:: LEX :: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ СУМІЖНИХ ПРАВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 4


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ СУМІЖНИХ ПРАВ
 
18.09.2012 11:33
Автор: Вахонєва Тетяна Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Чернігівського державного технологічного університету
[Секція 11. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право]

Суб’єктами суміжних прав є фізичні та юридичні особи, які наділені встановленими законодавством правами та обов’язками щодо об’єктів суміжних прав, тобто виконань, фонограм, відеограм, передач (програм) організацій мовлення. 

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України, що у загальному аспекті визначає суб’єктів права інтелектуальної власності, суб’єктами права інтелектуальної власності є творці та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності, відповідно до закону чи договору. 

Стаття 450 Цивільного кодексу України безпосередньо визначає суб’єктів суміжних прав, зазначаючи, що первинними суб’єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Суб’єктами суміжних прав є також  інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону. Таким чином, загальні норми Цивільного кодексу України щодо визначення суб’єктів права інтелектуальної власності дублюються спеціальними нормами, що визначають суб’єктів суміжних прав. Так, первинними суб’єктами суміжних прав визнаються творці об’єктів суміжних прав, тобто особи, які безпосередньо своїми зусиллями створили відповідний інтелектуальний результат. Інші (похідні) суб’єкти суміжних прав, як правило, отримують особисті немайнові та (або) майнові права за договором або в силу приписів закону. 

Результат інтелектуальної творчої діяльності може створити тільки фізична особа, причому визнання певної особи творцем об’єкту суміжних прав не залежить від дієздатності такої особи. Створення об’єкту суміжних прав юридичною особою завжди передбачає наявність творчої праці конкретних фізичних осіб, що визнаються творцями.    

Закон України «Про авторське право і суміжні права» (ч. 1 ст. 36) вказує, що суб’єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.

Узагальнюючи можливий суб’єктний склад правоволодільців суміжних прав, слід відзначити, що суб’єктами суміжних прав є творці, тобто фізичні особи  незалежно від дієздатності (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), інші фізичні особи, що є спадкоємцями чи іншими правонаступниками суміжних прав; фізичні особи, що отримуть суміжні права за договором; юридичні особи, що є виробниками об’єктів суміжних прав; юридичні особи, що є правонаступниками суміжних прав; юридичні особи, що отримують суміжні права за договором тощо.

Можливість громадян мати суміжні права є складовою частино цивільної правоздатності, яка не залежить від віку, стану здоров’я, соціального стану тощо. Для перетворення цієї абстрактної можливості у конкретне суб’єктивне право неохідною є навність юридичного факту у вигляді юридичної дії щодо створення того чи іншого об’єкту інтелектуальної власності.

Інколи суміжні права виконавців набуваються громадянами, які не досягли повноліття або визні у встановленому законом порядку недієздатними. І, як зазначає О.П. Сергєєв, можливість цих громадян мати суміжні права не викликає сумнівів, оскільки юридичні дії можуть здійснюватися і недієздатними особами, а конкретні суб’єктивні суміжні права виникають незалежно від віку та дієздатності. Тому носіями суміжних прав у відношенні створених ними об’єктів є неповнолітні та недієздатні особи [1, С. 169]. 

Оскільки здатність до творчості не залежить від цивільної дієздатності, то правоволодільцями суміжних прав можуть бути неповнолітні та недієздатні фізичні особи. Відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу України малолітня особа (фізична особа, яка не досягла 14 років) має право самостійно здійснювати свої особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. А вже згідно із ст. 32 Цивільного кодексу України неповнолітні особи (фізичні особи віком від 14 до 18 років) можуть самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Здійсненням прав, в даному випадку, вважається створення правовідношення щодо створення об’єкту суміжних прав.    

Діти можуть бути виконавцями творів і дитяча творчість так само породжуєсуміжні права, як і творчість дорослих людей. Здійсненням прав неповнолітніх займаються інші особи, тобто їх законні представники. Якщо укладаються відповідні договори про передачу суміжних прав, то стороною договору виступає неповнолітня особа, а опікуни або батьки виступають у якості представників від імені неповнолітньої сторони договору. 

Недієздатні особи також можуть бути суб’єктами суміжних прав, оскільки право творчості є невід’ємним природним правом кожної особи. Майнові права недієздатних осіб, також як і неповнолітніх, здійснюються їх опікунами.  

Реалізація майнових прав інтелектуальної власності неповнолітніх творців об’єктів суміжних прав дуже тісно пов’язана із трудовими правовідносинами. Трудове законодавство не встановлює найнижчої вікової межі для участі у трудових правовідносинах неповнолітніх осіб. Так, наприклад, на практиці зустрічаються випадки, коли у якості виконавців виступають діти 4-5 років і саме вони є стороною трудового договору, а батьки (опікуни), органи опіки та піклування лише дають дозволи на укладення трудового договору. Так, дитина хоча і виконує умови договору, але особисто його не укладає, оскільки у зв’язку із своїм віком може просто не розуміти змісту та не може його підписати, тому такий договір фактично укладається з батьками дитини [2, С. 40]. Отже, зазначені відносини є не врегульованими діючим законодавством.

Якщо виконавцями завжди виступають фізичні особи, то виробниками фонограм та відеограм можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Організації мовлення, як суб’єкти суміжних прав, - це завжди юридичні особи. Юридичні особи також можуть розглядатися як суб’єкти суміжних прав, коли вони виступають у якості правонаступників, однак в цьому випадку вони вже будуть виступати у якості похідних суб’єктів права інтелектуальної власності. Юридична особа може виступати у якості суб’єкта відносин права інтелектуальної власності, якщо її існування та діяльність є законними та наявні всі ознаки юридичної особи як суб’єкта права.  

Суб’єктами суміжних прав можуть бути не тільки фізичні та юридичні особи України, а також іноземці та іноземні юридичні особи. Так, поява «іноземних елементів» в системі суміжних прав є цілком закономірною, якщо врахувати, що використання продуктів фонографічної промисловості, передач ефірного та кабельного мовлення та виконавчої творчості не обмежуються національними кордонами, особливо у країнах Західної Європи, які стали ініціаторами постановки питання про створення міжнародної системи охорони суміжних прав [3, С. 65]. І результатом цієї роботи є прийняття низки міжнародних договорів, насамперед призначених для регулювання відносин інтелектуальної власності щодо реалізації суміжних прав за участю іноземного елементу. До зазначених міжнародних договорів в першу чергу відносяться Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція) від 26.10.1961 р. (в Україні набрала чинності з 12.06.02 року), Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція по фонограмам) від 29.10.1971 р. (в Україні набрала чинності з 8.02.00 року), Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20.12.96 р. (в Україні набрав чинності з 20.05.02 року).

Як вже зазначалося, згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» (ч. 1 ст. 36), суб’єктами суміжних прав є спадкоємці виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, правонаступники юридичних осіб, що є організаціями мовлення. Спадкування, згідно із ст. 1217 Цивільного кодексу України, здійснюється за заповітом або за законом. Особисті немайнові права суб’єктів суміжних прав, що є спадкодавцями, не входять до складу спадщини. Майнові права спадкодавця, що є суб’єктом суміжних прав, полягають, як правило, у можливості використання об’єкту суміжного права та можливості дозволяти або забороняти його використання іншим особам. Майнові та особисті немайнові права суб’єктів суміжних прав закріплені авторським законодавством, тому виявлення складу спадщини щодо майнових прав суб’єктів суміжних прав не представляє складнощів. На підставі спадкування особа стає суб’єктом тих прав, які мав на момент смерті спадкодавець. Якщо він був їх первинним суб’єктом, то спадкоємець набуває весь комплекс майнових суміжних прав і буде користуватися ним до спливу законних строків чинності цих прав на відповідний об’єкт. Майнові права, реалізовані спадкодавцем через укладення ним договору про надання їх в користування іншій особі за винагороду, переходять до спадкоємця в такому ж стані й породжують в останнього право на отримання передбаченої цим договором винагороди [4, С. 229-230].

Одним із основних обов’язків спадкоємців при успадкуванні майнових прав є дотримання особистих немайнових прав творців відповідних об’єктів суміжних прав. Окрім спадкоємців, похідними суб’єктами суміжних прав, є всі інші фізичні та юридичні особи, які набули відповідні права на підставі договору чи закону. До таких договорів слід віднести окремі види цивільно-правових договорів, передбачених для розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (договір про передання майнових прав, договір про створення за замовленням і використання об’єкту суміжного права, ліцензійний договір тощо).  

Залежно від виду укладеного договору та його конкретних умов обсяг правонаступництва може бути різним – охоплювати всі майнові суміжні права або їх частину щодо окремих способів використання об’єктів; передбачати остаточну і безповоротну передачу прав чи лише надавати дозвіл на їх тимчасове використання протягом дії ліцензії; передбачати право видавати субліцензії іншим користувачам або, навпаки, забороняти таке; надавати виключне чи невиключне право на використання; обмежувати способи, територію, строк використання та ін. [4, С. 227].  




Література:

1. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ТК Велби, 2004. 

2. Бондаренко Э.Н. Юридические факты в трудовом правоотношении: монография / Э.Н. Бондаренко.- Барнаул: Изд-во Алт. Университета, 2005.

3. Фролова О.С. Гражданско-правовое регулирование отношений в сфере смежных прав: Дис. на соиск. уч.степ.к.ю.н.: (12.00.03) / Алтайский государственный институт. – Барнаул, 2007.

4. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.6: Право інтелектуальної власності / За ред.. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі тааналітика». – Х.:ФО-П Лисяк Л.С., 2011.  



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше