:: LEX :: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 61)

Термін подання матеріалів

16 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ
 
27.11.2023 17:33
Автор: Шебела Віталіна Віталіївна, курсант 2-го курсу Навчально-наукового інституту права та підготовки фахівція для підрозділів Національної поліції
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Відповідно до норм цивільного законодавства України, процес прийняття спадщини регулюється кількома ключовими аспектами. По-перше, визначається чи спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Важливим є саме місце постійного проживання, а не реєстрації разом із спадкодавцем. Згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подав заяву про відмову від спадщини протягом встановленого строку, він вважається тим, хто прийняв спадщину. По-друге, якщо спадкоємець бажає прийняти спадщину, але не проживав постійно із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, йому необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Це відкриває можливість вибору між фактичним і формальним способами прийняття спадщини. По-третє, важливо звернути увагу на термін для виявлення спадкоємців, який становить шість місяців з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, цей строк починається з дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою [1].

У воєнний час, для захисту інтересів спадкоємців та інших учасників спадкових відносин, прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 та внесені зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій. Зокрема, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа може бути заведена будь-яким нотаріусом України за зверненням заявника, незалежно від місця відкриття спадщини [2, c. 4].

Ці зміни дозволяють забезпечити більш гнучкий підхід до прийняття спадщини в умовах воєнного стану та забезпечити захист прав спадкоємців у важких умовах.

Відповідно до положень частини 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164, у період воєнного стану припиняється перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від неї. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям лише після завершення цього періоду. Зазначено, що в умовах воєнного стану не видається свідоцтво про право на спадщину, якщо відкриття спадщини відбулося до 24 лютого 2022 року, і термін для його прийняття зупиняється, відновлюючись після припинення воєнного стану [4, c. 300].

Також вводяться додаткові правила для випадків прийняття спадщини в умовах воєнного стану:

У випадку відсутності доступу до Спадкового реєстру під час воєнного або надзвичайного стану, нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру, з подальшим внесенням відповідних відомостей протягом п'яти робочих днів з дня відновлення доступу. В умовах воєнного або надзвичайного стану, за відсутності доступу до Спадкового реєстру, нотаріус заводить спадкову справу та перевіряє наявність інших спадкових документів протягом п'яти робочих днів з дня відновлення доступу. Якщо встановлено існування раніше заведеної спадкової справи, її передають до нотаріуса, що раніше реєстрував її. В іншому випадку, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі. Забороняється видача свідоцтва про право на спадщину, що виникла у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації в Спадковому реєстрі [2, c. 5].

У випадку відсутності доступу до Спадкового реєстру, реєстрація відомостей про заповіти, їх зміни, скасування заповітів, спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п'яти робочих днів з дня відновлення доступу до Спадкового реєстру [3, c. 59].

Таким чином, згідно з нововведеннями, внесеними до законодавства України через постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164, умови воєнного стану суттєво впливають на процес прийняття спадщини та пов'язані з ним нотаріальні процедури. З метою захисту прав спадкоємців та інших учасників спадкових відносин, ряд змін і доповнень були внесені для забезпечення ефективного функціонування нотаріату в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України : Кодекс. Закон України від 16.01.2003 [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

2. Лукаcевич-Крутник, І. С. Змінення строків для прийняття спадщини в умовах воєнного стану в Україні. Наукові заходи Юридичного факультету Західноукраїнського національного університету 2023 р. 108-112 с.

3. Чабан О. М. Особливості прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Вісник ОНУ. 2022 р. 38 с.

4. Ямковий, В. І. Особливості спадкування в умовах воєнного стану. Рекомендовано до друку Вченою радою Донецького державного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 31 жовтня 2022 року) 2022 р. 314 с.

____________________

Науковий керівник: Резворович Кристина Русланівна, доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільного права та процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, м. Дніпро



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРЕДСТАВНИЦТВО ЗА РИМСЬКИМ ПРАВОМ ТА ЙОГО РЕЦЕПЦІЯ У СУЧАСНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
29.11.2023 23:23
ПОНЯТТЯ МИРОВОЇ УГОДИ ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
29.11.2023 22:44
ВКЛЮЧЕННЯ ДО ЛІКВІДАЦІЙНОЇ МАСИ ЖИТЛА БОРЖНИКА, ЯКЕ Є У СПІЛЬНІЙ ЧАСТКОВІЙ ВЛАСНОСТІ, В МЕЖАХ ПРОЦЕДУРИ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
08.12.2023 14:20
ПРОБЛЕМАТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
08.12.2023 13:07




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше