:: LEX :: АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ СПОРІВ В МЕХАНІЗМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ СПОРІВ В МЕХАНІЗМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
 
21.10.2017 19:13
Автор: Подковенко Тетяна Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету
[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]

Визнання сучасною державою людини найвищою соціальною цінністю, визначає спрямованість її правової політики та зумовлює принципово нові підходи до теоретичного розуміння і пошуку практичних способів реалізації конституційного принципу правового захисту основоположних прав та свобод людини. У юридичній літературі все більше уваги приділяється проблемам альтернативного вирішення спорів, з’являється  значна кількість рекомендацій щодо спрощення та полегшення доступу до правосуддя. У цьому контексті актуалізується потреба в теоретичних дослідженнях, які мають на меті виявлення ролі та значення процедур альтернативного вирішення спорів, що у свою чергу дасть можливість визначити їх загальний потенціал в справі забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Так, наприклад, зазначені процедури доцільно піддати аналізу в контексті необхідності підвищення правової культури, подолання правового нігілізму, уникнення гострого протистояння конфліктуючих сторін, оптимізації діяльності інститутів громадянського суспільства.

Під альтернативними формами вирішення правових спорів і конфліктів (ADR) ми розуміємо процедури і способи вирішення спорів (конфліктів), що застосовуються як за межами судової системи, так і всередині неї. Альтернативні форми слід розглядати не як окремі механізми, а як сукупність елементів, що складають альтернативну систему вирішення правових спорів і конфліктів в цілому. Ця система, хоча і знаходиться в зародковому стані, але має тенденцію до подальшого розвитку.

У самому словосполученні «система альтернативного вирішення правових спорів і конфліктів» закладений зміст того, що існує цілий комплекс механізмів вирішення протиріч, який у багатьох випадках може замінити собою, зважаючи на свою високу ефективність і гнучкість, традиційні методики врегулювання конфліктних ситуацій.

Альтернативні форми (способи, процедури) вирішення правових конфліктів повинні забезпечувати швидке та ефективне їх врегулювання при мінімальних витратах сил, часу і коштів зацікавлених осіб. Практичній юриспруденціі відомі такі недержавні форми (процедури):

- врегулювання виникаючих правових конфліктів зусиллями конфліктуючих сторін шляхом реалізації різних примирювальних процедур, (зокрема, проведення переговорів безпосередньо конфліктуючими сторонами);

- врегулювання правових конфліктів за допомогою посередників;

- розгляд і вирішення конфліктів у третейських судах;

- укладення сторонами мирових угод.

Критеріями такого поділу є участь у врегулюванні спорів третьої особи або обсяг її повноважень. Елементи цих «чистих» видів входять як складова частина в багато інших процедур. Так, переговори майже завжди мають місце в будь-який інший альтернативній формі, а посередництво часто використовується як попередня процедура до початку судового розгляду. Крім того, компоненти основних видів, змішуючись один з одним, утворюють абсолютно нові комбіновані форми.

У міжнародній практиці для вирішення правових конфліктів стали застосовуватися такі примирювальні процедури, а саме: 

- врегулювання спору самими сторонами шляхом переговорів (negotiation);

- врегулювання спору за допомогою незалежного посередника, який сприяє досягненню сторонами угоди (mediation, conciliation); 

- врегулювання спору за допомогою посередника-арбітра, який у разі недосягнення угоди уповноважений вирішити суперечку в порядку арбітражу (med-art); 

- врегулювання спору за участю керівників підприємств, їхніх юристів і третьої незалежної особи, яка очолює слухання справи (mini-trial) [1].

Виведені з культури common law альтернативні форми вирішення спорів (ADR) у сучасній формі системно сформувалася у США в 1960-х та 1970-х роках. Такій їх популяризації (у 1980-х роках застосовувалися вже досить широко) сприяли американські юристи (адвокати були першими посередниками), а особливо судді, які запровадили у судах пілотні медіаційні проекти [2].

В американській правовій системі альтернативні форми вирішення спорів виникли як альтернатива цивільному судочинству, яке, незважаючи на його значимість для суспільства в цілому, є дорогим, формальним, тривалим і складним для учасників спору. Необхідність пошуку інших методів – більш простих, економічних, швидких і ефективних привела до створення «неформального правосуддя» для вирішення правових конфліктів. Для його позначення спочатку в американській теорії, а потім на практиці і в законодавстві були прийняті загальний термін «альтернативне вирішення спорів» (Alternative Dispute Resolution) і офіційна абревіатура – ADR. Виникнувши як інструмент процесуальних перетворень, як спосіб подолання кризової ситуації в правосудді, альтернативні процедури поступово перетворилися у невід’ємну частину американської правової системи.

Альтернативні форми вирішення спорів не замінюють правосуддя і не позбавляють зацікавлених осіб конституційного права на судовий захист. Навпаки, надають їм можливість вибору між державною та недержавними формами вирішення правових спорів, дозволяють сторонам самим вирішувати, яка процедура найкращим чином відповідає характеру конфлікту.

Орієнтація на розвиток несудових форм характерна сьогодні не тільки для США. У Канаді, Великобританії, інших державах з елементами англосаксонської системи права широкого поширення набули альтернативні процедури врегулювання суперечок, які застосовуються або поза судом, або в рамках суду, але до початку розгляду справи по суті.

Згодом відбулася рецепція основних форми ADR у країнах Західної Європи, а пізніше у країнах Центральної та Східної Європи. У сучасних умовах велику роль у зростанні їх популярності та значення для судової влади відіграє діяльність Ради Європи та органів Європейського Союзу. У країнах, що відносяться до континентальної системи права, також розширюється використання несудових форм вирішення спорів. У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи з питань доступу до правосуддя та забезпечення його більшої ефективності та справедливості вказується на необхідність вжиття заходів щодо полегшення або заохочення, де це доречно, примирення сторін або дружнього врегулювання спору до прийняття його до судового провадження або ж у ході розгляду [3].

Таким чином, вирішення правових конфліктів, захист прав громадян і організацій, державних і громадських інтересів традиційно у всьому світі здійснюється за допомогою правосуддя. Сильна і незалежна судова влада, добре організована і ефективно працююча судова система є атрибутами будь-якої правової держави. У той же час звернення до судової форми захисту права не завжди потрібно і не завжди доцільно у тих конфліктах, які виникають у сфері цивільно-правових відносин. Рівноправні учасники цих відносин мають можливість самі врегулювати спір або використовувати крім судової форми інші правомірні процедури. Саме тому у сучасних умовах особливого значення набувають досудові і позасудові способи вирішення правових конфліктів у різних сферах суспільного життя. З одного боку, держава і суспільство зацікавлені у зниженні навантаження на судову систему, з іншого – у формуванні автономних правових систем, в заохоченні ініціативи суб’єктів у виборі та застосуванні мирних і законних способів вирішення спорів без звернення до публічної влади. Забезпечення гарантій прав і свобод людини і громадянина в сучасній Україні тісно пов’язано з проблемою побудови громадянського суспільства, яке володіє сильним внутрішнім потенціалом для реалізації конституційного права на судовий захист, в тому числі і за допомогою проведення альтернативних процедур вирішення правових конфліктів. Саме тому вивчення зарубіжного досвіду використання альтернативних способів вирішення правових конфліктів та його практичне застосування стане для нашого суспільства вагомим кроком на шляху демократизації та ефективного захисту прав та свобод людини.

Література:

1. Кузьмина М.Н. Медиация как альтернативная форма разрешения правовых конфликтов. Развитие альтернативных форм разрешения правовых конфликтов в России: практика, проблемы, перспективы / М.Н.Кузьмина // Тезисы участников Всероссийской конференции 19 - 21 октября 1999 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: www.lawclinic.ru.

2. Korybski A. Alternatywne rozwiązywanie sporуw w USA /  A. Korybski Lublin, 1993. – S. 97–102.

3. Рекомендації Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя.  Міжнародний документ від 14.05.1981р. № R(81)7 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_133.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
УКРАЇНСЬКІЙ СИСТЕМІ ПРАВОСУДДЯ: ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
30.10.2017 21:29
ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВОЛИНСЬКИХ ПОДІЙ 1943 РОКУ: ВІЗІЇ СУЧАСНИХ НАУКОВЦІВ
20.10.2017 19:21
ΟРГАНІЗАЦІЙНΟ-ПРАВΟВІ ЗАСАДИ ПΟЛІТИКИ ІНФΟРМАЦІЙНΟЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
17.10.2017 21:28




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше