:: LEX :: СПРОЩЕНИЙ ПОРЯДОК СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СПРОЩЕНИЙ ПОРЯДОК СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ
 
07.02.2010 16:26
Автор: Загурський Олександр Богданович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
На даному етапі реформування кримінально-процесуального законодавства з метою недопущення порушень прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства постає питання стосовно зміни регламентації скороченого порядку судового розгляду з тим, щоб, не покидаючи головної переваги – процесуальної економії, уникнути негативних наслідків його застосування.
Окреслені вище проблемні питання можуть бути вирішені одним з шляхів: або шляхом визнання недоцільності такої диференціації форми кримінального процесу та виключення з КПК України норм, які закріплюють можливість застосування спрощеного судового розгляду кримінальних справ, або шляхом приведення цих норм у відповідність до положень Конституції України та інших норм КПК України.
У зв’язку з цим, М.В. Джига та С. М. Стахівський вважають, що застосування спрощеного порядку провадження у кримінальних справах буде доцільним у практичному плані, якщо воно:
- сприятиме зміцненню законності в державі;
- скорочуватиме час з моменту вчинення злочину до застосування покарання до винного;
- повністю забезпечуватиме реалізацію прав і обов’язків особам, що беруть в ньому участь;
- не порушуватиме єдності порядку кримінального судочинства;
- буде спрямоване на вирішення завдань, що стоять перед органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю [ 1, с. 137 ].
На думку В. Стулова та В. Щолкіна, спрощений порядок судового розгляду варто не застосовувати:
1) у справах щодо неповнолітніх та осіб, які через свої фізичні чи психічні вади, похилий вік повною мірою не можуть реалізувати своє право на захист від обвинувачення;
2) у разі, коли санкції передбачають застосування покарання у вигляді довічного ув’язнення;
3) у справах, де матеріали щодо однієї або декількох осіб, які заперечують свою вину, виділені в окреме провадження;
4) у справах, матеріали досудового слідства яких містять дані про можливість застосування до підозрюваних, обвинувачених чи підсудних не процесуальних заходів впливу [ 2, с. 68 ].
Проте, з такими пропозиціями можна погодитися лише частково. На нашу думку, похилий вік не може бути підставою для заборони застосування скороченого порядку судового розгляду, а лише фізичні чи психічні вади. До того ж, суд повинен провести повний судовий розгляд, якщо у нього виникли хоча б якісь сумніви щодо можливості підсудних самостійно реалізувати свої права.
Відносно пропозиції щодо заборони скороченого судового розгляду у справах про злочини, за вчинення яких передбачається засудження до довічного позбавлення волі, то, на нашу думку, доцільніше розширити коло кримінальних справ (у всіх справах по обвинуваченню у вчиненню тяжких і особливо тяжких злочинів), на які поширюється заборона проведення спрощеного порядку судового розгляду. Це пояснюється тим, що дані злочини завдають найбільшої шкоди інтересам держави і громадян, а тому є особлива зацікавленість держави і суспільства у встановленні особи, яка вчинила злочин та її справедливому покаранню.
В.Л. Льовкін пропонує заборонити проведення скороченого судового слідства у випадках, коли в матеріалах досудового слідства є дані про застосування до підозрюваних, обвинувачених, підсудних не процесуальних заходів впливу, а не про ”можливість” їх застосування [ 3, с. 89 ].
Л. Сокира також пропонує не застосовувати спрощений порядок судового розгляду, якщо в матеріалах є докази, які ставлять під сумнів кваліфікацію діяння підсудного, правильність встановлення обставин, що підлягають доказуванню, та якщо в справі є докази, здобуті незаконним шляхом [ 4, с. 37].
На нашу думку, насамперед, суд повинен обов’язково перевірити відповідність зізнання об’єктивним обставинам справи, в яких закріплені найважливіші докази. Варто було б обмежити коло справ, в яких можна застосувати спрощений порядок судового розгляду, а саме – заборонити скорочення судового слідства:
1) при обвинуваченні у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів;
2) у справах, де матеріали щодо однієї або декількох осіб, які заперечують свою вину, виділені в окреме провадження;
3) у справах щодо неповнолітніх підсудних та осіб, які через свої фізичні вади не можуть повною мірою реалізувати свої процесуальні права;
4) у всіх інших випадках, коли у суду виникає сумнів у добровільності та істинності позиції обвинувачення.
На думку А.В. Побєдкіна, ”диференціація кримінального судочинства потрібна швидше за рахунок скорочення, спрощення досудового провадження і лише з окремих видів злочинів” [ 5, с. 63]. Більше того, В.М. Лобойко вважає, що ”спрощення у провадженні судового слідства, яке полягає обмеженні дослідження доказів у справі, у кримінальному процесі змішаної форми за умови, коли Україна лише будує правову державу, призведе до загрози наближення форми процесу не до змагальної, а навпаки, до інквізиційної, за якої суд може перетворитися на ”штампувальника” обвинувачень, висунутих органами досудового слідства і прокуратури” [ 6, с. 250 ].
Таким чином, на нашу думку, доцільно надати право ініціювати застосування спрощеного порядку судового розгляду кримінальних справ підсудному та його захиснику, оскільки, це, по-перше, сприятиме подальшій реалізації принципу змагальності, з позицій якого суд повинен бути пасивним у доказуванні, а по-друге, служитиме додатковою гарантією забезпечення та захисту прав і законних інтересів підсудного.

Література:
1. Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навч.-практ. посібник. – К.: Тип. МВС України, 1999. – 156 с.
2. Щолкін В., Стулов О. Визнання вини підсудним як спосіб спрощення кримінального процесу: ”за” і ”проти” // Вісник прокуратури. – 2002. – № 11. – С. 66-70.
3. Льовкін В.Л. Зізнання обвинуваченого у вчиненні злочину і спрощений порядок судового розгляду // Бюлетень Міністерства юстиції України. –2004. – № 6. – С. 84-91.
4. Сокира Л. Скорочений порядок судового розгляду кримінальних справ // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4. – С. 35-39.
5. Победкин А.В. Некоторые вопросы собирания доказательств по новому уголовно-процессуальному законодательству России // Государство и право. – 2003. – № 1. – С. 57-64.
6. Лобойко В.М. Допустимість спрощення порядку судового розгляду справи у кримінальному процесі змішаної форми // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. Матеріали науково-практичної конференції 18-19 квітня 2002 р., м. Харків / ред. кол.; В.В. Сташис (гол. ред.) та ін. – К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 2002. – С. 248-250.

е-mаіl: zаgиrsky.sasha@gmail.com

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
18.02.2010 21:11




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше