У більшості випадків необхідність проведення тактичних операцій при розслідуванні окремих кримінальних правопорушень обумовлена тим, що у складних слідчих ситуаціях, поодинокими та розрізненими діями досягти бажаної мети неможливо, або вкрай важко. У свою чергу, системність та побудована на ній взаємна упорядкованість таких дій, дає іншу якість і істотно підвищує ефективність та результативність слідчої діяльності.
Важливою ознакою тактичної операції, що проводиться при розслідуванні кримінального правопорушення є єдиний план її проведення. В основі такого плану лежить єдина мета, яка є проміжною, і реалізується шляхом виконання досить суттєвого, для розслідування правопорушення, завдання. Проміжні завдання такого розслідування, у найбільш складних випадках вирішуються шляхом проведення тактичних операцій. До тактичних завдань, при розслідуванні кримінального правопорушення, можна віднести: встановлення і затримання особи, що вчинила правопорушення; виявлення засобів і інших слідів вчинення злочинної діяльності; виявлення і затримання співучасників кримінального правопорушення; виявлення додаткових епізодів протиправної діяльності та ін.
Засоби тактичної операції – це положення норм кримінального та кримінально-процесуального права, криміналістичні рекомендації та засновані на них тактичні прийоми, окремі положення наукової організації праці та науки управління, якими визначається допустимий обсяг повноважень і можливостей слідчого (арсенал допустимих для нього дій і порядок їх проведення), які він використовує в своїй професійної діяльності.
Сили (учасники тактичної операції) розподіляються на такі групи: обов’язкові; додаткові; допоміжні.
Ми вже зазначали, що єдиним обов’язковим і головним учасником тактичної операції, а також її керівником є слідчий. Учасниками тактичної операції при розслідуванні кримінального правопорушення може бути декілька слідчих, що об’єднані у постійну або створену на час проведення такої операції групу.
Додатковими учасниками тактичної операції можуть бути: працівники оперативного підрозділу (виконують функції щодо проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на вирішення тактичних завдань операції); спеціалісти різних спеціальностей (сприяють слідчому в проведенні ним слідчих дій).
Допоміжні учасники тактичної операції (не відносяться до учасників процесу): працівники Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ін. (виконують функції конвоювання затриманих, проникнення у складно обладнані приміщення та сховища, забезпечують протипожежну безпеку тощо); працівники технічних підрозділів (забезпечують зв’язком і транспортом, сприяють проведенню слідчих, оперативно-розшукових заходів); працівники Національної поліції України, зокрема підрозділів, що забезпечують громадську безпеку (здійснюють розшукові дії, що вимагають значного залучення сил, зокрема, суцільні обходи значних за територією житлових масивів, прочісування місцевості, перевірку автотранспорту тощо).
Знаряддя визначаються змістом тактичної операції, і їх вибір нічим не обмежується (будь-які засоби криміналістичної техніки, спеціальна техніка, транспортні засоби, засоби зв’язку, оргтехніка тощо, яка зазвичай знаходяться в розпорядженні підрозділів, що реалізують тактичну операцію).
Обов’язкова умова проведення будь-якої тактичної операції є – вкластися у термін розслідування кримінального провадження. Усі інші умови, зазвичай, визначаються конкретною слідчою ситуацією. При цьому у будь-якому випадку, кожен елемент тактичної операції, повинен відповідати вимогам закону.
Отже, тактична операція є системою (комплексом) слідчих, оперативно-розшукових та інших (зазвичай, організаційних) заходів, що проводяться за єдиним планом під керівництвом слідчого та спрямованих на вирішення окремих проміжних тактичних завдань, підпорядкованих загальним цілям успішного досудового розслідування кримінального правопорушення.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
