Будь-яка діяльність у тому числі кримінально процесуальна передбачає результативність за наслідками своєї роботи, яка буде досягнута за умов виконання завдань такої діяльності. Завданням повного досудового розслідування та судового розгляду забезпечується установленням у кримінальному провадженні кола обставин, що входять у предмет доказування відповідно до ст. 91 Кримінально процесуального кодексу України (далі за текстом – КПК України) [2]. Однією із перших обставин, що підлягає доказуванню у кримінальному провадження згідно п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України є подія кримінального правопорушення та декілька її елементів, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Для виявлення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів, з’ясування обстановки кримінального правопорушення, а також інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, відповідна службова особа проводить фундаментальну слідчу дію - огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.
Згідно практики органів досудового розслідування однією з першочергових та інформативних слідчих (розшукових) дій є огляд місця події. Огляд місця події є практичним заходом (дією), який спрямований на виявлення інформації про подію кримінального правопорушення. Під оглядом місця події слід розуміти безпосереднє сприйняття службовою особою обстановки місця події, що ним відображається у протоколі огляду місця події та його додатків. В ході досудового та судового провадження протокол огляду місця події безпосередньо сприймається прокурором, слідчим суддею, суддею (судом) за допомогою якого зібрано та зафіксовано першочергові обставини кримінального правопорушення кримінального правопорушення, які виступають основою напряму розслідування.
В кримінальному процесі точаться гострі дискусії та полеміки щодо визнання протоколу огляду місця події не допустимим доказом, який не потребує попереднього дозволу слідчого судді.
Отже, розглянимо випадки із судової практики, а саме: у постанові Другої судової палати ККС від 05.09.2019 справа № 518/203/17 розглянуто скаргу захисника про неповноту судового розгляду справи у першій інстанції, недовединість винуватості особи. Вирок суду грунтується на не допустимостимих доказах, таких як протокол огляду місця події, який проведенно без дозволу суду; під час незаконного огляду було виявленно труп потерпілої, тому, як наслідок, висновок експертизи щодо причин смерті є недопустимим [3].
Захисник посилається на те, що огляд місця події був проведений з порушенням вимог процесуального закону без дозволу суду, а відтак протокол цієї слідчої дії є недопустимим доказом, не грунтується на законі [3].
Суд наголошує, що огляд місця події слід відрізняти від такої слідчої, як обшук. Так, обшук це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщення, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуто у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи [3].
У той же час огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі [2].
Судами було вірно встановлено, що підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про смерть особи. З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, було здійснено огляд житлового будинку, в процесі якого виявлено труп потерпілої з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини [3].
Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду, про що вірно зазначено в судових рішеннях [3].
За результатом розгляду вище наведеної скарги суд дійшов висновку, що касаторська скарга не підлягає задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без змін.
Інші орієнтири розуміння недопустимості протоколу огляду розглянуто у постанові Третьої судової палати ККС від 06.10.2021 справа № 756/1158/15-к, у якій Верховний суд погодився із висновками судів місцевого та апеляційного суду.
Як стверджує касатор, суд необгрунтовано визнав протокол огляду місця події недопустимим доказом з тих підстав, що огляд був проведений без ухвали слідчого судді. При цьому прокурор посилається на наявну в матеріалах кримінального провадження заяву особи обвинуваченої, в якій останній дає добровільну згоду на огляд працівникам поліції свого автомобіля [4].
За твердженням сторони обвинувачення, суд першої інстанції за наявності достатніх доказів необгрунтовано виправдав особу у зв’язку з чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
ВС колегією суддів Третьої судової палати заслухавши доповіді судді, почснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доволи викладані у касаційній скарзі, суд дійщов висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на оду із причин, яка полягає не дотриманні вимог ст.ст. 233, 234, 237 КПК України, оскільки слідчий фактично провів обшук автомобіля, після чого він не звернувся невідкладно з клопотанням до слідчого судді. Також провединий огляд був незаконним, оскільки з додаткового допиту свідка убачається, що огляд був проведений без його добровільної згоди, під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності та вилучення автомобіля на штрафмайданчик [4].
На цих підставах суд першої дійшов висновку про недопустимість протоколу огляду місця події як доказу, у зв’язку з тим, що він отриманий в порушення вимог КПК України, що і стало причиною виправдання обвинуваченої особи в інкримінованому йому злочині.
Слід зазначити, що згідно припису ч. 2 ст. 30 Конституції України забороненно проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду [1] .
Вказаний припис і знайшов своє місце у кримінаьно процесуальному законодавстві в ст. 13 КПК України, згідно норм якої визначенно, що недопускається проникнення до житла чи до іншого володіня особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Отже, підсумовуючи аргументи усіх рівнів суду та норми Основного закону ми приходимо до висновку, що уповноваженій службовій особі, яка проводить огляд місця події без попереднього дозволу слідчого суді слід невідкладно звернутись із клопотанням про фактичне узаконення даної слідчої дії за правилами про проведення обшуку, для уникнення не раціональності та невиправданої судової тяганини.
Список використаних джерела:
1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями, станом на 12.09.2023, режим доступу URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80#Text – назва з екрану – дата звернення – 12.09.2023.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями, станом на 10.09.2023, режим доступу URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text – назва з екрану – дата звернення 10.09.2023.
3. Постанова Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.09.2009 у справі № 518/203/17, режим доступу: URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931- дата звернення 12.09.2023 – назва з екрану- дата звернення 10.09.2023.
4. Постанова Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 06.10.2021 у справі № 756/11581/15-к, режим доступу: URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214768 – назва з екрану – дата зверненя 11.09.2023.
5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар/Тертишник В.М. Вид. 17 – те, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2020. – с. 474-479.
____________________
Науковий керівник: Хитра Андрій Ярославович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету № 1 ІПФПНП Львівського державного університету внутрішніх справ
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
