ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
10.11.2007 14:12
Автор: Монаєнко Антон Олексійович, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права Гуманітараного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління»
[Финансовое право. Банковское право]
Фінансова діяльність є впливом держави на процес формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів. Діяльність держави і муніципальних органів у галузі фінансів базується на певних правових засадах і принципах. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування передбачає такі завдання: формування публічних державних і муніципальних централізованих і де централізованих фондів, розподіл публічних державних і муніципальних ресурсів, використання публічних державних і муніципальних ресурсів, державний і муніципальний контроль за фінансовою діяльністю усіх субєктів грошово-кредитних відносин, емісія грошових знаків.
Л.К. Воронова вважає, що існують загальні способи, які державі та органам місцевого самоврядування необхідно застосовувати для формування публічних централізованих фондів коштів - бюджетів, з яких, згідно з відповідними актами про бюджет, будуть покриватися видатки, що супроводжують їх функціонування. Ці загальні способи зводяться до застосування [1]:
- імперативного методу, коли держава й органи місцевого самоврядування виражають вольові бажання, обов'язкові для всіх юридичних і фізичних осіб у процесі фінансової діяльності;
- рекомендаційного методу, заснованого на імперативному, коли держава або орган місцевого самоврядування не наказують, а радять виконувати ті чи інші дії. Тобто на першому плані імперативний метод, що випливає із законодавства, а за відсутності норми закону органи місцевого самоврядування можуть зробити це самі, прийнявши свої нормативно-правові приписи.
У фінансовій діяльності може застосовуватися і колегіальний метод, коли уповноважені державою й органами місцевого самоврядування на здійснення фінансової діяльності суб'єкти спільно вирішують ці питання.
До спеціальних методів фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування належать: формування публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів; розподіл фінансових ресурсів, які створюють публічні фонди коштів; використання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що супроводжують кожну дію органів держави та органів міс¬цевого самоврядування [2].
Фінансування державних видатків - це заснований на правових нормах плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск коштів, що здійснюється з урахуванням оптимального об'єднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування в міру здійснення плану використання коштів для виконання державних функцій з дотриманням режиму економії та при постійному контролі. Фінансування є безповоротним і безвідплатним відпуском коштів. Він здійснюється з різних джерел: бюджетів різних рівнів - від Державного до сільського, позабюджетних цільових фондів, власних кош¬тів державних і муніципальних підприємств. Залежно від джерел фінансування можна виділити три його види: бюджетне, самофінансування, кредитування [1].
Загальними принципами фінансування є: цілеспрямованість; фінансування в міру виконання робіт і послуг; дотримання фінансової дисципліни.
Одним з основних важелів здійснення державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування. Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше ніж 1,7 % валового внутрішнього продукту України. Видатки на наукову і науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків Державного бюджету України.
На нашу думку, бюджетне фінансування є безповоротним безвідплатним відпуском коштів з Державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних установ та організацій.
Бюджетне фінансування базується на загальних принципах фінансування, але має і свої специфічні особливості, а саме:
- кошти на покриття видатків відпускаються тільки з одного бюджету за підпорядкованістю підприємства, установи чи організації (тобто з Державного, обласного, районного, міського, сільського або селищного). Виняток становить фінансування загальнодержавних заходів - боротьба з епідеміями, епізоотіями, ліквідація втрат від катастроф та стихійного лиха тощо;
- фінансування бюджетних установ здійснюється на основі економічно і науково обґрунтованих нормативів, що встановлюються для кожної сфери діяльності держави.
Бюджетне фінансування наукових досліджень в Україні здійснюється шляхом базового (бюджетно-кошторисного як видатків наукової установи, так і видатків установи на виконання державного замовлення) та програмно-цільового фінансування (державний контракт та державна програма шляхом застосування договірної форми фінансування). Бюджетне фінансування освіти здійснюється шляхом бюджетно-кошторисного фінансування.
Література:
1. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент: Моя книга, 2006. - 448 с.
2. Пацуркивский П.С. Основной вопрос науки финансового права: поиск современного решения // Финансовое право. – 2004. – № 2. – С. 19.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
