:: LEX :: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ МОДЕЛЮВАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗКРИТТІ І РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ МОДЕЛЮВАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ ПРИ РОЗКРИТТІ І РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ
 
18.02.2010 21:04
Автор: Герасимов Роман Разяпович, ад’юнкт кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
З позиції сучасного наукознавства метод моделювання внутрішньо притаманний науковому пізнанню. Не випадково, наукові коріння цього методу (проведення аналогії між предметами, створення їх зменшених копій, встановлення подібності процесів, уявний експеримент) сягають сивої давнини.
Поняття «аналог», «аналогія», «подібність» використовували у своїх працях античні вчені: Евклід (3 ст. до н.д.) визначив аналогію як подібність відношення між числами, найвідоміші учні Сократа — Платон та Аристотель (1 ст. до н.д), проводили не тільки кількісні, але й якісні аналогії. В ролі аналога виступали реально існуючі в природі тіла у всесвітньому масштабі: від мікро – макрокосмосу до атмосферних течій, землетрусів та скупчення тіл. Так, один з засновників античної атомістики Демокрит проводив аналогію між порошинками у повітрі та атомами. Давньогрецький географ Старбон на підставі аналогії між диханням живої істоти й станом земної кори першим зробив висновок про її рухомість. Реформатор античної медицини, матеріаліст Гіппократ, досліджуючи око людини, використовував для свої досліджень око бика.
Процес розвитку моделювання, як методу пізнання, неподільний від розвитку науки. Практично в усіх науках про природу (органічну та неорганічну) та суспільство, побудова й використання моделей є ефективним засобом пізнання.
Іноді, реальні об’єкти та процеси бувають дуже багатогранними й складними для дослідження, тому найкращим методом дослідження є побудова їх моделей, яка відтворює певну грань об’єкту пізнання і через те є набагато простішою для дослідження.
Виходячи з вищевказаного, моделювання в структурі сучасного наукового знання розглядається як один з методів пізнання та відображення дійсності, який сприяє розкриттю закономірностей природи й суспільства. Цей ефективний метод пізнання використовується різними науками та галузями знань, і якщо раніше існувала думка про те, що місце моделювання лише технічні та природничі науки, то тепер використання цього методу в суспільних науках вважається доцільним і перспективним.
Особливо слід зазначити, що проникнення моделювання в науки юридичного циклу в гносеологічному аспекті варто розглядати як об’єктивний і закономірний процес подальшого розвитку їх методології.
Найбільше поширення цей метод отримав у сфері кримінального судочинства, особливо для виконання різноманітних криміналістичних завдань.
Необхідно зазначити, що одним з шляхів проникнення знань інших наук у криміналістику, а також практику розкриття та розслідування злочинів полягає в тому, що такі відомості зазнають у рамках окремих криміналістичних теорій істотні перетворення, і отримують принципово іншу спрямованість. Саме цей шлях, на нашу думку, має невикористані резерви. У цьому плані істотним є посилення зв’язку криміналістики з суспільними науками, в першу чергу з філософією, логікою, психологією, етикою, наукою управління тощо. Незважаючи на всю очевидність і актуальність такого зв’язку, він до теперішнього часу носить переважно окремий і локальний характер. Разом з тим, сучасний рівень розвитку так званих «міжнаукових теоретичних інтеграторів» дозволяє підсилити поєднання криміналістики з цими науками за рахунок створення в рамках криміналістики окремих інтеграційних теорій типу «теорії прийняття криміналістичних рішень», «теорії криміналістичного моделювання», «теорії кримінальної (злочинної) і криміналістичної діяльності», «теорії виникнення інформації про злочин і його учасників», «криміналістичної теорії спілкування», «теорію пізнавальної діяльності слідчого».
Зростання ролі моделювання під час наукового пізнання можна пов’язати з внутрішньою логікою розвитку методології конкретної науки, необхідністю в більшості випадків опосередкованого пізнання об’єктивної реальності. У цьому плані можна констатувати, що поява і розвиток моделювання викликана переходом сучасних наук з описово-емпіричного рівня на рівень абстрактно-теоретичний.
Однак, у міру зростання зацікавленості науковців моделюванням як ефективним засобом пізнання, намітилась низка як теоретичних, так і практичних проблем, які вимагають їх постановки, осмислення та розв’язання відповідно до сучасних наукових позицій.
У слідчий та судовій практиці моделювання відоме давно. Перші рекомендації з використання моделювання містяться вже в роботах засновника криміналістики Г. Гроса, а також у працях засновників радянської криміналістики В. Громова та І. Якимова. Ці автори, не використовуючи безпосередньо термінів «модель», «моделювання», рекомендували слідчим відтворювати під час розслідування злочинів уявну картину події і використовувати її для пошуку злочинців, тим самим висловлювали окремі положення ідеального моделювання.
Окремі сторони методу моделювання в криміналістиці почали активно висвітлювати у 70-80-х роках XX століття такі науковці як Л.Є. Ароцкер, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, Г.О. Густов, А.В. Дулова, О.О. Ейсман, В.Я. Колдін, В.О. Коновалова, В.В. Куванов, О.О. Леві, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, О.Р. Ратінов, М.В. Салтевський, С.І. Тихенко, М.М. Хлинцов, Я.Г. Ципарський, С.А. Шейфер, М.О. Якубович та інші.
Відповідно з цим у криміналістиці визначались напрями досліджень щодо проблем моделювання: 1) математичне та кібернетичне моделювання (Г.Л. Грановський, Р.М. Ланцман, В.Я. Пошкявічус, М.О. Селіванов); 2) техніко-криміналістичне моделювання під час роботи з матеріальними слідами (Є.І. Зуєв, В.Є. Капітонов, В.Я. Колдін, О.О. Леві, М.О. Селіванов); 3) моделювання зовнішності людини (Л.З. Кірсанов, О.М. Зінін, В.О. Снєтков); 4) загально-методологічні та процесуально-тактичні проблеми моделювання (О.Ф. Аубакіров, А.І. Вінберг, Г.А. Густов, А.В. Дулов, В.О. Жбанков, Г.О. Зорін, І.М. Лузгін).
Для виконання завдань судової експертизи до методу моделювання, зокрема, під час провадження криміналістичних, автотехнічних та інших видів експертиз зверталися: Л.Є. Ароцкер, Г.Л. Грановський, Л.Г. Еджубов, Р.Є. Ельбур, З.І. Кірсанов, О.М. Компанієць, В.О. Коновалова, В.В. Куванов, Р.М. Ланцман, С.О. Литинський, В.С. Мітричев, Т.М. Орлова, М.С. Полєвой, М.Я. Сегай, В.М. Саморковський, М.О. Селіванов та інші науковці.
Однак, незважаючи на те, що питання про використання моделювання у сфері кримінального судочинства стали предметом для обговорення на сторінках криміналістичної літератури, багато теоретичних проблем моделювання залишились не висвітленими й до теперішнього часу. Так, наприклад, як підкреслював І.М. Лузгін, навіть сам термін «криміналістичне моделювання» не завоював загальноприйнятого визнання.
Таким чином, процес інтеграції наукового знання виражає внутрішню логіку розвитку криміналістики, є проявом розкритої дослідниками ще минулих століть закономірності руху всього людського пізнання від безпосереднього спостереження предмету, який вивчається, до його аналізу, а потім — до створення моделі досліджуваного предмету. Історія розвитку науки криміналістики свідчить, що міждисциплінарна інтеграція має як об’єктивно-реальні, так і гносеологічні підстави для впровадження методу моделювання в практику розкриття і розслідування злочинів.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
18.02.2010 21:11




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше