:: LEX :: АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 20


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ
 
12.06.2014 00:06
Author: Соловій Каріна Василівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law]

На сучасному етапі державотворення досить гостро постає питання щодо реалізації в Україні адміністративно-територіальної реформи. Внаслідок курсу України на євроінтеграцію, проблема перебудови і вдосконалення адміністративно-територіального поділу є важливим кроком. Оскільки система поділу на територіальні одиниці у нашій державі дісталася нам у спадок від Радянського Союзу і по суті, продовжує діяти і далі, тому сучасна система устрою є неефективною, застарілою і не придатною до для демократичної держави та суспільства. Побудова ефективної системи управління адміністративно-територіальними одиницями є надзвичайно важливим завданням, оскільки від проведення даної реформи буде залежати розвиток нашої держави, а також реалізація її курсу на євроінтеграцію.

Адміністративно-територіальна реформа в Україні стала  предметом дослідження таких науковців як Кириленко О., Косаревич Н., Кравченко В., Луніна І., Міщук В.,  Пухкал О.,  Федоров  В., Форкун І. та ін.

На сучасному етапі для проведення проведення адмінстративно-територіальної реформи в Україні існує низка загроз :

1. Україна ще не повністю подолала фінансово-економічну кризу.

2. Публічна підтримка реформи з боку основних політичних сил так  і залишилась несформованою. 

3. Популізм в українській політиці залишається найбільш поширеним   явищем [1, с. 128].

Тому, перш за все, необхідним є врахування данних загроз та ризиків, аби протидіяти неефективному та недоцільному реформуванню адміністративно-територіальної системи України.

Безперечно важливим є визначення пріоритетних напрямків у проведенні реформування, а саме: перегляд кількості і розмірів адміністративно-територіальних одиниць, перерозподіл функцій і повноважень між рівнями управління, професіоналізація служб місцевого самоврядування [2].

Першоосновою адміністративно-територіальної реформи є створення повноцінних громад. В Україні існує декілька варіантів проведення реформи, за якою зберігатиметься трирівневий устрій України, і які в майбутньому можуть здобути підтримку широких верств населення, без якої реформу здійснити не вдасться. 

Основними з них є наступні чотири:

 Варіант перерозподілу повноважень та відповідальності без укрупнення та об’єднання громад. 

 Варіант укрупнення шляхом добровільного об’єднання громад та розподіл  функцій в залежності від наявних договірних відносин.

 Соціальна модель створення громад, за якої укрупнення може відбутися шляхом централізованого об’єднання, в тому числі примусово. 

 Соціально-економічна модель формування громад, за якої може відбутися розукрупнення існуючих районів до рівня мінімально можливого для виконання делегованих повноважень та формування громад навколо центрів економічного розвитку.

При цьому мінімальна кількість населення громад мала б складати 5000 осіб [3, с. 53].

Сучасні області здебільшого відповідають вимогам щодо організації адміністративно-територіального устрою та умовам створення адміністративно-територіальних одиниць. Для успішного проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні необхідно здійснити наступні дії:

 розробка та схвалення плану впровадження реформи;

 створення керівного органу під головуванням віце-прем’єра із питань впровадження реформи;

 створення окремої тимчасової міжвідомчої групи науково-методичного супроводу, підпорядкованої безпосередньо віце-прем’єр-міністру; 

 створення групи моніторингу впровадження реформи та оперативної оцінки виконання плану впровадження реформи;

 створення оперативних груп із питань впровадження реформи в 

 облдержадміністраціях та визначення кураторів з питань впровадження реформи за кожною областю на рівні заступників міністрів; 

 забезпечення інформаційного супроводу реформи [4, с. 240].

В результаті успішного проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні  вона матиме основними завданнями такі:

 Сильне громадянське суспільство й комфортна для громадянина держава − результат реформи.

 Децентралізація влади і чітке розмежування компетенції та фінансів держави та місцевого самоврядування. Значне підвищення якості державних та муніципальних послуг.

 Передача місцевому самоврядуванню більшості повноважень, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності людини.

 Визнання територіальної громади (повітів, волостей) первинним рівнем самоврядування з передачею відповідних компетенцій та фінансів.

 Запровадження принципу рівномірного розвитку територій, усунення причин надмірних перетікань ресурсів на користь столиці. Визначення спеціалізації країв та передача відповідних ресурсів, що забезпечить внутрішньоукраїнську та міжнародну спеціалізацію країв.

 Перехід від галузевого принципу публічного управління до функціонального. Зміна структури виконавчих органів державної та місцевої влади і перехід до проектного планування та фінансування.

 Створення нових кордонів округів: військових, судових, прокурорських, міністерства внутрішніх справ та служби безпеки. [5, с. 124]

Отже, на сучасному етапі розвитку необхідним є проведення адміністративно-територіальної реформи. Однак, відкритим і недостатньо дослідженим лишається питання мети чи цільового призначення таких реформ і основних принциів її проведення.  Крім того, законопроект щодо адміністративно-територіальної реформи має бути продуктом широкого обговорення в органах місцевого самоврядування, експертному середовищі, ЗМІ. Саме тоді, реформа врешті решт буде реалізована, а не існуватиме у численних редакціях лише формально. В результаті проведення реформи сформується прозора система державної влади, жоден державний орган не зможе втручатися в життя суспільства, відбудеться суттєве  обмеження чисельності державного апарату, кожен державний сужбовець стане відповідальним за якість здійснення ним повноважень. 




Література:

1. Новий курс: реформи в Україні 2010-2015 роки. Національна доповідь /За заг. ред. В. М. Гейця та ін. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.

2. Концепція реформи адміністративно-територіального устрою України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua.

3. Григор’єва С. Є. Реформування адміністративно-територіального устрою України: зарубіжний досвід / С. Є. Григор’ва // Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади». – Полтава, ПолтНТУ, 2011. – С.47–55.

4. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: оптимальна модель / К. Л. Захаревич, В. Д. Морозов, Д. М. Лукінець, О. І. Соскін. – К.: Видавництво «Інститут трансформації суспільства», 2008. – 288 с.

5. Павлюк А. П. Реформування адміністративно-територіального устрою України: проблеми та перспективи реалізації / А. П. Павлюк // Стратегічні пріоритети. – №1(2). – 2010. – С. 123–130.

________________________

науковий керівник: Жукорська Я. М.  к.ю.н. доцент кафедри публічного права



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КОНСТИТУЦІЙНА СКАРГА – ЕЛЕМЕНТ ЮРИДИЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ
27.05.2014 13:03
ДО ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДОЗРЮВАНОМУ, ОБВИНУВАЧЕНОМУ ПРАВА НА ЗАХИСТ
16.06.2014 11:04
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ
16.06.2014 11:00
ЩОДО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА КОЖНОГО НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ
16.06.2014 10:59
РОЛЬ ТА МІСЦЕ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ В МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
12.06.2014 00:11
ОСОБЛИВОСТІ ГАРАНТІЙ ДЕПУТАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.06.2014 16:38
ВИБОРЧА СИСТЕМА В УКРАЇНІ
11.06.2014 16:33




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше