:: LEX :: ЛОТЕРЕЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ – ЧИ ДОЦІЛЬНО СКАСУВАТИ МОНОПОЛІЮ?
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЛОТЕРЕЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ – ЧИ ДОЦІЛЬНО СКАСУВАТИ МОНОПОЛІЮ?
 
24.11.2015 21:17
Автор: Білик Тетяна Олегівна, студентка ФА, Національний університет "Одеська юридична академія"
[Секція 9. Господарське право. Господарське процесуальне право]

Згідно зі статистикою, наданою операторами державних лотерей, близько 4,5 млн. українців грають у лотереї. Це доволі суттєва кількість, а отже і регулювання  цієї діяльності має здійснюватися на належному рівні. На сьогоднішній день у правлячих колах і не тільки можна почути пропозиції щодо ліквідації монополії держави на здійснення лотерейної діяльності. Проте, до яких наслідків може призвести така реформа спробуємо проаналізувати у цій статті.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державні лотереї»лотерея - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі. Відповідно до ст. 365-1 Господарського кодексу України в Україні діє державна монополія на організацію і проведення лотерей. Проведення в Україні будь-яких інших лотерей, крім державних, заборонено. Таким чином, законодавець чітко висловив свою позицію щодо державної монополізації. Проте скептики такого підходу вважають що державна монополія є несправедливою по відношенню до перспективних підприємців і обмежує можливості ринкової економіки. Проте, ми вважаємо що  в цілому державна монополізація є корисною. У лотерейній сфері, на відміну від інших галузей виробництва, незначні накладні витрати і не створюється додаткового продукту, що приваблює багатьох підприємців, однак у цьому  ховається загроза безпеці держави, що тягне за собою безконтрольний та вільний розвиток лотерейної сфери в державі. При проведенні лотереї оператор хоч і тимчасово, однак одержує право на розпорядження величезними сумами зібраних коштів, які фактично йому не належать. Це призводить до можливості утворення фінансових пірамід у лотерейній сфері. Найяскравішим прикладом впливу азартної гри на політику та економіку держави є лотерея сліпих «ONCE»в Іспанії. Започаткований генералом Франком у 30-х роках минулого століття, лотерея на сьогодні являє собою структурний механізм, що є поєднанням кримінальних, політичних та економічних кіл. У кожній адміністративно-територіальній одиниці Іспанії лотерея має свої органи управління, що дублюють державу. Рішення, прийняті на лотерейних парламентах, виносяться на розгляд державних представницьких органів та мають величезну підтримку. Держава практично не в змозі встановити контроль чи обмежити діяльність лотереї. При цьому на сьогодні «ONCE» вже не обмежуються виключно проведенням лотерей, організація має свої заводи, фабрики, медіахолдинги і разом з тим потужний вплив на суспільство.

Також масові азартні ігри (лотереї) за умови відсутності державних обмежень здатні істотно вплинути на суспільне здоров’я. Так, широковідомими є факти масових заворушень, викликані шаленими джек-потами у 70-90-х рр. xxст. в Німеччині, США тощо. Крім того, недостатній контроль держави за лотерейною галуззю врешті-решт ставить державу в залежність від недержавного оператора, який, відраховуючи значні фінансові кошти державному бюджету, здатен шантажувати державу, вимагаючи прийняття невигідних для суспільства рішень під загрозою скорочення нарахувань.

Одним із найбільш негативних факторів впливу на економіку держави є роль грального бізнесу (у т.ч. лотерей) у формуванні тіньового сектора економіки. Безконтрольність азартних ігор дає можливість їх організаторам створювати практично необмежені можливості для легалізації брудних грошей і ухилення від оподаткування.

Державна монополія на проведення лотереї існує з кінця 40-х рр. хх століття  в більшості розвинутих держав, таких як Франція, Німеччина, Велика Британія, Бельгія, Швейцарія. І це не дивно, адже запровадження монополії за класичною моделлю дає державам можливість збирати значні фінансові ресурси . Державна монополія на проведення лотерей була запроваджена в СРСР, що дозволило, зокрема, на 80% профінансувати Олімпійські ігри в Москві 1980р. А обсяг розповсюдження лотерей у Франції становить 6 млрд. євро на рік. Як ще один яскравий приклад можна розглянути Польщу, яка запровадила повну монополію на проведення лотерей ще в 1998р. внаслідок чого щорічні доходи її бюджету з цього джерела складають 600 млн. євро. Водночас Російська Федерація не прийняла рішення про введення державної монополії на запровадження лотереї і її бюджетні доходи з цього джерела є приблизно у 8 разів меншими, ніж у Польщі.

Таким чином вважаємо недоречною та шкідливою ліквідацію монополії держави на здійснення лотерейної діяльності, оскільки на відміну від інших видів підприємництва, де наслідком конкуренції є збільшення доходів фізичних осіб та бюджету, необмежена та неконтрольована державою лотерейна діяльність призводить до зростання рівня розчарування та зневіри людей у такий спосіб заробляння доходу, внаслідок чого відбувається зменшення обсягу покупок лотерейних білетів і доходів бюджету. Крім того, здійснення лотерейної діяльності приватними підприємцями може відкрити нові горизонти для зростання тіньової економіки та послабити авторитет держави.




Література:

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV

2. Закон України «Про державні лотереї» від 28.06.2015, підстава 222-19

3. Брагинский М.И. Правовое регулирование игр и пари // Хозяйство и право. – 2004. - №11

4. Ігнатенко В. Правова кваліфікація відносин, що виникають при проведенні ігор на парі // Підприємство, господарство і право. – 2003. - №1

5. Майданик Н.І Принципи проведення лотереї // Актіо – адвокатське об’єднання //Київ, Юстініан, 2010р. 1006с.




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ФОРМИ ДОГОВОРУ
25.11.2015 21:19




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше