:: LEX :: ЗАКОНОДАВЧІ ТА ДОКТРИНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРЕДМЕТУ СПІЛЬНОГО ЗАПОВІТУ ПОДРУЖЖЯ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАКОНОДАВЧІ ТА ДОКТРИНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРЕДМЕТУ СПІЛЬНОГО ЗАПОВІТУ ПОДРУЖЖЯ
 
15.06.2018 11:44
Author: Ковальчук Ярослав Вадимович, юрисконсульт 1-ої категорії служби приміських пасажирських перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
[Section 3. Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Одним з очікуваних і закономірних наслідків структурного реформування приписів законодавства нашої держави стало введення в дію 1 січня 2004 року Сімейного кодексу України (надалі – СК України). Даним законодавчим актом було закріплено основоположні ознаки вітчизняного та зарубіжного досвіду правового регулювання шлюбно-сімейних відносин.

СК України передбачено чимало правових норм, зміст яких є дискусійним з доктринальної точки зору. Враховуючи сказане, предметом наукових праць нерідко стають проблемні положення вказаного нормативно-правового акту, зокрема, майнові права та обов’язки подружжя.

Шлюб жінки й чоловіка, який був зареєстрований в державному органі реєстрації актів цивільного стану, обумовлює настання правових наслідків.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 36 СК України вказаний сімейний союз є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя [1].

Як свідчить нам юридична практика, між нормами шлюбно-сімейного права та нормами цивільного права існує тісний взаємозв’язок. Останній, зокрема, простежується у юридичній можливості подружжя розпорядитися майном, власником якого воно є, шляхом складення спільного заповіту.

Змістом приписів чинного законодавства нашої держави чітко передбачено правовий режим тих речей та прав, що може охоплювати вказаний правочин.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1243 ЦК України чоловіку та жінці, які перебувають в зареєстрованому шлюбі, дозволено скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності [2].

Проаналізувавши судову практику стосовно досліджуваного нами питання, можна дійти висновку, що станом на сьогоднішній день, нею не закріплено єдиної загальновизнаної позиції щодо з’ясування правового режиму майна, яке може ставати предметом заповіту, що був спільно складений подружжям. Одним з переконливих підтверджень вищевказаного судження можуть стати такі рішення, що були ухвалені вітчизняними судами.

15 квітня 2008 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в справі № 2-357/2008, повністю задовольнивши позовні вимоги ОСОБИ__1, водночас визнав правомірність заповіту подружжя. Предметом цього правочину було майно, що на момент його вчинення належало дружині, а також чоловіку на праві спільної сумісної і приватної власності [3].

У свою чергу 27 січня 2010 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в справі № 2-79/2010, повністю задовольнивши позовні вимоги ОСОБИ___1 та відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБИ__2, водночас підтвердив нікчемність складеного подружжям заповіту. Предметом даного правочину було майно, що на момент його вчинення належало як дружині, так і чоловіку на праві особистої приватної власності [4].

Станом на сьогоднішній день, доктриною цивільного права не закріплено єдиного загальновизнаного підходу щодо з’ясування правового режиму майна, яке жінка і чоловік, що перебувають в зареєстрованому шлюбі, можуть заповідати. Зазначеному явищу притаманне своє обгрунтовуюче пояснення.

Погляди науковців, які досліджують вказану проблему, можна розподілити на дві групи. Зокрема, одні вчені вважають, що предмет заповіту подружжя характеризується одноманітністю, а інші – заперечують проти таких доводів. Ознайомимося зі змістом вказаних доктринальних підходів.

Як вважає, З. Ромовська, жінці й чоловіку, сімейний союз яких зареєстровано в державному органі реєстрації актів цивільного стану, дозволено заповідати майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Свою точку зору даний вчений намагається підтвердити за допомогою таких суджень.

Диспозицією статті 1243 ЦК України в прямій формі не зазначено про те, що подружжя не має права включати до тексту свого заповіту розпорядження, яке стосується того майна, що було набуте кожним з них у приватну власність. Але імперативність вказаної правової норми є очевидною [5, с. 141].

Науковий підхід З. Ромовської щодо з’ясування предмету вказаного заповіту в своїх наукових працях поділяють чимало дослідників. До складу останніх, зокрема, належать І. Жилінкова [6, с. 11-32] та інші вчені.

Але далеко не всі науковці поділяють вищевказаний доктринальний підхід. Зокрема, як вважає Є. Фурса, жінці й чоловіку, сімейний союз яких зареєстровано в державному органі реєстрації актів цивільного стану, дозволено заповідати майно, яке належить їм як на праві спільної сумісної, так і на праві приватної власності. Свою точку зору вказаний вчений намагається довести за допомогою таких суджень.

Статтею 1243 ЦК України не закріплено прямої заборони щодо включення до предмету спільного заповіту подружжя майна, яке належить кожному з них на праві приватної власності. А що не заборонено, те дозволено [7, с. 80].

Науковий підхід Є. Фурси щодо з’ясування предмету наведеного заповіту в своїх наукових працях поділяють чимало дослідників. До складу останніх, зокрема, належать Ю. Заіка [8, с. 93] та інші вчені.

На нашу думку, жінка і чоловік, які перебувають в шлюбі, що зареєстрований в державному органі реєстрації актів цивільного стану, можуть заповідати майно, яке належить їм тільки на праві спільної сумісної власності. Свою точку зору ми спробуємо підтвердити за допомогою таких суджень.

По-перше, приписами чинного законодавства нашої держави передбачено предмет спільного заповіту подружжя. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1243 ЦК України жінка й чоловік, які перебувають в зареєстрованому шлюбі, можуть заповідати лише майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

По-друге, заповіт подружжя є не що іншим, як одностороннім правочином. Тобто, він повинен містити в собі спільне волевиявлення жінки та чоловіка, які перебувають в зареєстрованому шлюбі. Порушення вказаного правила призведе до настання певних юридичних наслідків. Зокрема даний правочин вже не можна буде називати заповітом, оскільки в ньому відображатиметься волевиявлення не одного учасника цивільно-правових відносин (подружжя), а декількох таких учасників (подружжя, дружини і чоловіка).

Враховуючи сказане, вважаємо за доцільне приписи чинного законодавства нашої держави, які стосуються встановлення правового режиму того майна, що подружжя має право заповідати, залишити без змін. До їхнього складу, зокрема, належить ч. 1 ст. 1243 ЦК України.

Література:

1. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № - 21-22. - Ст. 135.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356.

3. Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.04.2008р. в справі № 2-357/2008 // Єдиний державний реєстр судових рішень: Режим доступу – http://reyestr.court.gov.ua/Review/1780992.

4. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2010р. в справі № 2-79/2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень: Режим доступу - http://reyestr.court.gov.ua/Review/7962327.

5. Ромовська З. В.Українське цивільне право. Спадкове право: Підручник. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 264 с.

6. Жилінкова І. В. Актуальні проблеми спадкового права України: матеріали до семінару. – Х.: Ксилон, 2009. – 400 с.

7. Спадкування за законодавством України. Коментар. Судова практика. – К., 2008. – 352 с. 

8. Ю. Заіка. Заповіт подружжя // Право України. – 2004. - № 4. – С. 91-93.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПРАВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
13.06.2018 12:32
СФЕРИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
11.06.2018 12:35
АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА І СУДОВОЇ ПРАКТИКИ З ПИТАНЬ ШЛЮБУ ТА СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ СІМ’Ї ДЛЯ ВНУТРІШНІХ МІГРАНТІВ ЄС ТА МІГРАНТІВ З ТРЕТІХ КРАЇН
09.06.2018 13:46




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше