:: LEX :: ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «АВТОНОМІЯ ПРАВОВОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ»
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 12


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «АВТОНОМІЯ ПРАВОВОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ»
 
12.10.2023 13:29
Автор: Бордюк Христина Михайлівна, студентка юридичного факультету, Львівський національний університет імені Івана Франка
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Почнемо з того, що доктор права Гарвардського університету Бостян Зупанчич правильно пише у своїй праці «Про сенс правосуддя: spoudaios проти юридичних формалістів», що, на перший погляд, очевидно, що те, що роблять юристи – це «аргументація». Адвокати позивача «аргументують» у змагальному процесі, адвокати захисту «аргументують» також і, зрештою, судді «аргументують» теж. Авраам Лінкольн казав, що «час і поради юриста – це складові його професії». «Поради» пов’язані з «аргументацією» також. Іншими словами, юрист дає «аргументи» клієнтам.

У свою чергу, Олівер Холмс казав, що «життя права – це не логіка, це – досвід». Ця думка – це не заперечення використання логіки у правовій аргументації, але підтвердження більшої чи меншої автономії правової аргументації, якій і присвячена ця робота. Потрібно розуміти, що немає комп’ютерного алгоритму, який міг би імітувати закручену та рельєфну правову аргументацію повністю.

Не зважаючи на те, що використання автономії правової аргументації на практиці є буденністю для більшості юристів, саме поняття «автономія правової аргументації» та його зміст не досліджені повністю, особливо в україномовних роботах. Тому я пропоную вивести зміст цього поняття з аналізу його складових, а саме: правової аргументації й автономії.

Мені пощастило навчатися на курсі «Ефективна аргументація у кримінальному праві» минулого року. Олександр Костянтинович Марін, який був керівником цього курсу, визначає поняття «аргументація» як мовну, соціальну та раціональну діяльність, мета якої – це переконання розумного отримувача інформації у прийнятності якої-небудь точки зору шляхом висунення ряду положень, які підтверджують або спростовують твердження, яке є в точці зору. Коли людина починає аргументувати свою точку зору, то вона апелює то розуму свого «суперника» та презюмує, що слухач або читач буде оцінювати її аргументи раціонально. Аргументація не мала би сенсу в іншому випадку. Тут потрібно ще раз згадати слова Бостяна Зупанчича про те, що судді – це суб’єкти аргументації також, бо сторони можуть не вважати своїх «суперників» розумними отримувачами інформації, але підтверджують те, що вони вважають суддів саме такими отримувачами інформації хоча би формально самим фактом звернення до суду. Теорія аргументації виробила багато сучасних концепцій. Наприклад, неформальна логіка, сучасні діалектичні концепції, модель аналізу аргументації Стівена Тулміна, сучасні риторичні концепції, радикальний аргументативізм, «нова риторика» Хаїма Перельмана та Люсі Ольбрехтс-Тітеки. Логічна, діалектична та риторична концепції використовуються найчастіше у правовій аргументації. Проте, що таке «правова аргументація»? Очевидно, що будь-яка аргументація правова, якщо вона стосується правового питання. Тут потрібно ще раз згадати слова Авраама Лінкольна про те, що юристи дають «аргументи» своїм клієнтам. Навіть нотаріуси, чия робота вважається найбільш формалізованою в порівнянні з іншими правничими професіями, мають переконати своїх клієнтів у необхідності вчинення якої-небудь нотаріальної дії.

Відповідно до визначення, яке є в академічному тлумачному словнику української мови, автономія – це стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю створювати чи вибирати моральні правила свого життя та поведінки самостійно, самовизначатися на основі власного світогляду та «законодавства». Трансформувати це визначення у визначення «автономія правової аргументації» важко, особливо в умовах романо-германської правової системи, де нормативно-правові акти мали би бути в основі аргументації будь-якого правового питання. Здається, що автономія правової аргументації можлива тільки у випадку наявності прогалин у законодавстві. Більше того, повна автономія правової аргументації в умовах англо-саксонської правової системи можлива тільки у випадку першості у вирішенні якого-небудь правового питання, враховуючи принцип прецеденту.

На мою думку, для того, щоб вивести зміст поняття «автономія правової аргументації» остаточно, потрібно згадати про 2 протилежних типи праворозуміння: позитивістський і природний. Якщо перший вважає, що право – це результат діяльності держави, то другий характеризує право, як щось вище та незалежне від держави. Саме природний тип праворозуміння зумовлює можливість існування автономії правової аргументації як такої. Потрібно розуміти, що «дух закону», який може бути закріплений як у нормативно-правових актах, так і у прецедентах, не завжди відповідає «духу права», який закріплений у загальновизнаних принципах зазвичай: як правових, так і моральних, етичних тощо. Автономія правової аргументації дає можливість «відкинути» об’єктивно виражені джерела права та спиратися на принципи справедливості, розумності, справедливості тощо, тим самим сприяючи їхньому подальшому закріпленню в законодавстві шляхом створення нових чи зміни наявних правових норм. Не потрібно думати, що це можливо тільки в теорії, бо суди діють таким шляхом періодично. Посилання на вище зазначені принципи можна знайти в рішеннях як Європейського суду з прав людини, так і національних судів: Верховного суду та Конституційного суду України, зокрема.

Отже, зміст поняття «автономія правової аргументації» полягає в переконані розумного отримувача інформації у прийнятності своєї точки зору з якого-небудь правового питання шляхом висунення ряду положень, які підтверджують або спростовують твердження, яке є в точці зору, та можуть бути охарактеризовані і як «дух права», і як «дух закону». Вибір аргументів залежить виключно від власного світогляду суб’єкта аргументації.

Література:

1. Зупанчич Б. Про сенс правосуддя: spoudaios проти юридичних формалістів / Бостян Зупанчич. – Львів: Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск № 68, 2019. – 3 с.

2. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.ua/

_______________________

Науковий керівник: Федущак-Паславська Ганна Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РОЛЬ ВЕСТФАЛЬСЬКОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
09.10.2023 13:54
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ СПАДКОВИХ ВІДНОСИН У ФРАНЦІЇ (XIX СТ.)
06.10.2023 16:56




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше