:: LEX :: ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ ЗА ШЛЮБНО-СІМЕЙНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ-РУСИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ ЗА ШЛЮБНО-СІМЕЙНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ-РУСИ
 
18.11.2020 11:46
Автор: Піменова Каміла, студентка І курсу Юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Історія розвитку українського сімейного права сягає давніх часів, ще до формування Київської Русі як держави. Адже сучасний правовий статус жінки в шлюбно-сімейних відносинах в Україні ґрунтується на глибокому історичному корінні.

Питання правового становища жінки та шлюбно-сімейних відносин у процесі розвитку й становлення нашої держави є найбільш актуальними, оскільки вони вже самі по собі є основою становлення й розвитку суспільства.

Питання шлюбно-сімейних відносин та правове становище жінок у Київській державі було предметом дослідження різних учених. До них можна віднести, зокрема, Ярмонову Е.Н., Грицяк Н. В., та інших.

Мета наукової розвідки – комплексний аналіз правового становища жінки за шлюбно-сімейним правом України-Руси.

Формування норм шлюбно-сімейного права в Київській державі відбувалося внаслідок поєднання давніх руських правових звичаїв і привнесених наприкінці X ст. християнських норм. Незаперечним є той факт, що й родинне право в епоху Давньої Русі було досить добре розвиненим. Найбільш відомі документи України-Руси, що регулювали правове становище жінок - Руська Правда та Статут князя Ярослава про церковні суди. 

У «Руській Правді» розширеної редакції відбився частково процес зміни правового статусу жінки від рівноправного з чоловіком до підлеглого. Ст. 88 встановлює розмір штрафу за вбивство жінки. Він удвічі менший за штраф за вчинення такого ж злочину щодо вільного чоловіка. Тут уже вимальовуються риси феодального суспільства з його відверто меншовартісним ставленням до жінки. 

У церковному статуті Володимира Великого міститься норма, за якою насильство над боярськими дружинами й дочками каралося штрафами в розмірі від однієї до п’яти гривень золотом, а за інших – до п’ятиг ривень сріблом. Це те ж суто феодальна норма, що закріплює соціальну нерівність жінок різних станів [5]. Нерівність жінок, внаслідок соціального стану, закріплена також і в Церковному Статуті Ярослава. Наприклад, перша стаття цього документу говорить про звичайне тоді на Русі викрадення дівчат та накладає на викрадача більш або менш тяжку грошову пеню, залежно від соціального стану викраденої [2]. 

Отже, можна підсумувати, що віра за вбивство жінки була вдвоє і навіть вчетверо разів меншою, ніж за вбивство чоловіка, а законодавство Київської держави було спрямоване, у першу чергу, на захист заможних жінок. 

Шлюбно-сімейне право цього періоду допускало полігамію, а формами шлюбу були купівля, викрадення й приведення нареченої у свою оселю [4, c. 131-141]. За часів Київської Русі шлюбний вік (мінімальний вік вступу до шлюбу) зорієнтований був на візантійське законодавство й становив для дівчат – 12–13 років, а для юнаків – 14–15 років. Але ці норми застосовувалися у середовищі привілейованих верств населення [2]. 

Слід зазначити, що позитивною рисою законодавства України-Руси було те, що в перше жінки отримали рівні з чоловіками права щодо майнового становища в сім'ї. Необхідним наслідком цивільної рівноправності дружини стало надання їй права власності. 

Не можна залишити без уваги той факт, що Київська Русь була єдиною країною в Європі, де жінка з початку другого тисячоліття нашої ери мала право спадкування власності після смерті чоловіка [4, c. 131]. Після смерті чоловіка вдова отримувала частину спадщини й могла очолити сім’ю. Вона ставала опікуном своїх дітей. Мати вільно розпоряджалася тільки своїм майном. 

При вирішенні питання про розлучення, яке регулювалося Статутом Ярослава, становище жінки з чоловіком було нерівноправним. Характерно, що обов'язкове розлучення наступало тільки в разі провини дружини, а подружня невірність чоловіка не давала жодних підстав для розлучення. 

Отже, короткий історичний аналіз законодавства Київської держави щодо правового становища жінок дає підстави для наступного висновку - в галузі шлюбно-сімейного права жінок досить часто обмежувалися. До того ж, в давньоруській державі існувала соціальна нерівність, внаслідок якої права жінок у багатьох випадках визначалися соціальним походженням. І, звичайно, закон оберігав заможніх жінок. 

Література: 

1. Грицяк Н. В. Суспільний стан української жінки: історична ретроспектива та сучасні проблеми. Жінка в Україні: Міжвід. наук.зб. / За ред. А. І. Комарової. Київ, 2001. Т. 23. С. 322-335. 

2. Іванов В., Озель В. Укладення шлюбу за українським звичаєвим правом. Персонал. 2007. № 5. 

3. Ухач В.З. Історія держави і права України (конспекти лекцій). Навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 2018. 378 с. 

4. Ричка В.М. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі. Український історичний журнал. 1992. № 1. С. 131-141. 

5. Ярмонова Е.Н. Правовое положение женщин на Руси с ІХ по ХV века: автореферат дис…. канд. юрид. наук. Ставрополь, 2004. 30 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІСТОРІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
18.11.2020 15:50
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
18.11.2020 11:49
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В УКРАЇНІ-РУСІ
18.11.2020 11:47
ВИБОРЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
18.11.2020 11:41
ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО УНОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ УЧАСНИКІВ ОУНІВСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ ТА ВОЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
18.11.2020 11:39
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ РЕФОРМИ 1862 РОКУ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
18.11.2020 11:22
ВИКОРИСТАННЯ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1990-ТІ РР. ДО СЬОГОДЕННЯ)
17.11.2020 10:28
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН ПІДДАНИХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
16.11.2020 14:58
ДИНАМІКА СИСТЕМИ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ТАВРІЙСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX – ПОЧ. ХХ СТ.: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ
16.11.2020 14:16




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше