:: LEX :: ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ У СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ У СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
 
08.05.2019 19:44
Автор: Мануляк Надія, студентка І курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Національна самосвідомість є одним із найважливіших чинників формування політичної нації, стійкого розвитку політичної системи, легітимації інститутів Української держави. Революція гідності, яка відбулася у 2014 році призвела до істотних зрушень у суспільній свідомості українського народу. Соціологічні дослідження вбачають суттєву тенденцію до переосмислення ціннісних орієнтацій українською молоддю. 

Мета наукової розвідки полягає у системі розробки формування національної свідомості студентської молоді.

Заявленій науковій проблематиці присвятили свої дослідження науковці – А. Фрідріх, Г. Ващенко, Я. Чепіга, Н. Добровольська, Н. Костриця, О. Абрамчук, В. Борисов, О. Гевко, І. Грязнов, В. Кіндрат, О. Кириченко, С. Франків та ін.

Відомий український дослідник та етнограф, академік С. Рудницький відзначав, що національна свідомість являє собою найвищий критерій, за допомогою якого оцінюється рівень суспільного життя [5, с. 278].

Загалом формування національної свідомості майбутнього юриста є доволі складним та довготривалим процесом. Внаслідок нього відбувається чітке самоусвідомлення причетності до нації, готовність чесно і сумлінно служити суспільству і Закону, захищати інтереси української держави та її народу, повага до національних символів, та основ християнської релігії. З сформованою національною самосвідомістю відбувається успішна розбудова демократичної, соціальної, незалежної правової Української держави. 

На думку видатного вченого А.Фрідріха «національна свідомість - це складне соціально-психічне утворення особистості, що є самоусвідомленням причетності до нації, працювати на благо Вітчизни, зміцнювати єдність свого народу» [8, с. 6]. Виходячи з цього, створення умов для формування й повноцінного функціонування зазначеного феномену відповідно до потреб демократичного державотворення в національній державі належить до найважливіших завдань державного управління. 

Слід наголосити, що проблема формування національної самосвідомості у майбутніх юристів пов’язана з двостороннім процесом, що відбувається у сучасному світі, а саме: поширення глобалізаційних тенденцій, з одного боку, і прагнення до збереження національної ідентичності – з іншого. Але при цьому сама національна самосвідомість формується трохи пізніше, ніж інші форми самосвідомості. В умовах сьогодення, коли існує серйозна загроза втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, які повинні бути спрямовані на посилення патріотичного виховання дітей та сучасної молоді - формування нового українця, що діє на основі перш за все національних та європейських цінностей. 

Наголосимо, що ідея національно-патріотичного виховання особистості втілена в багатьох державних документах, зокрема в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, у Концепції національного виховання та інших. 

Концепція нацioнально-патрioтичнoгo вихoвання мoлoді, дітей та студентів прийнятою президентом України вбачає головну мету патріотичного виховання у виконані певних завдань а саме: 1) утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань та поваги до культурного та історичного минулого України; 2) вихoвання пoваги дo Кoнституцiї України, як до Основнoгo Закoну України, щo має найвищу юридичну силу, iнших законiв України та державнoї символiки; 3) пiдвищення престижу вiйськової служби, а звiдси - культивування ставлення дo сoлдата як до захисника вiтчизни тoбтo герoя; 4) усвiдoмлення взаємoзв'язку мiж iндивiдуальною свoбoдoю, правами людини та її патрioтичнoю вiдпoвiдальнiстю; 5) фoрмування вiдпoвiднoї мoвленнєвої культури та інше. У результaтi її впрoвадження oчiкується: збереження стaбiльнoстi у суспiльствi, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки; створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді; забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам'яті [3].

Відзначимо, що на фoрмування нацioнальної самocвiдoмoстi студентiв впливають досить багатo факторів. Одним з яких є мова. Роль мови, як визначального чинника існування і збереження української ідентичності в національному вихованні студентів підкреслює Н. О. Добровольська полягає в тому, що «національна мова входить до поняття національної культури, тому, що природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція розвитку суспільної думки та свідомості, науки, мистецтва знаходять відбиття у мові» [1, с. 217].

Видатний письменник, режисер і громадський діяч О. П. Довженко вважав, що «освіта й правове виховання мають здійснюватися рідною мовою, що втрата мови для народу рівнозначна втраті своєї національності» [2, с. 137].

Відчуження українців від їх національної мови яке відбулося через тривалу експансію, загалом російську, спричинило складну мовну ситуацію, мовну й культурну асиміляцію значної частини громадян, послаблення їх національної свідомості, що найбільш відчутно в східних і південних регіонах України. За таких умов важливо виховувати високу мовну свідомість, особливо у молодого покоління – учнів, студентів. 

Як зазначає науковець Н. М. Костриця: «Свідомість, яка формується, виявляється в мові, а мова постає як універсальна ознака насамперед етносу, тобто можна говорити про українську мовну самосвідомість, яка передбачає усвідомлення унікальності своєї мови як засобу етнічної ідентифікації особистості. А також бачення просторового та часового поля української мови як феномена об’єднання та цілісності українського етносу, відбиття мовної самосвідомості в самоназвах українців та в їхній мові» [4, с. 121].

Таким чином, під формуванням національної самосвідомості розуміється більш ненав’язливий спосіб демонстрації способу ефективної адаптації особистості до нових умов життя саме в сучасному світі. Формування національної самосвідомості має відбуватись не в площині «насаджування ідей», а в площині конструювання нового смислу самим суб’єктом. Ідея значущості та необхідності національної самосвідомості як феномену має з’явитись у студентів не стільки під впливом лекцій, вправ тощо, скільки від утворення індивідуальних значень та смислів в площині національного.

Мета національного виховання повинна полягати у плеканні підростаючих поколінь з глибоко національною свідомістю і самосвідомістю, характером, світоглядом та ідеалами на традиціях культури, духовності українського народу, з використанням кращих досягненнях інших народів. Наповнення виховного процесу самобутнім змістом, засобами і методами виховної роботи, які виробилися в кожній нації на протязі всього історичного становлення і є невід’ємною частиною її духовної культури. 

Для української держави та суспільства важливо, на які цінності скерована гуманітарна освіта, здійснення чи захист яких цінностей вона забезпечить і на якому рівні. Патріотизм є фундаментальною ціннісно-світоглядною і духовною категорією [6]. Процес формування у молоді національно-патріотичної самосвідомості є надзвичайно складним, багатоаспектним і довготривалим, що вимагає від керівного, професорсько-викладацького складу високої відповідальності, забезпечення комплексного впливу всіх без винятку навчальних дисциплін. У цьому аспекті слід активно вивчати й аналізувати передовий зарубіжний досвід ВНЗ, їх раціональні ідеї і кращі зразки треба використовувати у навчально-виховному процесі [7]. Вся система виховання повинна бути спрямована на усвідомлення кожним студентом відповідальності за долю своєї Вітчизни, боротьбу за її авторитет на міжнародній арені, захист суверенітету і територіальної цілісності у зв’язку агресивною антиукраїнською політикою і бойовими діями на Сході України. Дуже важливо щоб національна свідомість студентів юридичного факультету формувалася саме у національно-патріотичному дусі.

Література:

1. Добровольська Н. О. Розвиток національної свідомості як складової національно-культурних традицій у процесі вивчення студентами спецкурсу «Українська мова». Гуманітарний вісник ЗДІА. 2008. Вип. 33. С. 217-222.

2. Довженко О. П. Сторінки щоденника (1941-1956). Київ: Видавництво гуманістичної літератури. 2004. 205 с.

3. Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, від 16.06.2015 р. URL: pnpu.edu.ua/ua/files/vr/knpvdm16062015.doc.

4. Костриця Н. М. Мова як засіб формування національної свідомості. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. 2013. Кн. 4. С. 119-123.

5. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України. Львів: Світ, 1994. 413 с.

6. Ухач В. З. Історія держави і права України: Навчальний посібник (конспекти лекцій). Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.

7. Ухач В. З. Юридична деонтологія і професійна етика: Навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 205. 336 с.

8. Фрідріх А. В. Педагогічні умови формування національної самосвідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів: автореф. дис. … к. пед. н. / А. В. Фрідріх. Інститут проблем виховання АПН України. Київ, 2006. 21 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
09.05.2019 10:24
ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
09.04.2019 15:34
КОНСТИТУЦІЯ УНР 1918 РОКУ: СТВОРЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
08.05.2019 19:48
ЕВОЛЮЦІЯ СПАДКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
08.05.2019 19:45
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОЇ РЕФЕРАНТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ПОВСТАНСЬКОГО ЗАПІЛЛЯ ЯК ВИЯВ ДЕРЖАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УПА
08.05.2019 19:42
ВІЙСЬКОВО-МОБІЛІЗАЦІЙНА РЕФЕРАНТУРА У СТРУКТУРІ УКРАЇНСЬКОГО ПОВСТАНСЬКОГО ЗАПІЛЛЯ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
08.05.2019 19:38
ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ ЗА ДОБИ ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
08.05.2019 19:33
РЕФОРМИ СУДОУСТРОЮ В ЗУНР ТА УНР ДОБИ ДИРЕКТОРІЇ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ)
07.05.2019 17:06
РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ АВСТРО–УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
03.05.2019 15:25
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
01.05.2019 14:15




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше