:: LEX :: СУЧАСНІ РОСІЙСЬКІ ІСТОРИКИ ПРО РЕФОРМУ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 60)

Date of conference

16 April 2024

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СУЧАСНІ РОСІЙСЬКІ ІСТОРИКИ ПРО РЕФОРМУ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
 
10.10.2018 08:51
Author: Мамоян Сергій Чолоєвич, здобувач Запорізького національного університету
[Section 9. History of the world and international relations]

На початку 1990-х рр., в історіографії окресленої теми простежується спадковість наукових інтересів істориків, започаткованих ними наприкінці 1980-х рр. Продовжили виходити монографії, присвячені відомим меценатам, фінансистам, банкірам. Н. Думова присвятила працю московським меценатам [1], Б.В. Ананьїч калузькому купецтву, І. Білібіну, В. Кокарєву та ін. [2]. Згодом російські історики продемонстрували нові підходи до аналізу теми, яку стали висвітлювати крізь призму промислової політики та її ролі в модернізації держави протягом XVIII–XІX ст. Складовим модернізації тогочасного суспільства почали присвячувати конференції, учасники яких уперше дали всебічний аналіз причинам і наслідкам реформи на основі неупереджених оцінок. Найактивніше проявили себе науковці Єкатеринбургу, започаткувавши серію наукових конференцій. Так варто згадати роботи В.В. Алєксєєва, присвячені питанням модернізації Росії в цивілізаційному вимірі. Науковець зробив спробу уперше відстежити процеси реформ в тісному поєднанні зі світовими тенденціями і змінами, демонструючи комплексний підхід [3], [4]. 

Історики активізували роботу над темою переосмислення загальної історії царської Росії на межі ХІХ – ХХ ст., охопивши питання широкого змісту розвитку економіки, фінансової системи у контексті застосування модернізаційної парадигми. Попри дотичність праць до нашої теми, науковці О.А. Арін [5], В.М. Арсентьєв [6], Л.І. Бородкін, Ю.П. Бокарєв [7] проаналізували ситуацію на основі нових теоретико-методологічних підходів. Вони розглянули історію імперії в зв’язку з модернізаційними процесами в Європі. Якщо дорадянські вчені підкреслювали, що причинами трансформації банківської системи Росії стали світові процеси, оскільки старі методи роботи банків Росії загальмовували міжбанківські комунікації, то сучасні, наповнили його новим змістом, зробивши акцент на гострій нерозв’язаній у ті часи проблемі пошуку власного автентичного шляху розвитку Росії. 

Наразі серед російських економістів і фінансистів точиться дискусія стосовно доцільності копіювання імперією європейського модернізаційного шляху у другій половині ХІХ ст. Більшість дослідників підкреслюють що невірність наукової парадигми, яка тривалий час полягала в тому, що автори дискутували в рамках «за» чи «проти» наслідування європейських правил і реформ та ставлять питання, що оцінювати ситуацію так неправильно. А.С. Сенявський у праці «Модернизационная парадигма в исследовании российской истории: «за» и «против»» [8] доводить, що варто вести дослідження у напрямі пошуку свого автентичного шляху розвитку і ставити питання чи він такий був можливий? Тому у ХІХ ст. суспільство розхитали перед вибором: робити реформи на європейський манер чи відставати у розвитку, але мало хто з державників працював у пошуку власне автентичного шляху розвитку для країни. 

Слід звернути увагу, що дослідник Мордовського національно дослідницького державного университету ім. М. П. Огарьова з м. Саранськ М.М. Арсентьєв у найновіших публікаціях також розвиває думку про власний автентичний шлях розвитку Російсько імперії. Він визнає потребу в реформуванні всіх життєвих складових країни, проте з урахуванням доцільності та можливостей і особливостей регіонів країни [9]. Фактично його погляди цілком збігаються з критикою банківської реформи В. Кокарєвим, який одним із перших наголосив, що бездумне копіювання західноєвропейської моделі реформ без урахування російських потреб і реалій згубно впливало на розвиток країни.

Отже, банківська реформа, проведена в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. певною мірою дала поштовх появі нових підходів в історіографії. Якщо в дорадянську та радянську добу історики увесь час розглядали як цю реформу, так і решту прогресивних реформ окресленого періоду з погляду «за» чи «проти» наслідування європейським стандартам реформ, то наразі пропонується нова наукова парадигма, пов’язана із пошуком у рамках «чи можливий був власний шлях розвитку країни без копіювання західноєвропейських стандартів проведення реформ?». Такий підхід є новим, актуальним і сприяє подальшій науковій дискусії.

Література:

1. Думова Н. Московские меценаты. – М., 1992.

2. Ананьич Б.В. Банкирские дома в России 1860-1914 гг. Очерки истории частного предпринимательства. – Л., 1991.

3. Алексеев В.В. Промышленная политика как фактор российских модернизаций (XVIII–XX вв.) // Промышленная политика в стратегии российских модернизаций XVIII–XXI вв.: материалы Междунар. науч. конф., посвящ. 350-летию Н. Д. Антуфьева-Демидова. – Екатеринбург, 2006. – С. 6–14.

4. Алексеев В.В. Российская модернизация в цивилизационном измерении // Цивилизационное своеобразие Российских модернизаций: региональное измерение: материалы Всерос. научн. конф., 2–3 июля 2009 г. / отв. ред. И. В. Побережников. – Екатеринбург, 2009. – 428 с.

5. Арин О. А. Правда и вымыслы о царской России: конец XIX – начало ХХ в. – М.: ООО «Ленанд», 2009. – 140 с. 

6. Арсентьев В. М. Экономическое развитие России в XIX – начале ХХ века: опыт применения модернизационной парадигмы // Экономическая история. – 2010/2. – № 9. – С. 4–18.

7. Арсентьев Н. М. Бородкин Л. И., Бокарев Ю. П. [и др]. Проблема модернизации России в XIX–XX вв.: теоретико-методологические подходы, исследовательский опыт» // Экономическая история. – 2007. – № 5. – С. 3–23.

8. Сенявский А. С. Модернизационная парадигма в исследовании российской истории: «за» и «против» // Бюл. Науч. совета РАН по проблемам рос. и мировой экон. истории [Саранск]. – 2008. – № 5. – С. 11–15

9. Арсентьев Н.М. Дилемма индустриализации России в XIX в. // Экономическая история, 2017. – № 3 (38). – С. 31–49.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РОЛЬ МІКУЛАША ОЛАГА У ПОШИРЕННІ КОНТРРЕФОРМАЦІЇ НА ТЕРЕНАХ СЛОВАЧЧИНИ
17.10.2018 19:16




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше