:: LEX :: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ  З ТІНЬОВОЮ ЗАЙНЯТІСТЮ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 20


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВОЮ ЗАЙНЯТІСТЮ В УКРАЇНІ
 
18.06.2018 18:03
Author: Грибовська Юлія Русланівна, студентка 2го курсу групи МП-21, спеціальність «Міжнародне право», юридичний факультет, Тернопільський національний економічний університет
[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law. Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]

Високий рівень тіньової зайнятості на ринку праці вже багато років залишається однією з головних загроз соціальній безпеці, що актуалізується в умовах перебудови економіки, вставлення європейських стандартів у галузі оплати та охорони праці. Тривала трансформація трудових правовідносин викликає серйозні економічні та соціальні наслідки. Збільшується розрив між трудовими доходами і продуктивністю, причому в більшій частині країн світу продуктивність зростає швидше, аніж зарплата. У свою чергу, це призводить до дефіциту сукупного попиту, який незмінно виникає протягом багатьох років із початку кризи. Падіння світового попиту оцінюється в 3,7 трлн дол. США, що стало результатом безробіття і скорочення трудових доходів, а також їх впливу на споживання, інвестиції та державні доходи . Незважаючи на неоднозначність даних із різних країн світу, праця в рамках стандартної форми зайнятості в середньому оплачується вище, ніж у рамках інших форм; протягом останнього десятиліття цей розрив має тенденцію до розширення. Тимчасові й неформальні працівники, працівники, зайняті на умовах неповного робочого дня, і неоплачувані працівники сімейних підприємств, багато з яких жінки, також непропорційно страждають від бідності та соціальної ізоляції. 

Тіньова зайнятість в Україні в останні роки трансформаційних змін стрімко поширюється, охоплюючи значну кількість робочих місць на підприємствах та організаціях, яка призводить до суттєвого зменшення надходжень до дохідної частини державного бюджету, зниження рівня соціальної захищеності економічно активного населення, незаконного звільнення працівників,  несвоєчасної виплати заробітної плати, порушення умов праці, що підтверджує важливість дослідження [1]. Саме тому необхідним є корегування державної політики в напрямі співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці, досягнення балансу  між захищеністю занятості доходів та гнучкістю ринку праці, удосконалення інфраструктури ринку праці з урахуванням впливу інноваційних чинників розвитку, посилення дієвості соціального діалогу щодо узгодження інтересів усіх суб’єктів ринку праці.

За даними Держслужби зайнятості початку 2018 року , яка посилалася на результати оцінки рівня тіньової економіки МОП, близько 50% працівників в Україні від офіційно зайнятого числа людей працюють у тіні, а зайнятих у нас близько 10-12 мільйонів. Тобто, близько 5 мільйонів, або кожен третій працює нелегально. За словами голови Міністерства соціальної політики України , рівень тіньової зайнятості в Україні у 2017 році скоротився на 8% - до 3,7 млн з 4 млн людей, що працювали нелегально[2].

Представники різних контролюючих органів знаходять порушення трудового законодавства майже на всіх перевірених підприємствах. До недавнього часу питаннями перевірки трудового законодавства займалися різні органи. Адже стаття 259 Кодексу законів про працю України [3], яка діяла до 2015 року визначала, що центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування. На жаль, контроль тіньових схем Державною фіскальною службою України не був ефективним, оскільки більшість видів перевірок податкові органи мали право проводити після повідомлення про них структурам, що перевіряються, не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку перевірки. 

Але таке правило порушує міжнародну практику раптовості , яка встановлена Конвенціями Міжнародної організації праці, у яких зазначається, що державні інспектори мають право безперешкодного проходу без попереднього повідомлення в будь-яку годину на будь-яке підприємство, яке підпадає під їх контроль. Тому нова редакція статті 259 Кодексу законів про працю стверджує, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю [4]. Таким органом центральної влади є Державна служба України з питань праці, Положенням про яку було затверджено постановою КМУ у лютому 2015 року. Відповідно до цього Положення представники Держпраці для виконання покладених на неї завдань мають право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення норм законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням яких віднесено до повноважень Держпраці [5]. 

Критеріями, за якими оцінювався ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), були:

1) наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

2) виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

3) невідповідність кількості працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг);

4) порушення вимог законодавства про працю;

5) наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади. Проте, ці критерії визнані такими, що втратили чинність, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 р. №1059 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 88, ст. 3099) втратила чинність. 24.04.2018 року оприлюднено проект Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання в частині дотримання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань гігієни праці, визначається періодичність здійснення Держпраці планових заходів державного нагляду (контролю) [6].

Положенням про Державну службу України з питань праці також передбачено, що у випадках передбачених законом, посадові особи Державної служби з питань праці можуть складати протоколи і про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Так, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне вчинене протягом року таке порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб в розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян [7]. 

Важливо зазначити, що з-поміж країн Європи Україна має найменші штрафні санкції (навіть після їх значного підвищення у 2015 році) за нелегальне працевлаштування. А в країнах Східної Європи, наших найближчих сусідів, мінімальні штрафні санкції за неоформлення трудового договору складають від 1030 дол. США (Болгарія) до 12500 дол. США (Чехія), а максимальні – від 10300 дол. США (Болгарія) до 250000 дол. США (Словаччина). У Франції за нелегальну зайнятість взагалі встановлено кримінальну відповідальність. 

Таким чином, одним з дієвих напрямків протидії випадкам нелегального працевлаштування є посилення адміністративно-правових санкцій за порушення норм трудового законодавства. Крім того, у таких умовах актуальним є формування політики стабілізації економіки, а саме: забезпечення повної зайнятості ресурсів, ефективне їх використання та відтворення, стабільний рівень цін; оновлення системи формування державного та місцевих бюджетів; досягнення високого рівня використання матеріальних і людських ресурсів; відродження економіки на інноваційних засадах та приведення трудового потенціалу у відповідність до нових потреб, оскільки в Україні рівень тіньової зайнятості населення суттєво впливає на економічну безпеку держави.  

Література :

1. Шаульська Л. Проблеми тіньової зайнятості в контексті структурних трансформації ринку праці / Л. Шаульська, Н. Якимова. // СХІД. – 2017. – №2. – С. 28–35.

2. Останні новини [Електронний ресурс] // Вголос. – 2018. – Режим доступу до ресурсу:

http://vgolos.com.ua/news/blyzko_50_ukraintsiv_pratsyuyut_v_tini_304448.html.

3. Кодекс законів про працю України : закон України від 10.12.1971 р.  № 322-VIII. // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці: закон України від 28.12.2014 р. № 77-VIII // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19 

5. Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці: постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96-2015-п

6. Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/295-2017-%D0%BF/paran12#n12

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс від 07.12.1984 № 8073-X // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page2

8. Геєць В. М. Бар'єри на шляху розвитку промисловості на інноваційній основі та можливості їх подолання / В. М. Геєць // Економіка України. - 2015. - № 1. - С. 4-25.

9. Дяченко О. П. Зарубіжний досвід щодо державних механізмів детінізації економіки країн Європейського Союзу / О. П. Дяченко. // Державне управління. – 2017. – С. 55–60.

10. Стратегія національної безпеки України: указ Президента України від 26.05.2015 р. № 287/2015 // База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015/paran7#n7

11. Сучасні проблеми адміністративного права та процесу : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 черв.  2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, каф. адмін. права і процесу ф-ту № 3. – Харків, 2017. – 295 с.


_____________________________

Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Тернопільський національний економічний університет




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТАТУС ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ
20.06.2018 22:11
ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
19.06.2018 14:46
ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
19.06.2018 14:31
ПРАВО ГРОМАДЯН НА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ АБО БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
16.06.2018 17:24
МОДЕЛІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
16.06.2018 17:13
КОНТИНЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА
16.06.2018 17:07
СИСТЕМА ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В УКРАЇНІ
16.06.2018 16:56
ПРАВОВА ПРИРОДА ІНСТИТУТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОМБУДСМЕНА
14.06.2018 10:26
ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ В РАМКАХ ЛІГИ НАЦІЙ
13.06.2018 21:40
НОВАЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
12.06.2018 15:33




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше