ОКРЕМІ ПРОПОЗИЦІЇ СТОСОВНО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕКСТУ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МІЛІЦІЮ» ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ»
31.01.2011 21:17
Author: Назимко Єгор Сергійович, науковий співробітник відділу організації наукової роботи Донецького юридичного інституту
[Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]
Актуальним та справедливим для сьогодення є твердження про те, що органи внутрішніх справ України за своєю організацією та діяльністю не повною мірою відповідають тим вимогам, які ставить до них соціально-політична, економічна та криміногенна ситуація в країні. У зв’язку із цим, поновились дискусії щодо реформування органів внутрішніх справ і, в першу чергу – реформування відомчої освіти. Зараз розроблено низку проектів законів в цьому напрямі. Однак, деякі з них потребують доопрацювання з урахуванням реалій сьогодення. Ураховуючи це, метою запропонованої статті є розроблення пропозицій щодо вдосконалення редакції одного з проектів Закону України про внесення змін та доповнень до «Закону України о міліції» - проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ». Проект передбачає внесення змін до статті 18 Закону України «Про міліцію» щодо обов’язкового періодичного направлення на роботу в практичні підрозділи науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС, а також доповнення Закону України «Про міліцію» новою статтею 18-1, якою передбачаються певні вимоги до системи відомчої освіти МВС України. Як зазначається у пояснювальній записці до цього законопроекту, його завданням є вдосконалення системи підготовки кадрів для Міністерства внутрішніх справ України. Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, а в результаті цього вивільнені кошти будуть спрямовані на фінансування оперативно-службової діяльності МВС України. Однак, зазначені позитивні зрушення можуть і не відбутись без певного корегування тексту законопроекту. Ураховуючи об’єм та необхідний зміст доповіді на конференції одразу ж визначимось, що нами не будуть роз’яснюватись «глобальні» доктринальні положення та твердження. Безпосередньо висвітлимо свої пропозиції. Вважаємо, що в цілому в законопроекті поряд з терміном «навчальний заклад» необхідно використовувати ще й термін «наукова установа», оскільки у системі МВС України підготовка ад’юнктів і докторантів здійснюється не тільки у вищих навчальних закладах, але й у наукових установах. У зв’язку з цим, необхідно внести зміни до законопроекту, якими передбачити використання терміна «наукова установа» поряд з терміном «навчальний заклад». Якщо такі зміни не внести, то штучно будуть обмежені права наукових установ МВС на підготовку наукових кадрів. Також необхідним є передбачити в законопроекті використання поряд з словосполученням «науково-педагогічний працівник», ще й термін «науковий працівник». Це обумовлено тим, що у кожному вищому навчальному закладі, науковій установі МВС Україні разом з посадами науково-педагогічних працівників, передбачені посади наукових працівників. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник – це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації, а науково-педагогічний працівник – вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації». Обидві категорії працівників здійснюють наукову діяльність, а також беруть участь у підготовці кадрів для ОВС України. Від обізнаності обох категорій працівників у проблемах діяльності міліції залежить якість підготовки міліціонерів і ефективність правоохоронної діяльності в цілому. У зв’язку з цим, можна впевнено стверджувати, що необхідність проходження стажування в практичних підрозділах стосується як науково-педагогічних працівників, так і наукових працівників. Також зі ст. 18 законопроекту необхідно виключити абзац «Після закінчення ад’юнктури або докторантури вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України працівник міліції повинен бути негайно призначений на посаду начальницького складу в практичному підрозділі органів внутрішніх справ, строком не менш як на один рік». Замість цього абзацу вважаємо доцільним передбачити абзац такого тексту: «До навчання в ад’юнктурі або докторантурі наукової установи або вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України приймаються працівники міліції, які мають стаж роботи у практичних підрозділах органів внутрішніх справ, не менше трьох років». Ця пропозиція обумовлена тим, що у даний момент, на навчання в ад’юнктури, найчастіше, приймаються співробітники, що мають 1-2 роки досвіду роботи практичних підрозділах ОВС України. Цілком закономірним є виникнення в подальшому проблем в їх наукової та науково-педагогічної діяльності. Для отримання досвіду практичної діяльності їх доводиться відправляти в практичні підрозділи після закінчення навчання в ад’юнктурі. Однак у багатьох з них виникають складнощі у підготовці та захисту дисертацій. У результаті мета навчання не досягається - дисертація не захищена, кошти державного бюджету витрачені даремно. У зв’язку з цим, пропонуємо в ад’юнктури набирати тільки осіб, які мають досвід практичної роботи в ОВС 3 роки і вже не є молодими фахівцями. А абзац про негайне їх направлення до підрозділів ОВС після закінчення ад’юнктури – виключити. Після закінчення навчання на вказаних працівників поширюватися положення про проходження стажування наукових або науково-педагогічних працівників 1 раз на 5 років, які запропоновані у ч. 2 ст. 18 законопроекту. Стосовно ст. 18-1 законопроекту, то вважаємо за доцільне залишити лише перший абзац статті. До нього додати два абзаци такого змісту: «Зміст навчальних планів курсів початкової підготовки працівників міліції, навчальних програм та навчальних планів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України визначається Кабінетом Міністрів України та Міністерством внутрішніх справ України. Положення стосовно здобуття освіти у навчальних закладах, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у наукових установах та вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України визначаються Кабінетом Міністрів України та Міністерством внутрішніх справ України». Така пропозиція пов’язана з тим, що інформація про навчальні плани курсів початкової підготовки працівників міліції, навчальні програми та навчальні плани вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у законопроекті є зайвою і надмірно деталізованою. Це може призвести до колізійності та конкуренції різних нормативно-правових актів. Тому, є необхідність закріпити загальні положення в Законі. А їх деталізацію передбачити виключно у нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України.
e-mail: nazumuch@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
