:: LEX :: ПОНЯТТЯ «СХІДНА ЄВРОПА» У НАРАТИВІ ДИСКУСІЇ ВОЛЬТЕРА ТА РУССО З ПРИВОДУ ПОЛЬСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 42)

Термін подання матеріалів

09 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОНЯТТЯ «СХІДНА ЄВРОПА» У НАРАТИВІ ДИСКУСІЇ ВОЛЬТЕРА ТА РУССО З ПРИВОДУ ПОЛЬСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ
 
13.12.2021 21:21
Автор: Наджафов Ігор Джамільович, аспірант історичного факультету Запорізького національного університету
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]

Антагонізму польсько-литовської Речі Посполитої та Московського царства, що згодом трансформується в Російську імперію, приділена величезна кількість ґрунтовних та масштабних досліджень. Ці державні утворення, що продовж XVI-XVIII століття по черзі домінували в східноєвропейському регіоні, представляли дві відмінні світоглядно-ідеологічні системи, протистояння яких неминуче призвело до перемоги однієї та поразки іншої. 

Речі Посполита, всупереч теоретичному симбіозу під впливом германських та російських суспільно-політичних поглядів, виробила власну специфічну світоглядно-ідеологічну систему. Якщо Московське царство було патримоніальною державою з абсолютною монархією, то Речі Посполита була єдиним носієм унікальної політичної системи – шляхетської демократії, що представляла собою своєрідну аристократично-олігархічну монархію. В той час як Російська держава, з абсолютною владою монарха, завжди тяжіла до централізації та уніфікації, польсько-литовське об’єднання було децентралізоване, а влада короля була обмежена сеймом [4, с. 88].

Протиріччя та розбіжності в точках зору на концепт Східна Європа, можуть бути найяскравіше охарактеризовані за допомогою однієї з найбільш відомих політико-ідеологічних дискусії доби Просвітництва, що стосувалася світоглядно-ідеологічного протистояння Річ Посполитої з Російською імперією та «виокремлення» держави, що в культурно-ідеологічному сенсі повинна була уособлювати Східну Європу.  

Один з найвідоміших французьких просвітників, Жан-Жак Руссо, критикував Російську імперію та казав про те, що реформи Петра І Романова занадто переоцінені європейською інтелектуально-аристократичною елітою.  

Франко-швейцарський філософ вважав, що росіяни ніколи не стануть істинно цивілізованим народом, адже завдячуючи петровським реформам російський народ пережив передчасний, неправильний розвиток. На думку Руссо, перший російський імператор проводячи євроінтеграційні реформи спробував зробити з росіян «те, чим вони насправді не були» [3, с. 38-39], що призвело до зворотного ефекту та кризи етнотериторіальної ідентичності. 

Зрештою, у відношеннях між Європою та Російською державою Руссо провіщає зіткнення цивілізацій: «Російська імперія захоче поневолити Європу, але сама зазнає поневолення» [3, с. 39]. 

Протилежної думки щодо Російської імперії притримувався Франсуа Вольтер, ще один основоположник Просвітництва, який вважав що російський народ всім зобов'язаний Петру та його фундаментальним реформам, що були проведені на початку XVIII століття [1, с. 555-556]. Ще в своїй першій знаменитій праці, що була присвячена шведському королю Карлу ХІІ з династії Пфальц-Цвейбрюкерів, французький філософ називав діяння Петра І Романова «вражаючими» [2, с. 28]. Вольтер також позитивно оцінював діяльність своєї сучасниці російської імператриці німецького походження Катерини ІІ, називаючи її державотворчу діяльність «дивовижними успіхами» [1, с. 555].

При цьому Франсуа Вольтер, запекло критикував вищезазначені висловлювання Жан-Жака Руссо, називаючи останнього «жартівником, що зверхньо розмовляє з государями» [1, с. 555]. 

Конфлікт Руссо та Вольтера, провідних діячів доби Просвітництва, стосувався не тільки різних поглядів на Російську імперію та російську історію, а й різних оцінок Речі Посполитої та польської історії. 

Жан-Жак Руссо продовж своєї публіцистичної творчості, в тому числі у визначному трактаті «Про суспільну угоду, або Принципи політичного права», що став вінцем творчого шляху філософа-просвітника, а також у спілкуванні з іншими представниками французької та європейської інтелектуальної еліти, неодноразово звертався до історії Польщі, даючи тодішній Річ Посполитої своєрідне інтелектуальне заступництво. Вольтер ведучи приятельську переписку з Катериною ІІ, продовжував бути апологетом Російської імперії.  

За висловом американського історика-славянознавця Ларі Вульфа: «І для Руссо, і для Вольтера, з їх конкуруючими поглядами на Східну Європу, Польща та Росія були ідеологічними лабораторіями, в яких доба Просвітництва вивчала можливості для теоретичних маніпуляцій в гіпотетичному просторі» [5, с. 338]. 

Непримиренне суперництво Руссо та Вольтера з приводу того, якому з цих державних утворень, що по черзі домінували в східноєвропейському регіоні та представляли дві відмінні світоглядно-ідеологічні системи, необхідно репрезентувати Східну Європу в очах загальноєвропейської громадськості, вірогідно стало найбільш знаменитим східноєвропейським диспутом у французькій інтелектуальній думці доби Просвітництва.

Література:

1. Вольтер. Избранные произведения / перевод с французского Г. Блока, Ф. Сологуба и других. Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1947. 648 с. 

2. Вольтер. История Карла ХІІ, короля Швеции / перевод с французского Д.В. Соловьева. Санкт-Петербург : Лениздат, 2013. 354 с. 

3. Жан-Жак Руссо. Об общественном договоре, или Принципы политического права / перевод с французского М. Розанова, Д. Горбова. Москва : Государственное социально-экономическое издательство, 1938. 135 с.

4. Дейвіс Норман. Боже ігрище. Історія Польщі / переклад с англійської П. Таращук. Київ : Основи, 2008. 1080 с. 

5. Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / переклад з англійської С. Біленького, Т. Цимбала. Київ : Критика, 2009. 592 с.

________________ 

Науковий керівник: Черкасов Станіслав Сергійович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, Запорізький національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТВОРЕННЯ ТА СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЙСЬКОГО ФОНДУ «ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ТА ПРИМИРЕННЯ»
15.12.2021 23:18
ОБСТАВИНИ ЛІКВІДАЦІЇ ПАПСЬКОЇ ВЛАДИ В АНГЛІЙСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ГЕНРІХА VIII
13.12.2021 21:57
БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
02.12.2021 19:38




© 2006-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше