:: LEX :: ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ АДВОКАТА ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 17)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ АДВОКАТА ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
 
25.04.2014 22:40
Автор: Іванів Андрій Романович, студент юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціалізація «Адвокатура»
[Секція 10. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

З прийняттям нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [2] правове регулювання адвокатури, прав та гарантій здійснення адвокатської діяльності зазнало докорінних змін. Не було виключенням і регулювання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Новим законом, зокрема, визначено підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Разом з цим, питання визначення підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності потребує теоретичного вивчення з подальшим внесенням пропозицій щодо вдосконалення інституту дисциплінарної відповідальності адвоката.

Актуальність обраної теми дослідження полягає у необхідності вдосконалення та подальшого теоретичного обґрунтування підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за умов реформування адвокатури. 

Метою даної наукової статті з огляду на обмеженість обсягу роботи є здійснення постановки основних проблем правового регулювання підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної  відповідальності на рівні чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність та визначення напрямів дослідження для наступних наукових напрацювань на вказану тематику.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Не даючи визначення поняття дисциплінарного проступку, законодавець лише визначає перелік порушень, вказуючи, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів місцевого самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Попри те, що зазначений перелік законодавцем визначений як закритий, проте використанні формулювання не дають підстав чітко визначити межі. Фактично, вчинення будь-якого порушення правил адвокатської етики може бути розціненим як дисциплінарний проступок, що відкриває ряд можливостей для зловживань.

Звернемося до визначення загального поняття дисциплінарного проступку. У трудовому праві під дисциплінарним проступком розуміється протиправне винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством, колективом, трудовим договором чи контрактом трудових обов’язків, вчинене шляхом дії або бездіяльності[4, с.193]. Інші науковці визначають дисциплінарний проступок як більш ширше порушення певної державної дисципліни [6, с.159]. 

Коваленко Т.С. визначає дисциплінарний проступок адвоката як винне, протиправне порушення професійних обов’язків та/чи загальновизнаних морально-етичних вимог адвокатської професії, яке призвело чи могло призвести до шкідливих наслідків[5, с.204].

Вищезазначені розуміння поняття дисциплінарного проступку дають можливість визначити критерії для оцінки певного діяння вчиненого адвокатом, чи є останнє правопорушенням, яке є дисциплінарним проступком чи ні.

Вважається, що доцільнішим є формулювання на рівні закону поняття дисциплінарного проступку та наповнення його змістовними ознаками, які б дозволили визначити факт вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

У 2012 році при аналізі тоді діючого Закону України «Про адвокатуру» [2] та відповідних законів інших держав, представники Ради Європи та Генеральної дирекції з прав людини і верховенства права, вказували, що наповнення відповідних положень законів держав надто широкими категоріями може призвести до ризику автоматичного порушення дисциплінарної справи проти адвоката, що є неприпустимим [3, с.67]. 

Разом з цим, порушення, перераховані у частині 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не можуть слугувати чітким критерієм для оцінки діянь адвоката як дисциплінарного проступку, та більше того, останні за своєю суттю часто можуть переплітатися.

Як висновок, порушені у даній статті питання свідчать про необхідність подальшого ґрунтовного теоретичного дослідження поняття дисциплінарного проступку адвоката як підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Ознаки дисциплінарного проступку повинні чітко відмежовувати правопорушення від суміжних діянь, які не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Сьогоднішній стан законодавства про адвокатуру не дає можливості чітко визначити критерії такого відмежування, що може слугувати інструментом для зловживань проти адвокатів.




Література:

1. Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року № 5076-VI//  Відомості Верховної Ради України, 1993, N   9 (02.03.93), ст.   62

2. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI//Голос України, 2012, 08, 14.08.2012 N 148-149. 

3. Генеральная дирекция по вопросам прав человека и верховенства права. ДОКЛАД. Профессия адвоката [Електронний ресурс] / Генеральная дирекция по вопросам прав человека и верховенства права // Страсбург. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.coe.int/t/dghl/cooperation/capacitybuilding/Source/judic_reform/Eastern_Partneship_ReportontheProfessionofLawyer_rus.pdf.

4. Дмитренко Ю. П. Трудове право України / Ю. П. Дмитренко: навч. посіб. – К. : Школа, 2004. – 288 с.

5. Коваленко Т. С. Особливості складу дисциплінарного правопорушення адвоката / Т.С. Коваленко // Спеціальний випуск ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка за матеріалами всеукраїнської науково-практичній конференції [«Екологія. Економіка. Право»], (Луганськ, 20 трав. 2009 р.) / Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – Луганськ: ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. – ч. 2. - С. 202-206.

6. Хавронюк М. І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність: навчальний посібник / М. І. Хавронюк. – К: Атіка, 2003. – 240 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше