Як і кожна галузь права, кримінальне право має власні принципи –найбільш загальні та фундаментальні засади, які формують та зумовлюють його зміст. Вказані принципи взаємопов’язані між собою, закріплені в законі, пронизують всі норми кримінального права та мають обов’язковий характер.
Доволі часто поряд з поняттям принципів кримінального права вживаються суміжні поняття: принципи кримінального законодавства, принципи кримінального закону, принципи кримінального кодексу, принципи кримінальної відповідальності, принципи кримінально-правової кваліфікації, принципи кримінальної правотворчості, принципи криміналізації, принципи кодифікації кримінально-правових норм тощо. Цей перелік не є вичерпним та може продовжуватись через призму розгляду різних кримінально-правових процесів та явищ. Однак найбільш часто принципи кримінального права співставляються з принципами кримінального законодавства, а тому їх співвідношення потребує окремої уваги.
Визначаючи поняття принципів кримінального законодавства, в першу чергу потрібно сформувати визначення кримінального законодавства.
Стосовно розуміння поняття законодавства в юридичній доктрині склалось два сталих підходи:
- широкий, відповідно до якого законодавство – це зібрання всіх нормативно-правових актів, прийнятих державою, тобто як законів, так і підзаконних актів [1]. Не останню роль в поширенні цього підходу має Конституційний Суд України, який в своєму рішенні визначив, що терміном «законодавство» охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України [2];
- вузький, згідно з яким неправильним є охоплення поняттям законодавства всіх нормативно-правових актів держави, оскільки лише частину з них можна віднести до останнього. Більшість прибічників вказаного підходу визначають законодавство як сукупність Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України [3].
Незважаючи на те, що зі змісту частини 1 статті 3 Кримінального кодексу України прямо випливає, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс, вчені, самостійно визначаючи зміст кримінального законодавства, включають в останнє ще й Конституцію України та міжнародні договори, крім Кримінального кодексу України [4].
Взявши до уваги вищенаведене розуміння кримінального законодавства, його принципи можна визначити як фундаментальні положення, закріплені в кримінальному законодавстві і направлені на врегулювання суспільних відносин, які складають предмет кримінального права як галузі права.
Аналізуючи різні думки вчених щодо співвідношення принципів кримінального права та принципів кримінального законодавства, можна їх звести до кількох підходів: 1) підхід, за якого відбувається повне ототожнення цих понять [5]; 2) підхід, за якого визнається, що вказані поняття існують окремо та в жодному разі не можуть збігатися [6]; 3) підхід, за якого визнається існування лише одного поняття – або принципів кримінального права, заперечуючи існування принципів кримінального законодавства, або принципів кримінального законодавства, заперечуючи існування принципів кримінального права [7].
Підсумовуючи наведене, правильною видається позиція щодо окремого існування принципів кримінального права та принципів кримінального законодавства. Ототожнення цих понять або визнання лише одного із запереченням існування іншого є помилковим, оскільки це буде означати або проведення знаку рівності між кримінальним правом та кримінальним законодавством, або так само заперечення існування одного з них, що є неправильним.
Література:
1. Лилак Д. Д. Проблеми колізій у законодавстві України (теорія і практика) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2004. 20 с.
2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 9 липня 1998 року №12-рп/98
3. Пронюк Н. В. Національне законодавство і його роль у демократичних перетвореннях в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2004. 20 с.
4. Бабаніна В.В. Кримінальне законодавство України: механізм створення та реалізації : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2021. 600 с.
5. Коржанський М. Й. Про принципи уголовного права України // Право України. - 1995. - № 11. – С. 69 – 72
6. Українське кримінальне право. Загальна частина : підручник / за ред. В. О. Навроцького. — К. : Юрінком Iнтер, 2013. — 712 с.
7. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности [Текст] / В. В. Мальцев ; Ассоциация Юридический центр. - СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. - 692 с. - (Серия "Теория и практика уголовного права и уголовного процесса"). - ISBN 5-94201-323-3
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
