:: LEX :: ДЕЯКІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ЕКСПЕРТА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 18)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕЯКІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ЕКСПЕРТА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
 
03.05.2015 22:48
Автор: Кравець Віталій Броніславович, студент юридичного факультету Тернопільського національно економічного університету
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Серед осіб, які сприяють здійсненню адміністративного судочинства, особливе місце займає експерт. Саме його висновки часто виступають важливим способом встановлення фактичних даних, які мають значення для вирішення конкретної справи. Існуючі теоретичні розробки орієнтовані майже виключно на проблеми проведення судових експертиз у кримінальних та цивільних справах. Роль же експерта в адміністративному процесі висвітлюється досить рідко.

Участь експерта в адміністративному процесі обумовлюється й водночас обмежується лише тим обсягом повноважень, який покладений на нього чинним адміністративним процесуальним законодавством. 

 Юридична енциклопедія пропонує таке визначення експерта: «експерт» - (французьке expert, від латинського expertus - досвідчений, випробуваний) - компетентна особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, науковий або практичний досвід, володіє спеціальними знаннями” [3, 332]. Кодекс адміністративного судочинства у статті 66 дає більш широке визначення поняття «експерт»: «Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі» [1].

В юридичній літературі не дивлячись на різноманітність думок вчених на юридичну природу статусу експерта відслідковуються загальні ознаки: по-перше, сукупність прав і обов’язків фізичних або юридичних осіб; по-друге, їх правосуб’єктність; по-третє, вони мають бути закріплені правовими нормами; по-четверте, для потреб того чи іншого напрямку правової діяльності використовуються інші спеціальні складові статусу: юридична відповідальність, завдання та функції, межі в системі суспільного розподілу праці, гарантії тощо [3, 246].

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством. При цьому, незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта можуть передбачаються процесуальним законодавством [2].

Поряд з цим, у Законі України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р між ст. 1, 12 в наявності колізія норм. Так, у ст. 1 під судовою експертизою розуміється дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває виключно у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. В свою чергу, у ст. 12 зазначеного закону стверджується, що «незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний» здійснювати свої дії. Тим самим, якщо здійснювати широке трактування ст. 12 зазначеного закону то обов’язки експерта мають розповсюджуватись і на інші крім кримінального види судочинства: провадження у справах про адміністративні правопорушення; господарського, цивільного та адміністративного судочинства.

Ухвала про призначення судової експертизи повинна містити відомості про роз’яснення експертові його прав і обов’язків, про попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Однією з важливих частин ухвали суду про призначення експертизи є правильно і вичерпно сформульовані питання. Практика показує, що формулювання питань для суду є складною справою. Інколи їх ставлять нечітко, неточно або некоректно. При постановці питань у деяких випадках не враховуються сучасні можливості експертизи.

Адміністративне судочинство було введене для захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Здавалося б, за таких умов при призначенні експертизи у справі позивачі повинні мати право не лише ознайомитися з ухвалою суду, а й оскаржувати її. Проте КАСУ не передбачена можливість оскарження ухвали про призначення судової експертизи [5, 146].

Таким чином, експертом в адміністративному судочинстві є фахівець, який має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшов відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знає законодавство України про судову експертизу та якому доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі. Аналіз елементів правового статусу експерта в адміністративному судочинстві до цього часу залишається актуальним.




Джерела:

1. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради. — 2005. — № 35-36, 37. — Ст. 446.

2. Закон України від 25.02.1994 року "Про судову експертизу"//Відомості Верховної Ради України.— 1994.— № 28.— Ст.232.

3. Шахман Н.В. Проблема статусу експерта при провадженні у справах про адміністративні правопорушення/Н. В. Шахман // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2010. Вип.156. — С.244-250

4. Юридична енциклопедія: В 6 т. Т.2 / Редкол. Ю.С.Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл. — 1999. — 744 с.

5. Янчук О. Ю. Судова експертиза в адміністративному судочинстві / О. Ю. Янчук // Вісник Академії адвокатури України. - 2009. — Число 2. — С. 145-150. 

____________________________

Науковий керівник:  Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права  Тернопільського національного економічного університету



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ТА ПРИНЦИПИ ПРАВА
18.04.2015 14:44
ФІЗИЧНА ОСОБА – ПІДПРИЄМЕЦЬ СУБ’ЄКТ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
18.04.2015 14:34
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
01.05.2015 22:01




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше