Ситуація на українсько-польському кордоні вже кілька місяців є напруженою і створює значні перешкоди для економічного розвитку України яка перебуває в стані війни з Росією. Ці мирні протести час від часу переростають у неправомірні, а інколи і в злочинні дії демонстрантів. Міністр внутрішніх справ Польщі заявив, що поліція слідкує за підтриманням правопорядку серед мітингуючих, але пошкодження товару, яке прямує з України наштовхує на думку, що бездіяльність правоохоронних органів підтримується урядом Польщі. Таким чином дані протести є нічим іншим як певною економічною війною проти України.
Слід зауважити, що керівництво Польщі у своїх зверненнях у засобах масової інформації постійно підкреслюють необхідність підтримати "польського фермера". Тобто натякаючи на політику протекціонізму. Як зазначала Баєва Ольга Іванівна у своїй статті "Теоретичні підходи до оцінки протекціонізму в міжнародній торгівельній практиці" політика протекціонізму запроваджується державою для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. [1]
Для досягнення цілей протекціонізму зазвичай використовують митну політику.
Митна політика згідно польської Вікіпедії – це система інструментів, законів і процедур, що використовуються державою для регулювання обігу товарів через митний кордон. Згідно з іншими визначеннями, це вся діяльність держави (або групи держав, що діють у митному союзі), пов'язана з визначенням ставок зборів, що стягуються при імпорті або експорті товарів у дану країну (або митну територію). [2]
Митна політика згідно польської енциклопедії 1974 року – це визначення економічних і політичних цілей, яких країна хоче досягти за допомогою митних зборів (наприклад, збільшення доходів державної скарбниці, захист вітчизняної промисловості) та вибір відповідних засобів їх реалізації: визначення рівня митних ставок, типу митного тарифу, методу стягнення митних зборів, визначення ринків надання митних знижок; що є складовою зовнішньоторговельної політики. [3]
Митний тариф згідно цієї ж енциклопедії 1974 року – це перелік митних платежів, що стягуються при переміщенні товарів через митний кордон; він містить перелік товарів, що підлягають оподаткуванню митом, ставки митних зборів і визначає спосіб оподаткування митом, містить перелік товарів, що звільняються від оподаткування митом, а також перелік товарів, експорт або імпорт яких заборонено. [3]
Прикладом справжнього протекціоністського митного тарифу, який захищав польських фермерів був так званий "третій митний тариф" в міжвоєнній Польщі. Він був прийнятий розпорядженням президента Речі Посполитої від 23 серпня 1932 р. і набрав чинності 11 жовтня 1933 р. Він містив нову номенклатуру, а також, згідно із ст. 2 дві колони ставок – вищі ставки для країн, що не передбачалися торговими угодами, і нижчі ставки для країн, включених до торгових угод. Тариф поділявся на 20 розділів, 90 груп і 1275 позицій. У новому тарифі було введено дуже високі мита на сільськогосподарські товари, що вироблялися в Польщі. Згідно із ст. 4 Тарифу підставою для застосування відповідних позицій був матеріал, з якого виготовляють товар, з врахуванням ступеня його оформлення, а також призначення товару. Тариф діяв до початку Другої світової війни. Однак, з огляду на довоєнну економічну ситуацію країни та на міжнародні торговельні угоди, піддавався безперервним змінам. Зокрема, в травні 1937 р. був підписаний торговий трактат з Францією, який містив 622 митні пільги. У 1938-1939 рр. введено ряд митних 88 пільг на сировину і необхідні продукти, що не виробляються в країні, для розвитку загальнодержавної промисловості і землеробства. Третій тариф був явно протекціоністським. Вперше в ньому була врахована охорона продуктів національного сільського господарства і переробної промисловості. Попередні два тарифи міжвоєнної Польщі брали під охорону головним чином промислові продукти. Особливу увагу привертало позитивне значення численних полегшень і знижень для розвитку економіки. [4]
Висновок. Якщо влада планує захищати якусь із галузей своєї економіки, то це забезпечується легальним законодавчим процесом у вигляді законів які впливають на формування митно-тарифної політики, а не шляхом проведення масових неконтрольованих безпорядків.
Література:
1. Баєва О.І. Теоретичні підходи до оцінки протекціонізму в міжнародній торгівельній практиці. ЕКОНОМІКА І СУСПІЛЬСТВО. Мукачево, 2018. №16. С. 20-23.
2. Polityka celna. Wikipedia. Wolna encyklopedia : URL : https://pl.wikipedia.org/wiki/Polityka_celna . (дата звернення: 14.03.2024)
3. Encyklopedia powszechna : 4 т. / Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. Warszawa, 1973 Т 1 S. 412.
4. Русенко С.Я. Митно-тарифна політика Польщі у міжвоєнний період ХХ століття. Історія торгівлі, податків та мита. П’ята міжнародна наукова школа-семінар. Київ, 2011 – С.87-89
__________________________
Науковий керівник: Куций Іван Петрович, доктор історичних наук, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
