:: LEX :: КАТЕГОРІЯ ПУБЛІЧНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 61)

Date of conference

16 May 2024

Remaining time to start conference 27


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КАТЕГОРІЯ ПУБЛІЧНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
 
02.05.2019 15:09
Author: Циганенко Андрій Андрійович, помічник судді, Окружний адміністративний суд м. Києва
[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law. Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]

На сьогодні новими категоріями адміністративного права стали категорії публічний порядок та публічна безпека. Визначення категорії публічної безпеки дозволяє встановити наукові засади забезпечення прав і свобод людини і громадянина діяльністю органів виконавчої влади. 

Визначимо, що механізм публічної безпеки, на наш погляд, - це індивідуально збудована система правових засобів і умов, направлена на досягнення кінцевої мети по юридичному, а відповідно і фактичному забезпеченню захищеності учасників суспільних відносин, безперешкодному задоволенню інтересів суб'єктів права та охорони їх прав і свобод. Таким чином, категорія механізму публічної безпеки дозволяє досліджувати суть і природу цього явища в іншому вимірюванні - в площині його практичної «роботи», дії, реалізації запланованих результатів.

Дію механізму публічної безпеки, на наш погляд, можливо представити як структуровану модель: як рух від одного етапу до іншого, від досягнення конкретного проміжного правового результату до реалізації наступного. У літературі наголошується, що поетапна дія правового механізму відбувається по визначеній нормативно заданій схемі (процедурі), «яка передбачає, які засоби, на якому етапі і за яких умов повинні вступити в роботу» [1, с. 78].

Проблематика дослідження публічної безпеки випливає з того, що в сучасній юридичній науці далеко не всі правові інститути піддаються дослідженню під інструментальною, практичною точкою зору. Тим часом від того, наскільки детально буде розроблений порядок і методика забезпечення публічної безпеки, залежатиме ефективність захисту законних прав і інтересів суб'єктів правовідносин, а кінець кінцем - можливість існування стійкого правопорядку.

Як основні етапи (стадій) механізму забезпечення публічної безпеки по аналогії із структурою механізму правового регулювання можна виділити: 1) юридичні норми, регулюючі суспільні відносини у вирішенні конфлікту; 2) правовідносини, в рамках яких здійснюються заходи безпеки; 3) акти реалізації права і обов'язків у вирішенні конфлікту.

Ми пропонуємо і інше кількісне позначення стадій, ґрунтуючись на детальнішому виділенні етапів процесу правового регулювання: 1) норми права; 2) юридичний факт або фактичний склад, в основі якого організаційно-виконавчий акт; 3) акти реалізації права і обов'язків; 5) охоронний акт (факультативний елемент).

Мета механізму забезпечення публічної безпеки - забезпечити за допомогою послідовних організованих юридичних засобів реальне гарантування цивільно-правового стану суб'єктів суспільних відносин. Кожна ланка механізму публічної безпеки повинна бути сформована так, щоб воно не тільки реалізовувало свою внутрішню мету, виправдовувало свою суть, але і створювало всі умови (передумови) для настання і здійснення наступного етапу.

На першому етапі (рівні норм права) повинна бути закладена ідеальна модель механізму публічної безпеки. Реалізація правового акту повинна бути забезпечена відповідними матеріальними, організаційними, нормативно-правовими і іншими ресурсами. Положення юридичного акту не повинні суперечити іншим нормативним актам, а також послідовно конкретизувати закони, що володіють більшою юридичною силою, і відповідати їм.

Завершенням дії механізму публічної безпеки повинні стати реальне усунення загрози, відновлення порушеного правового стану суб'єктів і соціально-правової справедливості в суспільстві [2, с.245].

Зокрема, таким буде не винесення судом позитивного рішення на законну вимогу особи (це лише проміжний етап), а належного виконання вирішення суду. Саме фактична реалізація захисту (наприклад, перерахування на рахунок кредитора грошових сум в рахунок відшкодування збитків), реальна можливість здійснювати свої відновлені права (наприклад, вселення власника в незаконно зайняту квартиру) повинні завершувати дію механізму публічної безпеки громадянина, оскільки тільки в даному випадку правова мета може вважатися досягнутою. Представляється украй важливим зробити акцент на цьому у вітчизняній правовій доктрині і в законодавстві. 

Фактично публічна безпека розглядається як особливий різновид соціальної безпеки та стан правової захищеності (забезпеченості, гарантованості) життєво важливих інтересів суб'єктів права, їх здатність юридичними засобами протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам об'єктивного або суб’єктивного характеру. 

Дане визначення містить вказівка на мінімальну, обов'язкову умову публічної безпеки суб'єктів права - їх правову захищеність. Головний початковий момент публічної безпеки полягає в захисті інтересів суб'єктів права від протиправних посягань, а також в створенні можливості для подальшого відновлення порушених інтересів в рамках «правового поля». У юридичному сенсі, безпека - це, перш за все, стан захищеності суб'єктів від погроз, шкоди і зла. 

Література:

1. Ліпкан В.А. Управління СНБ України. - К.:КНТ, 2006.- 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)

2. Глобалізація і безпека розвитку: монографія/ . Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін. ; керівник авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НЕДОЛІКИ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
26.04.2019 11:42
«СХІДНИЙ НАПРЯМ» ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА
09.05.2019 10:42
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
07.05.2019 19:39
ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ
07.05.2019 19:35
СВОЄЧАСНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПРИНЦИПАМИ
07.05.2019 17:25
РІВНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ПОЛІТИЧНИХ ПОСАД: ГЕНДЕРНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
07.05.2019 17:17
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ І СФЕР КОМПЕТЕНЦІЇ ЄС ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
03.05.2019 15:32




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше