Вступ
Системний аналіз положень Конституції України, законодавства України доводить, що застосування штучного інтелекту (далі – ШІ) в процесі медіації повинно відбуватися в межах, в спосіб та в порядку, визначеному законом України, а також відповідно до медіаційної угоди та правил проведення медіації в розумінні статті 1 Закону України «Про медіацію». Однак Закон України «Про медіацію» не регулює відносини щодо порядку застосування систем ШІ у медіації, не розкриває зміст поняття «штучний інтелект», не визначає принципи його використання, межі, умови та порядок застосування тощо. Не вирішено це питання і в інших законодавчих актах України.
Натомість, вважаємо, що застосування систем ШІ у медіації є питанням часу, на це, зокрема, вказують положення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні [1]. Крім того, у сучасному світі ШІ відіграє все більш важливу роль у різноманітних сферах життя, включаючи юриспруденцію та медіацію. Як приклад, для подальшої дискусії та дослідження, звернемо увагу на ухвалу Касаційного господарського суду, в якому суд визнав зловживанням правами і неповагою посилання адвоката на «висновок» ШІ ChatGPT [2], а також Окрему думку судді Верховного Суду Вронської Г.О. [3].
Слід звернути увагу на те, що в науковому просторі відсутні будь-які наукові роботи щодо застосування ШІ у відносинах медіації. Загалом же тема медіації та ШІ для української юриспруденції є актуальною.
На нашу думку, використання ШІ для створення психологічних портретів сторін спору у процесі медіації може істотно підвищити ефективність процесу медіації, дозволяючи глибше розуміти медіатору мотивацію, емоційний стан та потенційну поведінку сторін конфлікту. Однак, разом з новими можливостями, виникають і нові виклики, особливо у сфері правового регулювання та етики.
Тож, розглянемо деякі перспективи використання ШІ у процесі медіації в Україні.
Виклад матеріалу
Слушною є наукова ідея щодо того, що застосування ШІ у будь-яких юрисдикційних процесах, зокрема, і в процесі медіації, має ґрунтуватися на дотриманні єдиних принципів та правил використання ШІ у світі, зокрема, тих, які розроблені Європейською комісією з питань ефективності правосуддя, яка прийняла Європейську етичну хартію про застосування штучного інтелекту в судових системах та їх середовищі [4]. Використання ШІ повинно відбуватися також з врахуванням положень Резолюції Європейського парламенту з питань цивільно-правових норм про роботехніку, Рекомендацій CM/Rec (2020)1 щодо впливу алгоритмічних систем на права людини, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 8.04.2020 р., Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо механізмів вирішення спорів онлайн у цивільних та адміністративних судах СМ (2021)3 тощо [5].
Загальновідомо, що ШІ може аналізувати великі обсяги інформації про осіб, включаючи текстові дані, аудіо- та відеоматеріали, для створення детальних психологічних профілів. Це дозволяє ідентифікувати не тільки загальні характеристики особистості, але й емоційні стани, мотиваційні драйвери та потенційні моделі поведінки. Така інформація може бути корисною для медіаторів, дозволяючи їм краще планувати стратегічні сесії співбесід зі сторонами при вирішенні конфлікту в процесі медіації та бути адаптованою до конкретних особливостей учасників.
Вважаємо, що використання ШІ у медіації відкриває нові горизонти для підвищення ефективності та доступності медіаційних послуг. Автоматизація аналізу даних та розпізнавання емоцій може значно скоротити час на підготовчу роботу медіаторів та підвищити точність діагностування конфліктних ситуацій. Прогнозування поведінки сторін спору чи конфлікту, який вирішується в процесі медіації на основі ШІ, допомагає медіаторам ефективніше управляти динамікою медіаційного процесу, а індивідуалізовані підходи збільшують шанси на успішне вирішення конфліктів.
Однак, впровадження ШІ у практику медіатора супроводжується низкою викликів, які потрібно вирішити на рівні закону України. Зокрема, конфіденційність та захист даних є ключовими питаннями, оскільки обробка персональних даних має відповідати законодавству та міжнародним стандартам. Отримання інформованої згоди від учасників, етичне використання ШІ, забезпечення прав інтелектуальної власності, а також відповідальність за результати аналізу вимагають чіткого правового регулювання.
Висновки
Використання ШІ для створення психологічних портретів у процесі медіації має великий потенціал для підвищення ефективності медіації в Україні. Однак, для повноцінної реалізації цього потенціалу необхідно вирішити ряд правових викликів, зокрема забезпечити захист даних, етичне використання технологій та чітке визначення відповідальності за результати аналізу, порядку використання ШІ, видів ШІ, які можуть бути застосовані тощо.
Розробка та імплементація відповідних нормативно-правових актів, а також підвищення обізнаності та кваліфікації медіаторів у сфері використання ШІ стануть ключовими кроками на шляху до інноваційної та ефективної медіаційної практики в країні.
Література:
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України. Про схвалення концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. 2 грудня 2020 р. № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text
2. Ухвала Верховного Суду від 08 лютого 2024 року, cправа № 925/200/22. https://reyestr.court.gov.ua/Review/116984639?fbclid=IwAR2-vF-J3ghIsUdeLq410GgNfC6oK3QOeM9lt9CK9cZeYhSKDmDJCmPjkpk
3. Окрема думка від 08 лютого 2024 року, cправа № 925/200/22. https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074064?fbclid=IwAR0Qu3JIwLvHGkPsAuAItaDCY96kvP_7jKFn0BNkqNSblDYNDs5K00wBEoY
4. European Ethical Charter on the Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems and their environment. Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ (Strasbourg, 3-4 December 2018). URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c
5. European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ). URL: https://www.coe.int/en/web/cepej/cepej-work/quality-of-justice
____________________
Науковий керівник: Махінчук Віталій Миколайович, доктор юридичних наук, професор, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України, м. Київ, Україна
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
