Євроінтеграція є одним з ключових напрямків зовнішньої політики України. При цьому основним міжнародно-правовим документом, що регламентує відносини України та ЄС, є Угода про асоціацію. Вона, зокрема, визначає повноваження та функції органів співпраці. Їх глибшому розумінню сприяє детальний розгляд положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі – УАУ), присвячених цьому питанню, та їх порівняння з відповідними положеннями подібних угод ЄС про асоціацію з іншими державами, зокрема, з Грузією. Для розгляду положень УАУ використовується український автентичний текст, а для порівняння відповідних положень УАУ та Угоди про асоціацію між Грузією та ЄС (далі – УАГ) використовуються автентичні англійські тексти обох угод. Не торкаючись хронологічної послідовності розробки та укладення угод, для зручності текст УАУ приймається за базовий.
1. Повноваження та функції органів співпраці згідно з УАУ. Структура, повноваження та функції органів співпраці викладені у Главі 1 «Інституційна структура» Розділу VII УАУ. Відповідно, існують 5 органів (рівнів) співпраці: 1) Саміти сторін; 2) Рада Асоціації; 3) Комітет Асоціації; 4) Парламентський комітет асоціації; 5) Платформа громадянського суспільства.
Угода інституціоналізувала Саміти сторін (ст. 460). Це двосторонні саміти на найвищому рівні (голова держави і найвищі представники ЄС), як правило, один раз на рік. На їх рівні відбувається «Політичний діалог та діалог з питань політики /…/. Під час самітів здійснюється загальний нагляд за виконанням цієї Угоди, а також обговорення будь-яких двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес» [4].
Статті 461-463 закріплюють створення Ради асоціації (далі – РА), засідання якої проводяться зазвичай на рівні міністрів (членів Уряду України з одного боку і членів Ради ЄС та Єврокомісії з іншого боку). Це основна установа, що здійснює моніторинг застосування та впровадження УАУ. А п.2 ст. 460, яка закріплює поняття Самітів сторін, встановлює, що в рамках РА відбувається «регулярний політичний діалог та діалог з питань політики» [4].
Згідно з п.1 ст. 461, РА «здійснює контроль і моніторинг застосування і виконання цієї Угоди та періодично переглядає функціонування цієї Угоди у світлі її цілей» [4]. Окрім цього, згідно з п.3 тієї ж ст. 461, вона «вивчає будь-які головні питання, що виникають в рамках цієї Угоди, і будь-які інші двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес» [4]. Також згідно з п.2 ст. 463, «Відповідно до мети поступового наближення законодавства України до права Союзу, /…/ Рада асоціації буде форумом для обміну інформацією про законодавчі акти України та Європейського Союзу, як чинні, так і ті, що перебувають на стадії підготовки, а також про заходи з їх виконання, впровадження та дотримання» [4].
Згідно з п.1 ст. 463 РА уповноважена «приймати рішення в рамках сфери дії цієї Угоди у випадках, передбачених нею. Такі рішення є обов’язковими для Сторін, які вживають необхідних заходів /…/ для виконання прийнятих рішень. Рада асоціації може також надавати рекомендації» [4]. Іншим важливим повноваженням РА є внесення змін до додатків: із метою, викладеною у п.2 ст. 463 (див. вище), вона може «актуалізувати або вносити поправки до Додатків до цієї Угоди, враховуючи розвиток права ЄС і застосовних стандартів, які визначені у міжнародних документах та, на думку Сторін, безпосередньо стосуються цього» [4]. РА може приймати як обов’язкові рішення (які вводяться в дію для України актами Кабміну через неможливість прямої дії), так і рекомендації, такі як «Порядок денний асоціації» [1, с. 254].
Також, згідно зі ст. 477, до функцій та повноважень РА входить вирішення переданих їй спорів «стосовно тлумачення, виконання або добросовісного застосування цієї Угоди» - шляхом консультацій в рамках РА [4]. При цьому це не стосується «спорів стосовно тлумачення, виконання або добросовісного застосування Розділу IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди», вирішення яких «регулюється виключно Главою 14 («Вирішення спорів») Розділу IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди» - окремим механізмом, який складається з консультацій, а також арбітражу та посередництва, до яких переходять у випадку недосягнення вирішення спору шляхом консультацій [4].
Статтею 464 УАУ закріплює заснування Комітет асоціації (далі – КА). Згідно з п.1 ст. 464, він «надає допомогу Раді асоціації під час виконання нею своїх обов’язків» [4]. Ст. 465 більш детально визначає функції КА, зокрема у п.1 уточняється вищенаведене, зазначаючи, що «до сфери відповідальності /…/ належить підготовка засідань Ради асоціації», а згідно з п.2 ст. 465 РА може делегувати КА «будь-яке зі своїх повноважень, у тому числі повноваження приймати обов’язкові для виконання рішення» [4]. Далі, згідно з п.3 ст. 465, КА «має повноваження приймати рішення у випадках, передбачених у цій Угоді, та y сферах, в яких Рада асоціації делегувала йому свої повноваження. Такі рішення є обов’язковими для Сторін, які вживають необхідних заходів для їх виконання» [4]. Згідно з п.1 ст. 466, КА надають допомогу підкомітети, які можуть бути створені РА з визначенням конкретної сфери, а згідно з п.2 та п.3 «Комітет асоціації може також створювати підкомітети для вивчення прогресу, досягнутого в ході проведення регулярних діалогів, зазначених у Розділі V («Економічне і галузеве співробітництво»)», і ці підкомітети «мають повноваження приймати рішення у випадках, передбачених цією Угодою. Вони регулярно та в міру необхідності звітують про свою діяльність Комітету асоціації» [4]. Рішенням №2/2014 від 15 грудня 2014 року РА утворила два підкомітети: 1) з питань свободи, безпеки та юстиції; 2) з питань економіки та іншого галузевого співробітництва [3].
П.4 ст. 465 закріплює проведення засідань Комітету асоціації у спеціальному («торгівельному») складі (далі – КАТС) «для розгляду всіх питань, пов’язаних з Розділом IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»)» угоди [4]. Розділ IV, який входить до сфери повноважень КАТС, складається зі статей 25-336. Самі функції та повноваження КАТС і КА в цілому подібні. Відповідно Розділу IV УАУ також можуть створюватись підпорядковані КАТС підкомітети: згідно з п.5 ст. 466, «Підкомітети /…/ звітують про свою діяльність на кожному черговому засіданні Комітету асоціації у торговельному складі» [4]. Таких підкомітетів було утворено 4: 1) Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами; 2) Підкомітет з питань митного співробітництва; 3) Підкомітет з питань географічних зазначень; 4) Підкомітет з питань торгівлі та сталого розвитку [2].
Статтею 467 УАУ створюється Парламентський комітет асоціації (далі – ПКА), який є «є форумом для членів Верховної Ради України і Європейського Парламенту для проведення засідань та обміну думками» [4]. Згідно зі ст. 468, ПКА: 1) «може запитувати у Ради асоціації відповідну інформацію стосовно виконання цієї Угоди»; 2) «повинен бути поінформований про рішення та рекомендації Ради асоціації»; 3) «може надавати рекомендації Раді асоціації»; 4) може створювати Парламентські підкомітети з асоціації [4].
Пунктом 2 ст. 469 створюється Платформа громадянського суспільства (далі – ПГС), яка «складається з представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншої сторони, як форум для проведення ними засідань та обміну думками» [4]. Згідно з п.1 ст. 469, такі засідання представників громадянського суспільства проводяться «з метою інформування їх про виконання цієї Угоди та врахування їхнього внеску для її виконання» [4]. Повноваження ПГС викладені у ст. 470: 1) ПГС «повинна бути поінформованою про рішення та рекомендації Ради асоціації»; 2) ПГС «може надавати рекомендації Раді асоціації»; 3) КА та ПКА «повинні здійснювати регулярні контакти з представниками» ПГС «з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей цієї Угоди» [4].
2. Відмінності повноважень та функцій органів співпраці згідно з УАГ від таких згідно з УАУ. Загалом, інституційна структура (зокрема структура, функції та повноваження органів співпраці) за УАГ дуже схожа на таку в УАУ, і регулюється Главою 1 (статті 403-413) з такою ж назвою «Institutional framework» («Інституційна структура») Розділу VIII «INSTITUTIONAL, GENERAL, AND FINAL PROVISIONS» («Інституційні, загальні та прикінцеві положення»). Але є і відмінності, які варто розглянути.
Перш за все, УАГ взагалі не інституціоналізує Саміти сторін. Натомість у ст. 403 визначається, що політичний діалог та діалог з питань політики, включно з питаннями секторальної співпраці, матиме місце на будь-якому рівні. У цьому контексті Рада асоціації за УАГ, як і за УАУ, слугує веденню діалогу з питань політики, але на відміну від УАУ «політичний діалог» у зв’язку з нею не згадується. Ст. 404 УАГ, в якій викладені основні функції РА, та ст. 405 УАГ, присвячена її структурі та процедурним питанням, практично дослівно відтворюють відповідні статті 461 та 462 УАУ [6].
Ст. 406 УАГ, в якій більш детально викладені функції та повноваження РА, має значніші відмінності від відповідної ст. 463 УАУ, однак ці відмінності є здебільшого уточненнями, і функції та повноваження РА є по суті ідентичними. Ст. 421 УАГ покладає на РА практично ідентичні повноваження з вирішення переданих їй спорів, як і ст. 477 УАУ, з таким же винятком для спорів стосовно Розділу IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») [6].
Статті 407-409 УАГ, що утворюють Комітет асоціації і підкомітети, наділяють їх по суті такими ж повноваженнями, що і статті 464-466 УАУ. Те ж саме може бути сказано й про статті 410-411 УАГ та статті 467-468 УАУ, що врегульовують Парламентський комітет асоціації. Статті 412-413 УАГ відповідають статтям 469-470 УАУ, де йдеться про Платформу громадянського суспільства. І хоча склад цього органу визначається по-іншому, функції і повноваження є такими ж [6].
Отже, можна зробити висновок, що функції і повноваження органів співпраці, запроваджених УАГ та УАУ, практично ідентичні. Єдиною суттєвою відмінністю є відсутність інституціоналізації Самітів сторін за УАГ. Але їх функції і повноваження значною мірою реалізують на міністерському рівні РА та зустрічами ad hoc за ст. 403 УАГ, які передбачені і в ст. 460 УАУ.
Література:
1. Емерсон М., Мовчан В. та ін. Поглиблення відносин між ЄС та Україною. Що, чому і як? : посібник. Брюссель; Київ, 2016. 255 с.
2. Інституційна основа Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. URL: https://test.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6c93574a-d681-449a-8665-75999822dc0b (дата звернення: 06.02.2019)
3. Підкомітети | Кабінет Міністрів України. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/vikonannya-ugodi-pro-asociaciyu/dvostoronni-organi-asociaciyi-ukrayina-yes/pidkomiteti (дата звернення: 06.02.2019)
4. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 06.02.2019)
5. Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. URL: https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2016/november/tradoc_155103.pdf (дата звернення: 06.02.2019)
6. Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their Member States, of the one part, and Georgia, of the other part. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/PDF/?uri=CELEX:22014A0830(02) (дата звернення: 06.02.2019)
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
