:: LEX :: СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТ. 373 КК УКРАЇНИ „ПРИМУШУВАННЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ”
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТ. 373 КК УКРАЇНИ „ПРИМУШУВАННЯ ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ”
 
07.04.2010 21:23
Автор: Вакулик Ольга Олексіївна, ад'юнкт докторантури та ад'юнктури Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Із змісту кримінально-правової норми, яка передбачає відповідальність за примушування давати показання (ст. 373 КК України), можна стверджувати, що суб'єкт даного злочину є спеціальним, а саме особа, яка провадить дізнання або досудове слідство. Серед науковців однозначної думки з приводу того, хто саме відноситься до таких осіб, не має. Кожен автор дає своє пояснення, визначаючи суб’єкта як: особу, що провадить дізнання, досудове слідство, незалежно від посади, яку вона займає [1, с. 669]; особу, котра проводить дізнання (дізнавач, начальник органу дізнання) чи досудове слідство (слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор) [2, с. 554]; особу, яка за законом має право здійснювати дізнання чи досудове слідство або тимчасово призначена виконувати ці функції в установленому законом порядку [3, с. 1017] тощо.
Кримінально-процесуальне законодавство визначає коло службових осіб правоохоронної діяльності, які можуть проводити досудове слідство та дізнання.
Досудове слідство – це процесуальна діяльність слідчого органів прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції за порушеною кримінальною справою, яка полягає у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини у справі та створення умов для здійснення справедливого правосуддя. За ст. 102 КПК України органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки. А також начальник слідчого відділу, який відповідно до законодавства, може брати участь та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого [4, с. 309]. Ще однією процесуальною особою, яка відповідно до п. 5 ст. 227 КПК України може брати участь у провадженні дізнання і досудового слідства, а також в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі є прокурор.
Термін „особа, яка провадить дізнання”, зазначається в диспозиції ст. 373 КК України. Однак ні КК України, ні КПК України не розкриває змісту цього поняття. Аналіз наукових джерел та законодавчих норм дає можливість розглядати поняття „особа, яка провадить дізнання” у вузькому і широкому значенні.
У вузькому значенні "особа, яка провадить дізнання" це службова особа (посадова) органу дізнання (дізнавач), яка уповноважена керівником даного органу в межах своєї компетенції здійснювати дізнання, як форму досудового слідства у справі про злочини та виконувати інші види кримінально-процесуальної діяльності[5, с. 59]. При цьому процесуальні дії виконують не будь-які працівники органу дізнання, а лише ті, які визначені відповідними відомчими нормативними актами (положеннями, інструкціями, наказами), внутрішніми положеннями про даний орган або спеціальним рішеннями його керівника, яке повинно обов'язково мати письмову форму (наказом, розпорядженням, вказівкою тощо). Отже у вузькому розумінні до поняття „особа, яка провадить дізнання” входять особи, які є штатними співробітниками підрозділів – відділів (відділень) дізнання (уповноважені службові особи). У широкому значенні визначається характеристика не посадового, а процесуального положення особи, яка провадить дізнання. Де на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили (ст. 103 КПК України).
Де дізнання розглядається як одна із форм досудового розслідування, що полягає у проведенні органом дізнання або уповноваженими службовими особами (дізнавачами) процесуальних та слідчих дій по встановленню обставин злочину та винних у його вчиненні осіб, а також по прийняттю відповідних рішень у кримінальній справі з метою досягнення завдань кримінального судочинства [4, с. 284].
В органах внутрішніх справ існує дві організаційні структури органів дізнання. В одному випадку дізнання провадиться співробітниками спеціалізованих підрозділів відділів (відділень) дізнання (про які вже говорили вище). А в іншому – дільничними інспекторами та працівниками оперативних підрозділів (працівниками органів дізнання).
Таким чином виходить, що тлумачення поняття „особа, яка провадить дізнання” у широкому значенні, охоплює значно більше коло осіб, які можуть нести відповідальність за примушування давати показання. Такої позиції дотримується і судова практика. Наприклад, Заводським районним судом м. Миколаєва було засуджено за ч. 2 ст. 373 КК України чотирьох працівників карного розшуку [7].
Отже термін “особа, яка провадить дізнання” у контексті ст. 373 КК України є досить об’ємним і у своєму розумінні передбачає як штатних співробітників підрозділів – відділів (відділень) дізнання, працівників органу дізнання (дільничних інспекторів та працівників оперативних підрозділів) так і начальника органу дізнання.
Підсумовуючи, можна зазначити, що суб'єктами злочину, передбаченого ст. 373 КК України „Примушування давати показання”, є: особа, яка провадить досудове слідство (слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор); особа, яка провадить дізнання (дізнавач, працівник органу дізнання, начальник органу дізнання).

Література:
1. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред. Є.Л. Стрельцов [5-те вид.]. X. : ТОВ «Одіссей», 2008. – 800 с.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. [5-те вид.]. – К. : Юридична думка, 2008. – 1216 с.
3. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В. Савченко, В.В. Кузнецов, О.Ф. Штанько. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 640 с.
4. Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / [Баулін Ю.В., Борисов В.І., Гавриш С.Б. та ін.] ; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [3-тє вид.]. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2006. – 1184 с.
5. Провадження дізнання в Україні : Навчльно-практичний посібник / [Джига М.В., Баулін О.В., Лук'янець С.І., Стахівський С.М.]. – К., 1999.
6. Баулін О.В. Дізнавач як процесуально самостійний суб’єкт досудового розслідування / О.В. Баулін // Право України. – 2002. – № 4. – С. 113–117.
7. Ухвала Апеляційного суду Миколаївської області по справі №11-258/07 року : електронні ресурси єдиного державного реєстру судових рішень України. Режим доступу : hptt://reyestr.court.gov/Review/1863185
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ
30.03.2010 20:59
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФОРМ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 295 КК УКРАЇНИ
30.03.2010 08:27
ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
20.04.2010 21:05
ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ РОЗКРИТТЯ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВСТВ
20.04.2010 21:04
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ
20.04.2010 21:02
НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ПРОТИДІЇ ОБВИНУВАЧЕНОГО (ПІДОЗРЮВАНОГО) У ВЧИНЕННІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
20.04.2010 20:59
РОЛЬ ОВС У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ НА КУРОРТАХ ПІВДЕННО-СХІДНОГО УЗБЕРЕЖЖЯ АР КРИМ
20.03.2010 10:48
КРИМІНАЛІСТИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА ТЕОРІЯ МОДЕЛЮВАННЯ
19.04.2010 21:29
СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ ПРОТИДІЇ ФІНАНСОВИМ ЗЛОЧИНАМ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.04.2010 21:27
ПІДГОТОВКА ДЛЯ ДАКТИЛОСКОПІЮВАННЯ ШКІРНИХ ПОКРИВІВ РУК ТРУПІВ, ЩО ЗАЗНАЛИ ДІЇ ТРУПНОГО ГНИТТЯ
19.04.2010 21:24




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше