, повноваження якого тривають до завершення терміну його офіційного мандату як члена Конституційного суду". Наведений спосіб призначення і термін повноважень Голови Конституційного суду уможливлює вплив на нього та не відповідає європейським традиціям. Так само призначався і голова Курії (строком на 9 років). Результатом таких змін стало те, що вже до 2013 р. 8 з 15 суддів були обрані більшістю в дві третини голосів (за винятком одного), в тому числі двоє суддів були обрані безпосередні з посад членів парламенту [7]. 

Попри визнання більшості "перехідних положень" Основного закону неконституційними рішенням Конституційного Суду в 2012 р., парламентська більшість продовжувала тиснути на конституційний порядок, крок за кроком обмежуючи прерогативи Конституційного Суду. У четвертій поправці до Основного закону (2013 р.) парламент де-факто заново схвалив "перехідні положення", на цей раз включивши їх до тексту Основного закону. Фактично положення, які були визнані неконституційними, парламент повторно схвалив та увів у дію. Цього разу парламент пішов ще далі: він постановив скасувати всі рішення Конституційного Суду, прийняті до введення в дію Основного закону Угорщини (1 січня 2012 р.). У статті 19 конституційної поправки вказувалося з цього приводу: "Рішення і їх обґрунтування Конституційного Суду до набрання чинності Основного закону не можуть бути використані для інтерпретації Основного закону". Така "заборона" стосувалася й практики розгляду Конституційним Судом справ щодо соціальних прав.

Виходячи з наведеного, слід зробити висновок, що конституційне регулювання і особливо судовий захист соціальних прав є особливо специфічними в Угорщині (Основний закон 2011 р.). По-перше, як уже було відзначено, захист соціальних прав конституційно пов'язувався із умовою - "поки державний борг перевищує половину валового внутрішнього продукту". По-друге, зниження судового захисту соціальних прав випливало із загального послаблення судової системи, щодо якої після 2011 року здійснювалися цілеспрямовані кроки щодо підриву її незалежності, унеможливлення виступати дієвим засобом протидії парламентській більшості.

Література.

1. Сковронський Д. М.  Становлення соціальної держави в Україні в контексті соціальних принципів Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - Вип. 60. - С. 373-380. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2011_60_53.

2. Намчук В. А. Розвиток соціальної держави в країнах ЄС [Електронний ресурс] / В. А. Намчук // Актуальні проблеми державного управління. - 2011. - № 2. - С. 423-430. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2011_2_60.

3. Верещинський Ю. О. Імплементація європейських міжнародно-правових норм про соціальні права у конституціях європейських держав [Електронний ресурс] / Ю. О. Верещинський// Актуальні проблеми держави і права. - 2005. - Вип. 24. - С. 178-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2005_24_26.

4. Добрянський С. Хартія основних прав Європейського Союзу як регіональний праволюдинний стандарт / С. Добрянський // Вісник Національної академії правових наук України. - 2013. - № 3. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2013_3_5.

5. TheActontheTransitionalProvisionsoftheFundamental Law1 (31 December 2011). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lapa.princeton.edu/hosteddocs/hungary/The%20Act%20on%20the%20Transitional%20Provisions%20of%20the%20Fundamental%20Law.pdf.

6. FourthAmendmenttotheFundamentalLawofHungary (...2013). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://2010-2014.kormany.hu/download/3/90/d0000/20130312%20Fourth%20Amendment%20to%20the%20Fundamental%20Law.pdf.

7. Report 25 June 2013 onthesituationoffundamentalrights: standardsandpracticesinHungary (pursuanttotheEuropeanParliamentresolutionof 16 February 2012) (2012/2130(INI)). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=REPORT&reference=A7-2013-0229&language=EN.

Бадида А.Ю. Захист соціальних прав засобами конституційного контролю: особливості досвіду Угорщини

Статтю присвячено особливостям досвіду Угорщини щодо конституційного контролю за здійсненням соціальних прав. Особливої уваги приділено аналізу повноважень Конституційного Суду щодо захисту соціальних прав, які залежали від досягнення державою умови - "поки державний борг перевищує половину валового внутрішнього продукту".  Зроблено висновок, що зниження судового захисту соціальних прав випливало із загального послаблення судової системи, щодо якої після 2011 року здійснювалися цілеспрямовані кроки щодо підриву її незалежності.

Ключові слова: Угорщина, соціальні права, конституційний суд, верховенство права

Badyda A.Yu. Protection of social rights by means of constitutional control: features of the experience of Hungary

The article is devoted to the peculiarities of the Hungarian experience regarding the constitutional control over the implementation of social rights. Particular attention is paid to the analysis of the powers of the Constitutional Court regarding the protection of social rights, which depended on the state's achievement of the condition - "while the state debt exceeds half the gross domestic product." It was concluded that the reduction of judicial protection of social rights stemmed from the general weakening of the judicial system, after which targeted measures were taken after 2011 to undermine its independence.

Keywords: Hungary, social rights, constitutional court, rule of law

Бадида А.Ю. Защита социальных прав средствами конституционного контроля: особенности опыта Венгрии

Статья посвящена особенностям опыта Венгрии по конституционному контролю за осуществлением социальных прав. Особого внимания уделено анализу полномочий Конституционного Суда по защите социальных прав, которые зависели от достижения государством условия - "пока государственный долг превышает половину валового внутреннего продукта». Сделан вывод, что снижение судебной защиты социальных прав вытекало из общего ослабления судебной системы, в отношении которой после 2011 года осуществлялись целенаправленные шаги по подрыву ее независимости.

Ключевые слова: Венгрия, социальные права, конституционный суд, верховенство права

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИРОДНЕ ПРАВО, ЯК ОСНОВА СУЧАСНОГО ПРАВОВОГО СУСПІЛЬСТВА
17.10.2018 20:43
СУТНІСТЬ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ЮРИДИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
17.10.2018 18:39
ФОРМИ ТОЛЕРАНТНОГО СПІВІСНУВАННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА
15.10.2018 19:16




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше