Одним з ключових прав, які гарантують правовий та й фізичний захист особи з моменту затримання є право мати захисника і побачення з ним до першого допиту (ст. 43, 43-1 КПК України) [1]. Це право має не лише чітко юридичне наповнення, але й розряджає психологічну атмосферу для затриманого. Зрештою, захисник володіє широким обсягом можливостей, які дозволять гарантувати належне поводження із затриманими.
У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.
Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим (ч. 3. ст. 106 КПК України) [1].
Захисниками у будь-якому процесі можуть бути особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники. На нашу думку, недоліком останніх у цьому процесуальному статусі є той факт, що професійний захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу, а близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі лише з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства (тобто, коли діяльність сторони обвинувачення по збору первинної доказової бази вже завершилась і справа направляється прокурору на затвердження та очікує подальшого судового розгляду).
Захисник запрошується підозрюваним чи обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого на розсуд останнього.
Слідчий, допустивши захисника до участі у справі, повинен надати йому копію подання та роз’яснити його права, забезпечити захиснику можливість мати конфіденційне побачення з підозрюваним до першого допиту та ознайомити з матеріалами, якими обґрунтовується подання. У зв’язку із викладеним уявляється неправильним правове положення, зазначене у п. 6 постанови Пленуму № 4 [2], що ознайомлення з кримінальною справою під час обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту захисника підозрюваного у суді законом не передбачено. Справа у тому, що саме у п. 3 ч. 2 ст. 48 КПК передбачено загальне, нічим не обмежене право захисника ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується обрання запобіжного заходу [1]. Окрім того, слідчий повинен допитати підозрюваного, зокрема, з приводу обставин, які стосуються обрання щодо останнього запобіжного заходу. У зв’язку з цим підозрюваний має право дати показання та ознайомитися з матеріалами, якими обґрунтовується подання, викласти з цього приводу свої міркування.
Після проведення всіх необхідних процесуальних дій слідчий, якщо він переконаний в необхідності обрання наведеного запобіжного заходу щодо підозрюваного, направляє подання з матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, прокуророві для погодження. Останній, отримавши зазначені матеріали, окрім виконання дій, передбачених ч. 2 ст. 165-2 КПК, може допитати підозрюваного [1]. Для цього прокурор зобов’язаний своєчасно повідомити захисника про час і місце провадження такої слідчої дії. Тому вважаю, що до суб’єктів, які зобов'язані своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження слідчих дій, передбачених у ст. 48 КПК та в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24.10.2003 p., слід віднести й прокурора. Вважаємо, що за аналогією закону подання слідчого повинно бути розглянуто прокурором протягом 72 годин з моменту складання слідчим подання.
Наведені обставини свідчать про актуальність теми та спонукають до подальших досліджень питань діяльності захисника щодо забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Література:
1. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1961. – №2. – Ст. 15.
2. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
3. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 p. № 8 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
