:: LEX :: ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ І ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДИК У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ І ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДИК У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
 
12.09.2023 12:38
Автор: Таранець Ксенія Олександрівна, аспірантка Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка; адвокат, старший партнер АО “Траст енд Лігал”
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Важливе місце в питаннях захисту прав і законних інтересів осіб, потерпілих від кримінального правопорушення, займає проблема відшкодування моральної шкоди. Конституційне право особи на відшкодування як майнової, так і немайнової шкоди, потребують належного відображення та конкретизації у галузевому законодавстві. Багатоманітність у визначенні понять моральної шкоди, різність підходів та методик до розрахунку відшкодування шкоди, а також суперечлива судова практика створює перепони у питанні доступу до правосуддя потерпілої особи. Подолання зазначених теоретичних і практичних викликів сприятиме вдосконаленню механізму визначенню та відшкодування шкоди в кримінальному процесі, сприятиме досягненню критерію соціальної справедливості та довіри до судової гілки влади. 

Питання відшкодування моральної шкоди вже тривалий час привертає наукову увагу правників (Боброва Д., Гошовський М., Дзера О., Кучинська О., Паліюк В., Шимон С., Циганюк Ю., Отраднова О., Грищук О., Гринюк О., Крикунов О., Ващук Ю. та ін.), водночас, варто зазначити про відсутність єдиної думки у визначенні самого поняття моральної шкоди. Що ж до нормативного визначення, то згідно зі статтями 32, 56, 62, 152 Конституції України [1], особі гарантовано судовий захист права на відшкодування матеріальної й моральної (немайнової) шкоди. 

Згідно статті 128 КПК України [2], особа, якій внаслідок вчинення кримінального правопорушення було завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування безпосередньо під час кримінального провадження шляхом пред’явлення цивільного позову. 

З метою забезпечення дієвості окремих механізмів відшкодування моральної шкоди особам, потерпілим від кримінального правопорушення, ще у 2004 році було прийнято Указ Президента України “Про концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів” [3]. На жаль, вказаний документ здебільшого мав декларативний характер та не призвів до закладених у його тексті цілей.   

Що ж до законодавчого визначення моральної шкоди, то чинний ЦК України не дає термінологічне визначення поняттю моральна шкода, проте вказує через норми статей 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України [4] на те, що, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 

Cудова практика також надає власне витлумачення вказаному поняттю. У Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)”  моральною шкодою визначено втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 р. у справі № 752/17832/14-ц сформульовано висновок, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватись принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.   

Отож, у фокусі наукового та практичного інтересу правників постає питання як встановлення факту заподіяння потерпілій особі саме моральної шкоди, так і розрахунок грошової суми, достатньої для компенсації (відшкодуванню) такої шкоди за пред’явленим цивільним позовом у кримінальному провадженні. Як слушно вказує Ходанович О.В., у кримінальних провадженнях лише юридичних знань недостатньо. Це зумовлює необхідність проведення в них судово-психологічної експертизи задля встановлення й відшкодування (компенсації) моральної шкоди [5, с.533]. 

Хоча висновок експерта, як і інші докази по справі, не носить заздалегідь встановленої сили та оцінюється в сукупності з іншими доказами, втім на практиці здебільшого враховується судом при винесенні рішення про відшкодування моральної шкоди за пред’явленим цивільним позовом, адже містить відомості про ступінь завданої потерпілій особі моральної шкоди. Як зазначено Сіроткіною М.В., у таких випадках завжди потрібен максимально індивідуалізований підхід щодо оцінки завданих кримінальним правопорушенням моральних страждань [6, с.79]. 

Так, Міністерством юстиції України затверджено відповідну Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [7]. Слід вказати, що Міністерством юстиції України ведеться Реєстр методик проведення судових експертиз. Зокрема, 18.01.2019 р. було прийнято рішення про державну реєстрацію Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди (вид експертизи “психологічна експертиза” реєстраційний код 14.1.75. розробник Харківський НДІСЕ Міністерства юстиції України) [8]. 

Донедавна, на практиці широка застосування мала “методика розрахунку по формулі М. Ерделевського”. Що була розроблена у 2010 році для визначення моральної шкоди, яку повинна відчути “середня”, “нормально” реагуюча на вчиненні щодо неї неправомірні дії людина. Дана формула, хоча і була широко розповсюджена, містила конкретність розрахунку суми компенсації та за пропозицією автора – усереднені суми компенсації, проте 29 січня 2016 року за Рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України була виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз. 

На переконання Журавльової М.,  підхід О.Ерделевського є антагоністичним до українського законодавства, оскільки він встановив конкретні середньостатистичні показники спричиненої шкоди (презюмовану шкоду), тоді як на відміну від майнової шкоди, розмір якої встановлено законом, від регулювання чіткого обсягу відшкодування моральної шкоди законодавець України відмовився, надавши це право суду [9, с.171].  

У окремих наукових публікаціях відомих науковців також зустрічаються пропозиції до формул обрахунку компенсації моральної шкоди. Так, Вакуленко О.Л. і Проскурня А.С. здійснюючи дослідження проблем компенсації моральної шкоди, завданої особистості чи громаді, зазначають, що Оскільки об’єктивне визначення глибини та міри моральних страждань є безпосередньою підставою для встановлення факту завдання моральної шкоди, то компенсацію моральної шкоди пропонуємо визначати за формулою: M = mzp × d × ((pts + ex)/2) × t, (1) де: M — розмір відшкодування моральних збитків, завданих особі; mzp — середнє від суми мінімальних заробітних плат за час, що минув від техногенної катастрофи; d — коефіцієнт патернів психологічного дискомфорту; pts — коефіцієнт суб’єктивної оцінки психологічної травматичності події; ex — коефіцієнт оцінки психологічної травматичності події фахівцем; t — часовий коефіцієнт. Отже, орієнтовний розмір компенсації і є умовним грошовим еквівалентом завданої потерпілій особі моральної шкоди [10, с.38]. 

Досліджуючи питання застосування методик розрахунку моральної шкоди у кримінальному процесі, не можна залишити поза увагою і досвід інших країн у даній тематиці. Порівняльний аналіз підходів до визначення розміру моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у деяких зарубіжних країнах вказує на існування двох основних шляхів: коли на нормативному рівні визначається конкретна сума грошової компенсації (відшкодування) за окремою категорією травмувального впливу, або коли розрахунок здійснюється в індивідуальному порядку враховуючи конкретні докази у справі за відсутності спеціального нормування. Наприклад, у Чеській Республіці відсутній єдиний закон, який би встановлював для суду, як визначити конкретну суму морального відшкодування, а Цивільний кодекс номер закону 89/2012 покладає на суди обов’язок визначити (вирахувати) конкретну фінансову суму завданої моральної шкоди виходячи із загальних норм на підставі § 2894 -2908 глава ІІІ (розділ І) , 2909-2950 (розділ ІІ); 2951-2956 (розділ ІІІ) та зокрема згідно  § 2971 (що носить назву компенсація моральної шкоди) [11]. Також, суди використовують прецедентне право Верховного Суду Чеської Республіки. На противагу такому підходу Юренко А.В., досліджуючи питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди у зарубіжних країнах, зазначає, що в Англії діє так звана Тарифна схема компенсацій, яка застосовується Комісією з питань компенсації шкоди, завданої злочином, з 1994 р. [12, с.8]. Автори дослідження особливостей відшкодування шкоди відповідно до законодавства України та ФРН, Мошак Г.Г. та Кічук Г.З. наводять приклад того, що революційне рішення Федерального верховного суду від 07 вересня 2017 р. ІІІ ЗР 71/17БГХ передбачає, що грошові кошти можуть стягуватися в разі незаконних дій влади як компенсація за втручання в життя, у фізичну недоторканність, і включає вимогу про відшкодування моральної шкоди [13, с.142]. 

Означене свідчить про те, що наразі питання методики визначення самого факту завдання моральної шкоди потерпілій особі,  розрахунку суми відшкодування та відповідне пред’явлення і доведення цивільного позову у кримінальному провадженні перебуває в процесі свого становлення і потребує подальшого доопрацювання, вдосконалення, та, зрештою, належної апробації на рівні практичного правозастосування. Аналіз фахових наукових джерел дає змогу дійти висновку, що в нормативно-правових актах та запропонованих науковими інституціями методиках, все ж, містяться суперечливі позиції, що потребують подальшого дослідження на наукового обґрунтування, а також, внесення законодавчих змін. 

Література:

1. Конституція України 28.06.1996р. URL: https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-ii (дата звернення 08.09.2023 р.)

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. ВВР, 2013, №9-10, №11-12, №13, ст.88 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення 08.09.2023 р.) 

3. Указ Президента України “Про концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів” від 28 грудня 2004 р. № 1560/2004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560/2004#Text (дата звернення 08.09.2023 р.)

4. Цивільний кодекс України. ВВР, 2003, №№40-44, ст.356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення 08.09.2023 р.)

5. Ходанович О.В. Встановлення індивідуально-психологічних особливостей у справах компенсації моральної шкоди. Криміналістика і судова експертиза. 2016. № 61 - С. 533.

6. Сіроткіна М.В. Компенсація моральної шкоди в кримінальному судочинстві України: монографія / М.В. Сіроткіна. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2009. – С.79

7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. №53/5 (у ред. наказу від 07.03.2023 р. №661/5) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text дата звернення 08.09.2023р.

8. Реєстр методик проведення судових експертиз розміщено на URL: https://rmpse.minjust.gov.ua/page/26 (дата звернення 07.09.2023 р.)

9. Журавльова М. Обґрунтованість використання презюмованої моральної шкоди експертами-психологами. Слово національної школи суддів України. №3 (32) 2020. - С.171. 

10. Вакуленко О. Л., Проскурня А. С. До проблеми компенсації моральної шкоди, завданої особистості чи громаді. Актуальні питання судової психологічної експертизи у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди. Харків, 03.06.2022 р. – С.38  

11. Цивільний кодекс Чеської Республіки №89/2012 від 03.02.2012 р. URL: http://obcanskyzakonik.justice.cz/images/pdf/novy-obcansky-zakonik-rj.pdf (дата звернення 08.09.2023 р.)

12. Юренко А.В. Відкшодування моральної (немайнової) шкоди у зарубіжних країнах. Актуальні проблеми сучасного цивільного права. 2018. - С.8.

13. Мошак Г.Г., Кічук Г.З. Особливості відшкодування шкоди відповідно до законодавства України та ФРН. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 47. Том 1. - С.142.

_____________________

Науковий керівник: Кучинська О.П., доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права  Київського національного університету імені Тараса Шевченка 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СПІВВІДНОШЕННЯ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
15.09.2023 14:12
НЕСАНКЦІОНОВАНЕ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ВТРАТИ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ ПОДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ
14.09.2023 20:32
ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН
14.09.2023 20:17
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧАСНИКІВ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ
14.09.2023 10:04
СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ
07.09.2023 14:52
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЗНАННЯ У ФРАНЦІЇ
02.09.2023 11:00




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше