:: LEX :: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО СУДУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 36


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО СУДУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
 
24.11.2017 17:45
Автор: Берцюх Мирослава Зіновіївна, магістр права, старший викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права
[Секція 10. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Питання забезпечення доступу до суду завжди було актуальним. Практика Європейського суду з прав людини також розкриває питання доступу до суду. На сьогодні наявні перешкоди судовому захисту прав особи, не зважаючи на те, що відбувається реформування судової реформи. Так, 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року №1401-VIII [1] (далі – Закон щодо правосуддя). Вказані зміни до Конституції України щодо правосуддя надають нові можливості особам щодо доступу до правосуддя та захисту їх прав у судовому порядку. Так, відповідно до частин 4 і 5 ст. 55 Конституції України [2] кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом; кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Разом з тим, неоднозначними для суспільства є встановлення монополії адвокатів на представництво інтересів у суді, оскільки згідно з чч. 4 і 5 ст. 1312 Конституції України: виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Крім цього, низку положень, які  гарантують доступ до суду, містить і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від  2 червня 2016 року [3].

Враховуючи роль Конституційного Суду України в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, слід вказати і на те, що Законом щодо правосуддя суттєво змінюються повноваження Конституційного Суду України, зокрема, в Україні запроваджується інститут конституційної скарги. Так, Конституцію України доповнено статтею 1511, згідно з якою Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано [1]. Закон України «Про Конституційний Суд України» [4] від 13.07.2017 року, який набрав чинність 03.08.2017 року, містить норми щодо прийнятності і забезпечення конституційної скарги. Проте до цього існувала реальна проблема щодо реалізації права особи на конституційну скаргу.

Крім того, 3 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який сприятиме подоланню процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, зокрема: формальне ставлення судів до дотримання конституційних та встановлених законом принципів судочинства, в тому числі змагальності сторін; недостатній рівень єдності та послідовності правозастосовної практики; недосконалість, а подекуди - відсутність ефективних процесуальних інструментів для захисту прав та інтересів осіб, які звертаються до суду; недосконалість правил та неузгодженість в розмежуванні юрисдикції судів; надмірна тривалість розгляду справ та відсутність правової визначеності через практично необмежені можливості перегляду рішення суду по суті спору; невиправдані формальні та неформальні обмеження у використанні деяких засобів доказування; абсолютизація принципу поширення юрисдикції судів на всі правовідносини; нерозвиненість інструментів підтримки системи альтернативних способів вирішення спорів; надмірні витрати організаційних, людських та фінансових ресурсів для розгляду судом справ незначної складності та таких, спір в яких фактично відсутній; низький рівень правової культури учасників процесу, зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов'язків, поєднані з неефективними заходами відповідальності за порушення правил судового процесу.

Основні процесуальні зміни: ефективний захист прав як превалююче завдання судочинства, змагальність, диспозитивність та пропорційність як засади судочинства, нові правила юрисдикції та підсудності, розширення засобів доказування, дієві механізми забезпечення доказів та позову, спрощення та прискорення розгляду нескладних справ, забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ, розгляд справи в розумні строки, забезпечення правової визначеності, механізми запобігання зловживанню процесуальними правами, ефективна компенсація судових витрат, впровадження "електронного суду", підтримка судом міжнародного комерційного арбітражу та третейського суду, правила розгляду справ Верховним Судом, професійне і відповідальне представництво в судовому процесі, інші зміни та особливості правил судочинства.

Отже, внесені зміни до Конституції України щодо правосуддя, а також зміни до процесуальних кодексів мають і переваги, і недоліки. Крім цього, потребують удосконалення норми інших законів України, аби чинне законодавство України було узгодженим та несуперечливим. На сьогодні є такі проблеми забезпечення доступу до суду в умовах реформування судової системи: наявність спорів щодо юрисдикції, постійне збільшення судового збору; виконання судових рішень, зменшення окремих процесуальних строків (наприклад, строку звернення до суду), якість надання безоплатної вторинної правової допомоги, запровадження електронного суду, зловживання процесуальними правами та інші.

Література:

1. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 2 червня 2016 року №1401-VIII // 

2. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від  2 червня 2016 року № 1402-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. - № 31. - Ст. 545.

4. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13.07.2017 № 2136-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2017. - № 35. - Ст. 376.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше