:: LEX :: ФІЗИЧНА ОСОБА – ПІДПРИЄМЕЦЬ СУБ’ЄКТ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ  ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 23)

Термін подання матеріалів

11 червня 2020

До початку конференції залишилось днів 11


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФІЗИЧНА ОСОБА – ПІДПРИЄМЕЦЬ СУБ’ЄКТ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
 
18.04.2015 14:34
Автор: Макаренко Володимир В’ячеславович, здобувач кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Як свідчить практична  діяльність при незаконному використанні об’єктів права інтелектуальної власності, а також іншого порушення права інтелектуальної власності,  крім громадян та посадових осіб, які є суб’єктами адміністративного правопорушення у сфері незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності, суб’єктами адміністративної відповідальності виступає і фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, адміністративно-правовий статус якого є складовою його загального статусу,  встановленого Конституцією України та іншими законодавчими актами України.

Аналіз нормативно-правового регулювання свідчить, що визначення понять та термінів «суб’єкт підприємницької діяльності», «суб’єкт господарської діяльності» «підприємницька діяльність», «господарська діяльність», походить від похідних «підприємницька діяльність» та «господарська діяльність». Якщо брати до уваги саме законодавчий вимір, слід підкреслити, що термін «підприємницька діяльність» вживається в статті 42 Конституції України, в якій записано, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності[1]. 

Законодавчим актом, в якому вживається термін «підприємницька діяльність» є й чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення, Глава 12 якого має назву «Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності». Водночас статті цієї Глави мають різні словосполучення, в яких вживаються слова, як «підприємницька діяльність», так  і «господарська діяльність». Наприклад, ст. 155 КУпАП має назву  «Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю», тоді як стаття 164 тогож кодексу: «Порушення порядку провадження господарської діяльності»[2]. 

За сучасних умов здійснення  підприємницької (господарської) діяльності, фізична особа –  суб’єкт  підприємницької  діяльності, у багатьох випадках є суб’єктом адміністративного правопорушення. Крім того адміністративні правопорушення  у сфері незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності цієї категорії суб’єктів є правопорушеннями з формальним складом, а отже, можуть бути вчинені лише умисно.

 Незважаючи на те, що Загальна частина чинного КУпАП  не визнає  фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності, суб’єктом адміністративного правопорушення, аналіз статей адміністративного кодексу, дає підстави констатувати, що на сьогодні багато статей адміністративного кодексу передбачає відповідальність фізичної особи – суб’єкта  підприємницької діяльності, суб’єктом адміністративного правопорушення. Проведений нами аналіз складів адміністративних правопорушень чинного  КУпАП дає підстави  констатувати, що незважаючи на різні  термінологічні звороти, норми статей, суб’єктом адміністративного правопорушення виступає фізична особа –суб’єкт  підприємницької  діяльності.

Наведене свідчить, що незважаючи часті використання наведені термінологічні терміни, та встановлену відповідальність, такий суб’єкт  адміністративної відповідальності, як фізична особа–суб’єкт підприємницької діяльності, відсутній в главі 2 «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП. 

В зв’язку з тим, що нормами окремих статей КУпАП встановлена відповідальність фізичної особи–суб’єкта підприємницької діяльності, у тому числі й за порушення прав інтелектуальної власності, пропонуємо внести доповнення до  Глави 2 «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП  ст. 13–1 «Відповідальність  фізичної особи–суб’єкта підприємницької діяльності».

Проведений нормативно-правових актів свідчить, що у багатьох випадках, незважаючи на різні термінологічні звороти, безпосерднім суб’єктом адміністративного правопорушення у сфері незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності є фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Для уникнення непорозумінь у застосуванні окремих статей Особливої частини КУпАП пропонуємо законодавчо закріпити поняття фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності у ст. 13–1 «Відповідальність  фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності» та викласти її у такій редакції: фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, як учасники господарських відносин підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення  на підставах і в порядку, за які  законом передбачено відповідальність.




Література:

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року//Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 7 грудня 1984 року//Відомості Верховної Ради Української РСР. –  1984. –  № 51. –  Ст.112.


____________________________

Науковий керівник: Світличний Олександр Петрович, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного та господарського права, Національний університет біоресурсів і природокористування України




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ТА ПРИНЦИПИ ПРАВА
18.04.2015 14:44
ДЕЯКІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ЕКСПЕРТА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
03.05.2015 22:48
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
01.05.2015 22:01




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше