:: LEX :: ПОРЯДОК НАРАДИ І ГОЛОСУВАННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОРЯДОК НАРАДИ І ГОЛОСУВАННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ
 
03.06.2013 13:38
Author: Щерба Вікторія Миколаївна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal-executive law]

У ч. 4 ст. 124 Конституції України проголошено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Реалізувати це право громадяни змогли після того, як з 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК). Вже є перший приклад здійснення в Україні судочинства судом присяжних. 30 квітня 2013 року в Личаківському районному суді міста Львова суд присяжних розпочав розгляд  кримінального провадження стосовно громадянина Марокко Б., якого звинувачують у вбивстві лікаря-травматолога Ф. [1, с. 4].

У ч. 3 ст. 31 КПК встановлено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних щодо всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.

Здійснення кримінального провадженні в суді присяжних регулюється параграфом 2 глави 30 КПК. У ньому йдеться про: порядок провадження в суді присяжних (ст. 383); роз’яснення права на суд присяжних (ст. 384); виклик присяжних (ст. 385); права і обов’язки присяжного (ст. 386); відбір присяжних у суді (ст. 387); приведення присяжних до присяги (ст. 388); недопустимість незаконного впливу на присяжного (ст. 389); усунення присяжного (ст. 390); порядок наради і голосування в суді присяжних (ст. 391). Зупинимось лише на дослідженні порядку обговорення професійними суддями та присяжними питань, пов’язаних з судовим розглядом.

У ч. 3 ст. 383 КПК передбачено, що усі питання, пов’язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно. Із цього правила є один виняток. Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК, головуючий вирішує питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

Зі змісту ч. 3 ст. 383 КПК випливає, що при ухваленні вироку судді та присяжні мають спільно вирішувати питання, зазначені у ч. 1 ст. 368 цього Кодексу, а саме : 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; 5) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання обвинуваченого, і які саме; 6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; 7) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; 8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; 9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого ч. 2 ст. 94 Кримінального кодексу України; 10) чи слід у випадках, передбачених ст. 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування; 11) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; 12) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; 13) як вчинити із засобами забезпечення кримінального провадження.

Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, то відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 368 КПК суд присяжних має вирішити питання, зазначені у п.п. 1-8 ч. 1 цієї статті, окремо за кожним злочином. Якщо обвинувачуються декілька осіб, вирішуються питання, вказані у даній статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Після закінчення судового розгляду суд присяжних виходить до нарадчої кімнати для проведення наради і голосування, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. Порядок наради і голосування в суді присяжних  визначає ст. 391 КПК.

У ч. 1 даної статті встановлено, що нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Питання на обговорення ставляться послідовно, у тому ж порядку, який передбачений ст. 368 КПК, а також у такій формі, щоб на нього можна було дати тільки позитивну або негативну відповідь. Якщо якесь питання є незрозумілим присяжному, головуючий повинен його роз’яснити [2, с. 716].

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім (ч. 2 ст. 391 КПК). Це положення закону спрямовано на забезпечення свободи волевиявлення кожним суддею і виключення будь-якого впливу головуючого на інших суддів, що входять до суду присяжних [3, с. 815].

Частина 3 ст. 391 КПК вимагає, що ніхто із складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування. 

Відповідно до ч. 4 ст. 391 КПК кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Окрему думку можуть висловити як професійні судді, так і присяжні. Якщо таку думку викладає присяжний, то потрібно враховувати, що він не володіє правовими знаннями, а тому може розголосити питання, які порушуватимуть таємницю нарадчої кімнати. Тому слід погодитися з висловленою у юридичній літературі думкою, що головуючий зобов’язаний ознайомитися з окремою думкою присяжного у цій кімнаті і звернути його увагу на необхідність виправлення тих положень, які розголошують її таємницю [4, с. 183].

При  проведенні голосування можлива ситуація, коли за рішення суду проголосували три присяжних, а професійні судді залишилися в меншості. Як потрібно діяти при цьому, визначає ч. 5 ст. 391 КПК. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

Виникає запитання, як оцінювати положення ч. 3 ст. 383, ст. 391 КПК. Вважаємо, що спільне вирішення питань, пов’язаних з судовим розглядом, двома професійними суддями та трьома присяжними – це не суд присяжних. Під час дії КПК 1960 року такі питання вирішували судді та народні засідателі.

У кримінально-процесуальному законодавстві інших країн по іншому регламентований порядок наради і голосування в суді присяжних. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 339, ст.ст. 341, 342 КПК Російської Федерації присяжні засідателі самостійно у нарадчій кімнаті дають відповідь на три основних запитання : 1) чи доведено, що діяння мало місце; 2) чи доведено, що це діяння вчинив підсудний; 3) чи винен підсудний  у вчиненні даного діяння. У ч. 2 ст. 343 КПК встановлено, що обвинувальний вердикт вважається прийнятим, якщо за стверджуючи відповіді на кожне з трьох запитань, вказаних у ч. 1 ст. 339 цього Кодексу, проголосувало більшість присяжних засідателів [5].

На наш погляд, у параграфі 2 глави 30 чинного КПК необхідно так визначити порядок провадження в суді присяжних, щоб присяжні самостійно, без професійних суддів, вирішували питання, зазначені у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 368 цього Кодексу, а саме : 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.




Література:

1. Серов И. В суде присяжных боятся эмоций / И. Серов // Сегодня. – 3 мая 2013. – С. 4.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України : науково-практичний коментар / відп. ред. : С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х. : Одісей, 2013. – 1104 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т.  2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошевой, Ю. М. Дьомін та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 664 с.

5. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М. : Проспект, КНОРУС, 2009. – 224 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУБ`ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 305 КК УКРАЇНИ
30.05.2013 16:26
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОСТУПОК: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС
24.05.2013 21:26
ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ОСОБИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
12.06.2013 13:44
ПОШУК ЗЛОЧИНЦЯ ЗА СПОСОБОМ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
11.06.2013 13:48
ПОЧАТОК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО СЕКСУАЛЬНІ ВБИВСТВА
11.06.2013 13:45
ДОВІДКОВО-ДОПОМІЖНІ ОБЛІКИ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ
11.06.2013 13:42
ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
11.06.2013 13:40
ДО ПОНЯТТЯ «СЕРІЙНІСТЬ ВБИВСТВ»
11.06.2013 13:38
ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОГО ЕТАПУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 13:02
ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.06.2013 12:56




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше