:: LEX :: ДО ПИТАННЯ ПРО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 36)

Термін подання матеріалів

13 жовтня 2021

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ ПРО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
 
04.02.2010 20:43
Автор: Узунова Оксана Василівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького національного університету, Соснін Станіслав Петрович, студент юридичного факультету Запорізького національного університету
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Такий принцип як «створення судочинства, яке б максимально гарантувало право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності та реалізації презумпції невинуватості» є складовою частиною Концепції судово-правової реформи в Україні, яка була схвалена Постановою Верховної Ради України у квітня 1992 року [1]. Для того щоб забезпечити виконання цього принципу у жовтні 1995 року Україна приєдналася до Статуту Ради Європи та взяла на себе зобов’язання щодо приведення свого національного законодавства у відповідність до загальновизнаних норм міжнародного права та процесуальних нормативів, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це стосується передусім кримінального судочинства, де найчастіше обмежуються права та свободи громадянина і де, у зв’язку з цим, конче необхідні кримінально-процесуальні гарантії їх захисту [2].
Можливість такого «приведення» - це, насамперед, визнання примата міжнародного права при врегулюванні питань, пов'язаних із міжнародними стандартами в галузі прав людини, а отже, і визначення рівня щодо їх реалізації та дотриманню з боку державних органів. Але, тим часом, у правозастосовній діяльності, як і раніше, діє стереотип, що орієнтований на принизливе ставлення до особи та невизнання за нею статусу повноправного суб'єкта кримінально-процесуальних відносин.
За вісімнадцять років незалежності України законодавець так і не спромігся прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс України (далі - КПК України), який би реалізовував на практиці принципи судово-правової концепції, втілював існуючі міжнародні стандарти та закріпив процесуальне положення рішень Європейського суду з прав людини. Вирішення зазначених проблемних питань поки що залишається поза увагою з боку держави, через складну політичну ситуацію, а іноді, спостерігаються процеси, що стали, на жаль, тенденцією з послаблення гарантій в галузі дотримання прав людини під гаслом боротьби з тероризмом.
Як показує практика, органи правосуддя найчастіше у своїй роботі використовують тільки положення національного кримінально-процесуального законодавства та документів службового користування. Головним чином, це відбувається через непоінформованість суддів, прокурорів, слідчих чи дізнавачів про існування міжнародних стандартів прав людини. А ініціатором застосування таких стандартів виступає переважно сторона захисту. У зв’язку з цим, актуальним є пошук альтернатив «кримінальному судочинству карального типу», і зокрема, загальне розширення й впровадження в національне законодавство примирливих процедур, орієнтованих на підвищення ролі потерпілого та визнання його повноправним суб'єктом кримінально-процесуального судочинства, з наділенням його таким правовим статусом, який би дозволив впливати на весь хід кримінального процесу, незалежно від етапу, на якому він здійснюється.
Отже, перш ніж закріпити міжнародні стандарти в національному законодавстві (з можливістю їх реалізації де-юре, а не де-факто) необхідно дослідити суть поняття «міжнародні стандарти», провести класифікацію міжнародних норм, що містять міжнародні стандарти, а головним чином, дослідити іноземний досвід реалізації цих стандартів.
Намагаючись розкрити суть поняття «міжнародні стандарти» дійшли висновку, що вони охоплюють не тільки загальновизнані норми, принципи міжнародного права, міжнародні договори, а й численні документи рекомендаційного характеру (розроблені для ефективної реалізації вищевказаних норм і принципів) та передовий досвід іноземних держав із формування нових інститутів кримінально-процесуального права. В свою чергу міжнародні стандарти можна класифікувати в такий спосіб (за С.М. Ягофаровим): 1) стандарти, що мають статус загальновизнаних норм; 2) стандарти для осіб, щодо яких застосовані чи можуть бути застосовані (в майбутньому) примусові заходи; 3) стандарти для осіб, які визнані потерпілими від злочину; 4) стандарти в галузі ювенальної юстиції; 5) стандарти розвитку кримінального судочинства, що містять заходи створення сприятливих умов для реалізації всього комплексу стандартів; 6) стандарти в галузі етики й гуманізації кримінального судочинства.
З огляду на існування такої кількості стандартів необхідно активізувати роботу з роз'яснення їх суті. На жаль, положення діючого КПК України, незважаючи на ряд позитивних нововведень, відображають специфіку колишнього становлення до особи. Все це дозволяє зробити однозначний висновок про те, що кодекс морально застарів та потребує втілення концепції міжнародно-правового статусу особи (за А.П. Гуськовою), яка повинна враховувати й будуватися на базі гуманістичних перетворень та раціоналізації процедури участі особи в кримінальному процесі. Отже, концепцію міжнародно-правового статусу особи, як учасника кримінально-процесуальних відносин можна розглядати, як механізм, що потребує постійного розвитку та забезпечення прав і свобод особи, що полягає в переосмисленні ролі особи в сфері кримінально-процесуальних відносин. Відповідно, гарантією здійснення прав особи в сфері кримінального правосуддя повинен виступати найбільш оптимальний механізм здійснення кримінального судочинства, в основу якого покладений максимальний рівень забезпечення прав особистості. Слід зазначити, що базові міжнародні стандарти з права людини в сфері кримінального судочинства передбачені в Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Європейській конвенції про видачу правопорушників 1957 р., Європейській конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. та Типовому договорі про взаємну допомогу у галузі кримінального правосуддя 1990 р.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що введення положень міжнародного права в правову систему України повинне відбуватися поступово, шляхом відшукання достатніх передумов до використання тієї або іншої міжнародної норми, передбачивши можливі наслідки, які може викликати реалізація нового акту.

Література:
1. Постанова Верховної Ради України «Про концепцію судово-правової реформи» № 2296-ХІІ від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30. - Ст. 426.
2. Заїка С. Основні положення міжнародно-правових документів з питань кримінально-процесуальних строків // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. - С. 128.

e-mail: chornenkaya@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
18.02.2010 21:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше