Соціально-політичні процеси в українському суспільстві спонукають до розмислів про таке поняття, як політична культура, котра сприяє пошуку нових орієнтирів у процесі реформування найважливіших сфер суспільного життя. Політична культура є своєрідною сферою суспільної культури, тісно пов’язаної з політикою. Г. Алмонд дійшов висновку, що будь-яка політична система ґрунтується на «особливій формі орієнтацій на політичні дії». Цю орієнтацію він і назвав політичною культурою. Поняття політичної культури, запропоноване Г. Алмондом уточнювалося й доповнювалося багатьма вченими, відображаючи підвищення інтересу до цього явища. Нові версії включали ширший спектр людських відносин і барвистіший портрет «політичного», ніж раніше [1,с.94]. У світовій практиці дослідження політичної культури виокремлюють в особливу галузь наукової діяльності у якій поєднуються зусилля філософів, політологів, соціологів, мистецтвознавців, психологів, журналістів, музикантів, режисерів, менеджерів у сфері культури.
Головні ознаки політичної культури включають в себе усвідомлення наявності певної суспільної потреби, окреслення ідеальних вимірів реалізації такого прагнення, інституціоналізацію демократичних способів втілення політичної культури. Формування політичної культури пояснюється взаємодією існування у різних цивілізаційних полях. Процес формування політичної культури відбувається передусім під впливом політичного життя, певних режимів, політичних систем. Чим вони демократичніші, тим вищий рівень політичної культури громадян Підґрунтям для цього визначають повсякденне життя суспільства в політичному просторі. Політична культура функціонує в буденному та теоретичному вимірі. Політична культура в буденному житті розкривається через ідеї, уявлення і знання, які виникають безпосередньо з буденної практики соціальних верств населення, відбиває досить поверхово процеси й відносини, не аналізуючи їх сутнісні характеристики. На теоретичному рівні політична культура виникає на основі наукового дослідження політичних відносин, процесів, інститутів, проникнення в їх сутність, глибинні взаємозв’язки і суперечності, закономірності розвитку[2,с.15].
Політична культура виконує важливі функції в політичному житті суспільства. Важливого значення тут набувають знання політичних і правових норм, законів країни, політичних принципів, способів політичного управління суспільством, структури й функції політичної системи,політична культура сприяє інтелектуальному розвитку особистості, розширенню його кругозору завдяки набутим політичним знанням. Особливо сильний виховний вплив на особистість справляє політична культура в тому випадку, коли засвоєння знань пов’язане з формуванням стійкого інтересу до політичного життя. через політичні традиції, які домінують у суспільній свідомості і практиці, стереотипи політичної свідомості і поведінки передаються новим поколінням. Шляхом виховання й навчання, а також під впливом безпосередньої практики нові покоління сприймають існуючі еталони домінуючої політичної культури.Політична культура стає опорою існуючої політичної системи, сприяє згуртованості всіх верств населення, створюючи таким чином широку соціальну базу системи влади правлячого класу, забезпечуючи підтримку функціонуючої політичної системи більшістю населення. Політична культура має винятково важливий аспект, пов'язаний з поведінкою та діяльністю політичного суб'єкта, які визначають передусім стиль участі суб'єкта в політичному житті, тобто сукупність методів і засобів його політичної практики, компетентність, професіоналізм, моральність тощо. Відомо, що не всі суб'єкти політики володіють належним стилем діяльності. Тому одним із основних критеріїв оцінки їх політичної культури є здатність до участі в політичному процесі, уміння правильно оцінювати політичну ситуацію, результативність діяльності.Чим людина активніша, зацікавленіша, конструктивніша, тим вища її політична культура. Безумовно, зміст політичної культури, зокрема її аспект, пов'язаний з поведінкою суб'єкта. Помітне місце в ньому посідають політичні традиції та символи. Традиції зберігають елементи минулого політичного досвіду, є способом передачі зразків політичної свідомості й поведінки від покоління до покоління. Хоча зі зміною історичних умов вони можуть оновлюватись або навіть зникати. Своєрідною ознакою культури соціуму є політична символіка Символіка має яскраво виражене емоційне забарвлення і подекуди здатна відігравати мобілізуючу роль [3,с.48].
Отже, політична культура належать до ключових понять політології. Вона містить теоретичні та нормативні цінності, які допомагають усвідомити і розвинути всебічні зв'язки з інститутами влади та між собою щодо участі в управлінні суспільством і державою. Від політичної культури людей вирішальною мірою залежать характер і напрями політичного процесу, стабільність і демократизм політичної системи суспільства.
Література:
1. Стегній О. Регіональний чинник розвитку політичної культури населення України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. № 3. С. 94.
2. Галактіонов В. І. Фактори впливу на формування політичної культури молоді України, 90ті роки ХХ ст. // Політична культура: теорія, проблеми, перспективи. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2004. С. 15.
3. Заздравнов А. П. Соціокультурний процес в Україні: демократичні перетворення та національний менталітет // Культура України: Зб. статей. Вип. 3. / Під ред. проф. М. В. Дяченка, проф. В. М. Шейка. – Х.: ХДІК, 1996. С. 48.
_________________
Науковий керівник: Вітман Костянтин Миколайович, доктор політичних наук, професор, Національний університет «Одеська юридична академія»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
