:: LEX :: ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
 
12.04.2017 09:24
Автор: Святошнюк Сергій Сергійович, аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором [1].

Із даного визначення випливає, що договору банківського вкладу властиві такі ознаки:1) він є реальним, оскільки вважається укладеним з моменту передачі вкладником визначеної грошової суми (вкладу); 2) він є оплатним, оскільки вкладник отримує від банка проценти на вкладену грошову суму або дохід в іншій формі; 3) ч.2 ст. 1058 ЦК України визнає його публічним; 4) він є одностороннім, оскільки банк зобов’язаний повернути вкладникові внесену до банку грошову суму (вклад) разом з відсотками, а вкладник має право вимагати повернення вкладу з відсотками; 5) його предметом є грошова сума (вклад).

Точки зору науковців щодо правової природи договору банківського вкладу можна розподілити на кілька груп. До першої групи відносяться думки вчених-юристів, які вважають договір банківського вкладу різновидом договору іррегулярного зберігання (Д. Гюгенхайм [2], Є.І. Данілкіна [3] та ін.). Зазначені автори як спільну ознак у цих договорів називають те, що у договорі банківського вкладу зацікавленою стороною є тільки вкладник, як і в договорі іррегулярного зберігання зацікавленою є сторона, яка віддає речі на зберігання. 

Однак, на наш погляд, така точка зору є помилковою, оскільки банк за рахунок вкладених коштів створює певний грошовий обіг, отримує прибуток. Тому банк є не менш зацікавленою стороною, ніж вкладник. 

Інша група вчених вважає, що договір банківського вкладу є різновидом договору позики (К. А. Флейшиць, В. В. Артьомов та ін.). Так, К.А. Флейшиць стверджує, що: «Договір вкладу... зберігає дві риси договору позики: 1) сума позики «знаходиться у розпорядженні» позичальника і 2) позичальник зобов'язаний повернути суму позики за законною вимогою позикодавця» [4, с. 57]. В. В. Артьомов вважає, що договір банківського вкладу – це договір оплатної позики грошей[5, с. 23-24]. 

Дійсно, такі риси є спільним для вказаних двох договорів, але є й певні відмінності. По-перше, відмінність полягає у правовому статусі сторін договору. За договором позики банк виступає у якості кредитора, а у договорі банківського вкладу – банк є боржником, оскільки банк повинен повернути кошти вкладнику.

Третя група науковців порівнює договір банківського вкладу з договором банківського рахунку і стверджує, що спільним у цих договорах є те, що при укладенні обох договорів вкладнику відкривається власний рахунок. Також спільними рисами є те, що обидва договори є оплатними та однією із сторін виступає банк. Предметом обох договорів є гроші.

Але все ж існують певні відмінності, які унеможливлюють порівняння договору банківського вкладу з договором банківського рахунку. По-перше,розрахункові операції між вкладником і третіми особами за вкладом неприпустимі. Так, за договором банківського вкладу не можуть використовуватися такі форми розрахунків, як інкасо, акредитиви та чеки. Зазначена особливість вкладу пояснюється його економічною природою: клієнт вносить в банк відповідні кошти не для того, щоб за їх рахунок здійснювати безготівкові розрахунки за своїми зобов'язаннями, а потім забезпечити їх збереження і (або) отримати відсотки на капітал. Платежі (або розрахункові операції) з кредиторами вкладника складають сутність договору банківського рахунку. Саме з метою таких операцій клієнт і відкриває рахунок у банку[6, с. 125].

Крім того, як вірно відмічає О. Курбатов, відмінністю є мета укладення договорів. Метою укладення розрахункового договору є проведення певних розрахункових операцій, а мета укладення договору банківського вкладу – отримання прибутку за рахунок круговороту грошей вкладників [7, с. 71]. Так, з даного твердження випливає, що в межах розрахункового договору утворюються договори банківських вкладів, оскільки останні включають у себе розрахункові операції.

На нашу думку, договір банківського вкладу слід віднести до договорів про надання послуг, а саме – фінансових. Зокрема, ст. 901 ЦК України встановлює: «За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором». А фінансові послуги – це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб у випадках, передбачених законодавством, за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [8, ст.1].

Зокрема, банк (виконавець) надає вкладнику (замовнику) послугу у вигляді зберігання грошей вкладника та виплачує останньому проценти; а вкладник (замовник), у свою чергу, оплачує банку (виконавцеві) таку послугу у якості надання права користування своїми коштами. Така послуга є фінансовою, оскільки предметом договору банківського вкладу є грошові активи; здійснюється за рахунок залучених від вкладників фінансових активів з метою отримання прибутку.

Таким чином, з проведеного порівняльного аналізу випливає, що хоча існує багато спільних рис між договором банківського вкладу та іншими договорами, але є й певні відмінності. Зокрема, простежується тенденція тяжіння договору банківського вкладу до договору про надання фінансових послуг.




Література:

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] : закон України від 16.01.2003 р., із змін. та допов. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page17. – Назва з екрана.

2. Guggenhiem D. Les contrats de lapratique bancaire Suisse [Text] / D. Guggenhiem. – Geneve, 1981. – 580 р. 

3. Данилкина Е.И. Договор банковского вклада с участием физических лиц по гражданскому законодательству РФ [Текст] : Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Е. И. Данилкина. – М. : РГБ, 2006. – 208 с.

4. Флейшиц Е. А. Расчетные и кредитные правоотношения [Текст] / Е. А. Флейшиц. – М., 1956 (гл. IV, ч. 1). – 164c.

5. Артемов В. В. Договор банковского вклада и защита прав потребителей : иной взгляд [Текст] // Банковское право/ В.В. Артемов. – 2002. – № 4. – С. 23-24.

6. Анасова Л. К вопросу о правовой природе договора банковского вклада [Текст] // Університетські наукові записки/ Л. Анасова. – 2009. –№ 29. – С. 122-127.

7. Курбатов А. Правовое регулирование расчётов в РФ [Текст] // Хозяйство и право / А. Курбатов.  – 2005. –  №9. – С. 70-75.

8. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]: закон України від 12.07.2001, із змін. та допов. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14.  – Назва з екрана.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПІДСТАВИ ТА НАСЛІДКИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
27.03.2017 14:16
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
13.04.2017 18:56
ВИНАХІД (КОРИСНА МОДЕЛЬ) ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
12.04.2017 13:35
ПРИЧИННИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ПРОТИПРАВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ ТА ШКОДОЮ ЯК УМОВА ДЕЛІКТНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
12.04.2017 09:17
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НЕДІЙСНОСТІ ЗАПОВІТУ
12.04.2017 08:04
МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ
11.04.2017 20:36
ДОЦІЛЬНІСТЬ ОХОПЛЕННЯ ЗАПОВІТОМ ЗАПОВІДАЛЬНОГО ВІДКАЗУ
11.04.2017 20:28
ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСІБ, ЗАРЕЄСТРОВАНИХ У ЖИТЛОВОМУ ПРИМІЩЕННІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ
08.04.2017 19:00




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше