:: LEX :: ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 34)

Срок представления материалов

14 июля 2021

До начала конференции осталось дней 26


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
 
22.12.2013 14:11
Автор: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри права Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»
[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право]

Завданнями програмно-цільового методу визначені – збирання, аналіз і синтез інформації, й на основі зроблених висновків ухвалення рішень по організації діяльності, а в підсумку – її організація й управління нею (Корсаков К. А, 2004 р.). Під програмно-цільовим методом розуміється науковий аналіз і організація діяльності для одержання нових знань за допомогою заздалегідь розроблених типових криміналістичних програм. Щоб скористатися програмно-цільовим методом необхідні ретельно розроблені типові програми, які є інструментом, що організує діяльність, а також технологія застосування програм у конкретному кримінальному провадженні.

Типова криміналістична програма – це система рекомендацій, що мають на меті надання працівникам правоохоронних органів допомоги в організації розслідування й одержання в справі нових знань, правильне й своєчасне виконання завдань досудового слідства. Програми, акумулюючи результати вивчення слідчої практики й криміналістичних досліджень, є джерелом інформації про типові завдання розслідування, методи, засоби, прийоми їх виконання, допомагають вірно оцінити наявну інформацію і ту яка надходить, знайти оптимальне рішення (Густов Г. А., 1993 р.).

Методологічною базою криміналістичних програм є закономірності кримінально-караної діяльності й діяльності по розкриттю та розслідуванню кримінальних правопорушень. Процес розроблення програм є фактично програмуванням такої діяльності.

За структурою програми поділяють на короткі й розгорнуті (Корсаков К. А, 2004 р.).

Коротка програма є системою логічно впорядкованих типових завдань, що рекомендуються для дослідження певного об’єкта. Вона є банком питань, робота з яким допомагає слідчому, прокуророру, оперативному працівнику визначити, що необхідно з’ясувати під час розслідування, здійснення нагляду за розслідуванням, вивченні конкретної обставини, виконанні певного завдання, проведенні слідчої (розшукової) дії й т.ін.

До цієї групи відносять (Густов Г. А., 1993 р.):

1) програми, у яких названі тільки основні типові завдання, що рекомендуються для досягнення мети програми (їх застосування допомагає: організувати аналіз вихідних матеріалів кримінального провадження; згрупувати, систематизувати, використовувати наявну інформацію; визначити основні завдання, стратегію діяльності; одержати нові вивідні знання й виявити приховану інформацію);

2) програми, у яких поряд з основними завданнями названі проміжні й окремі (такі програми допомагають вже на початку роботи у кримінальному провадженні побачити усі завдання розслідування, що значно полегшує організацію роботи й дозволяє здійснювати її одночасно в декількох напрямах, включаючи відразу значні сили слідчих, оперативних працівників, спеціалістів, експертів);

3) програми, у яких типові завдання (основні, проміжні, окремі) сформульовані стосовно певної слідчої ситуації (такі програми полегшують організацію роботи в конкретних умовах).

Розгорнуті програми – це логічно впорядковані системи типових завдань діяльності і їх типових рішень, що рекомендуються для дослідження певного об’єкта. Такі програми поряд з банком питань містять банк рішень. Робота з такими програмами допомагає слідчому, прокурору, працівникові оперативного підрозділу визначити, що необхідно з’ясувати у кримінальному провадженні, які слідчі (розшукові) дії, заходи потрібно для цього виконати.

Розгорнуті програми поділяють на дві підгрупи: непрогностичні й прогностичні (Корсаков К. А, 2004 р.).

Непрогностичні програми будуються за схемою «типове завдання –» типові засоби виконання». У них перераховуються типові завдання й рекомендуються для їх виконання слідчі (розшукові), негласні слідчі (розшукові) дії, оперативно-розшукові і інші заходи, методи та прийоми. Такі програми можуть погоджуватися з певними ситуаціями, але в них не називаються можливі результати дій, не вказується, як діяти далі, виконавши той або інший рекомендований захід.

Розгорнуті непрогностичні програми дозволяють вже на початку розслідування побачити весь фронт майбутньої роботи у кримінальному провадженні, вибрати необхідні для виконання конкретних завдань дії, знайти оптимальну стратегію й тактику діяльності. У цьому полягає їх криміналістичне значення, але вони не відображають процес виконання завдання після виконання рекомендацій, що значно знижує їх роль в організації розслідування. Відзначений недолік компенсується розгорнутими прогностичними програмами.

У прогностичних програмах поряд з типовими завданнями й типовими рішеннями називаються можливі результати цих дій, вказуються напрями подальшої роботи з отриманими даними. По своїй структурі це найбільш складні програми. Вони будуються за схемою: типове завдання –» типові засоби, методи виконання –» можливі результати –» подальші дії слідчого.

Прогностичні програми полегшують оцінку, аналіз, систематизацію, правильне використання наявної у кримінальному провадженні інформації, та тих відомостей, які тільки надходять. Вони допомагають організувати діяльність не тільки на початковому, але й на наступних етапах, дозволяють подумки простежити, а в низці випадків і спрогнозувати можливі повороти процесу розслідування, судового розгляду.

Під час створення програм необхідно дотримувати низки принципів, у іншому випадку результатом буде або простий перелік питань, на які необхідно відповісти, або перелік дій, які потрібно виконати, у найкращому разі – комплекс завдань або дій або організаційно-тактичних заходів.

На відміну від суб’єктивного підходу, коли суб’єкт діяльності з розкриття та розслідування кримінального правопорушення у пошуку рішення опирається головним чином на здоровий глузд і особистий досвід, програмно-цільовий метод пропонує здійснювати аналітичну діяльність на основі типової програми й послідовно розглядати усі відображені в ній обставини: відбирати наявні дані, оцінювати, робити висновки, висувати необхідні версії, визначати завдання, засоби, способи їх вирішення. Призначенням типових криміналістичних програм є забезпечення i цілеспрямована робота з інформацією й пошук відсутніх даних.

Аналіз починається з використання коротких типових програм, які визначають основні напрями відбору й перероблення наявної інформації. До розгорнутих програм рекомендується переходити з метою самоконтролю, у випадку виникнення труднощів зі збором інформації для достовірного висновку з питань короткої програми, або складності у визначенні проміжних завдань і виборі засобів їх виконання.

Типові програми містять тільки загальні завдання й не відображають індивідуальні, тому, використовуючи програмно-цільовий метод, аналізуючи інформацію, необхідно визначати індивідуальні для досліджуваної події завдання й шляхи їх виконання.

Програмно-цільовий метод припускає обов’язкове поглиблення наявних знань: зі зробленого в результаті аналізу висновку треба по можливості зробити більш конкретний висновок і по інших обставинах.

Усі завдання типових програм взаємозалежні: виконання одного допомагає виконанню іншого. Тому, розглядаючи кожне з них, необхідно використовувати інформацію, отриману під час виконання попередніх, а виконавши завдання, важливо обов’язково перевірити чи не міняються рішення попередніх завдань, чи не дозволяють отримані відомості вирішити інші, що раніше залишилися невирішеними.

Оскільки однієї із цілей аналізу є розроблення плану діяльності з розкриття та розслідування кримінального правопорушення, важливо поряд з матеріалами кримінального провадження проаналізувати також обстановку, у якій вчинялося правопорушення і обстановку, у якій проводилося карне переслідування, зокрема взяти до уваги можливу поведінку винного, жертви, свідків, інших осіб, а також можливості оперативного забезпечення.

Аналіз матеріалів кримінального провадження по типовій програмі завершується синтезом отриманих даних. Синтез є неодмінним елементом технології організації розслідування за допомогою типових програм. При цьому синтезуються: а) відомості про подію правопорушення, результатом буде його картина (загальна модель події); б) судження про якості (ознаки) жертви, результат –характеристика постраждалого (інформаційна модель потерпілого); в) судження про якості (ознаки) винного, результат – характеристика правопорушника (інформаційна модель винного); г) завдання карного переслідування даного правопорушення, результат – коротка робоча програма діяльності слідчого; д) судження про слідчі (розшукові), негласні слідчі (розшукові) й інші дії, тактичні операції, необхідні для виконання завдань розслідування, результат – модель карного переслідування; є) питання (завдання), які підлягають з’ясуванню в ході проведення планованих слідчих (розшукових) і інших дій, результат – коротка робоча програма даної слідчої (розшукової) і іншої дії (Корсаков К. А, 2004 р.).

Типові програми варто застосовувати вже з моменту початку діяльності з розкриття та розслідування кримінального правопорушення – одержання повідомлення про подію, що має ознаки кримінального правопорушення, під час огляду місця події, оцінки інформації на початку досудового розслідування і продовжувати їх використовувати протягом усієї діяльності. Типові програми є не тільки інструментом методу, але і як засоби контролю за усебічністю й повнотою дослідження обставин події й самої діяльності.

З урахуванням викладеного програмно-цільовий метод розслідування кримінального правопорушення може слугувати ефективним інструментом організації роботи слідчого, прокурора та оперативного працівника.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕТОД МИСЛЕННОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПОДІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
22.12.2013 14:10
НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВА, ВЧИНЕНОГО ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
22.12.2013 14:08
ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВИГЛЯДОМ РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
22.12.2013 14:07
ДОПИТИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ШАХРАЙСТВО У СФЕРІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
22.12.2013 13:43
ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ШАХРАЙСТВО У СФЕРІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
22.12.2013 13:41
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
16.11.2013 15:55
МІСЦЕ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЯК ОЗНАКА ОБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 250 КК УКРАЇНИ
16.11.2013 15:46
ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ, ЗІБРАНИХ ПРИ ОГЛЯДІ МІСЦЯ ПОДІЇ СЛІДЧО-ОПЕРАТИВНОЮ ГРУПОЮ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
14.12.2013 18:00




© 2006-2021 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше