:: LEX :: ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН
 
14.09.2023 20:17
Автор: Голодник Юрій Андрійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінальної юстиції Державного податкового університету України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

У правовому механізмі забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, задіяні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та організації. Серед значної кількості державних органів влади у механізмі забезпечення захисту прав і свобод громадян, важливу роль належить правоохоронним органам. Варто погодитися із думкою О. Світличного, що нинішній розвиток суспільства дає підстави стверджувати, що процеси, які нині відбуваються в Україні, впливають не лише на  управлінські  відносини,  а  й  на  всі  елементи  механізму  державної  влади [1, с.153]. І хоча висловленій думці уже більше десяти років, вона не втрачає своє актуальності і сьогодні.

Громадяни, будучи найбільшою групою суб’єктів адміністративно-правих відносин найчастіше вступають у відносини з державою у сфері виконавчої влади, де зосереджено інтереси значної частини громадян і де практично реалізуються надані Конституцією і законами України права і законні  інтереси особи. Необхідність реалізації цих інтересів, а передусім їх узгодження є одним з основних завдань держави та органів публічної влади. Гарантія реалізації інтересів особи, а також механізм забезпечення їх державою знаходить своє відображення в Конституції та законодавчих актах України. Важливою умовою забезпечення ефективності реалізації інтересів особи є реалізація та дотримання державою та її посадовими особами норм та принципів сучасного міжнародного права [2, с. 24].

Закріплені у нормативно-правових актах права, свободи і законні інтереси громадян, як  базові цінності є непорушними і  повинні бути  забезпечені й захищені  шляхом правового механізму гарантованих державою прав і свобод особи. 

Як правове явище, механізм захисту прав людини є системою, оскільки як було вище зазначено, складається з певних частин, таких, як право на захист; форма та спосіб захисту прав; процес та порядок звернення до відповідних органів, установ та організацій. Механізм захисту прав як система характеризується діалектичною взаємозалежністю цілого й частини, кожний елемент якого займає певне місце і здійснює певні функції у ньому. Безперечно, механізм захисту прав повинен бути органічно цілісним та логічно послідовним процесом. Сутність будь-якого механізму захисту прав полягає в послідовності дій людини й досягненню певного результату. Діяльність людини при цьому полягає у відновленні становища, що існувало до порушення конкретного права особи [3, с. 33].

Можна говорити про те, що в українській державі діє наявний державний механізм, що забезпечує захист прав і  свобод громадян. Механізм правового регулювання В. Авер’янов пов’язував його із важливим моментом процесу становлення демократичної, правової держави в Україні, що  зумовлює докорінні зміни у механізмі правового регулювання. Це особливо актуально для галузі адміністративного права, де відбувається процес переосмислення поглядів щодо сутності, принципів, функцій і системи адміністративного права з урахуванням змін, що стосуються проблем управління, діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, утвердження пріоритету юридичного забезпечення реалізації та захисту прав і свобод громадян [4, с. 104].

У цьому сенсі державою  покладено на цілісну систему правоохоронних органів, в першу чергу це стосується Національної поліції України, а також інших правоохоронних та судових органів  обов’язок забезпечити захист прав, свобод і законних інтересів громадян, відповідно до встановлених процедур, шляхом реалізації визначених законодавством повноважень. 

В контексті вищевикладеного, можна дійти висновку, що Конституцією і законами України в державі створено систему державних органів на які покладено обов’язок забезпечити захист прав, свобод і законних інтересів громадян, шляхом реалізації визначених законом повноважень.  За допомогою правоохоронних органів забезпечується правовий механізм гарантування захисту прав, свобод  і законних інтересів громадян, а також  реалізації права на охорону та захист порушених суб’єктивних прав в судовому або адміністративному порядку.

Список використаних джерел:

1. Світличний О. П. Щодо вдосконалення діяльності виконавчих органів у галузі земельних відносин. Підприємництво, господарство і право. 2009. №9. С.153–155.

2. Башкатова В. В., Світличний О.П. Роль адміністративного права України у захисті прав і законних інтересів людини і громадянина: монографія.  Київ,  2016. 133 с.

3. Сидорчук Ю.М. Механізми захисту прав людини та громадянина: сутність і перспективи розвитку в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. 2013. Вип. 682. С. 33–35.

4. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. Том 1. Загальна частина/ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). Київ: Видавництво «Юридична думка», 2004. 584 с



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СПІВВІДНОШЕННЯ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
15.09.2023 14:12
НЕСАНКЦІОНОВАНЕ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ВТРАТИ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ ПОДІЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ
14.09.2023 20:32
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧАСНИКІВ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ
14.09.2023 10:04
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ І ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДИК У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
12.09.2023 12:38
СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ
07.09.2023 14:52
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЗНАННЯ У ФРАНЦІЇ
02.09.2023 11:00




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше