:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ В КК УСРР 1927 Р.
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ В КК УСРР 1927 Р.
 
03.06.2017 13:32
Автор: Грабовий Владислав Владиславович, аспірант кафедри теорії та історії держави і права Університету Державної Фіскальної Служби України
[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]

Актуальність теми дослідження пов’язана з тим, що питання охорони власності завжди перебували в центрі уваги суспільства від найдавніших часів до сьогодення. Відношення, пов’язані з цією категорією, завжди були основними, відрізнялись складністю та займали одне з ключових місць в змісті нормативно-правових актів. В сучасній Україні розвивається ринкова економіка, здійснюється конституційна та адміністративна реформи, тому проблема відповідальності за порушення прав власності отримує свій новий розвиток. Удосконалення діючого законодавства потребує вивчення історичного досвіду, накопиченого в радянський період. Незважаючи на ідеологічні нашарування, пов’язані з комуністичними теоріями побудови «нового» суспільства, завдяки доробку вчених-юристів було створено теоретичну базу для розкриття феномену права власності та її охорони органами державної влади. Разом з тим, проблема кримінальної відповідальності за злочини проти власності в Кримінальному кодексі УССР 1927 р. розглядалась епізодично і потребує свого подальшого вивчення.

Аналіз публікацій показує, що питання кримінальної відповідальності за злочини проти власності за радянським законодавством розглядалися в роботах А.А. Жижиленка, М.М. Ісаєва, Г.А. Кригера, В.Д. Меньшагіна, П.Т. Некіпєлова, А.А. Піонтковського, Г.Р. Смолицького, А.С. Шляпошникової, П.П. Михайленка, О.В. Волох, І.Й. Бойка. Незважаючи на значний обсяг таких досліджень, питання, пов’язані з кримінальною відповідальністю за злочини проти власності в КК УСРР 1927 р. не були темою окремих досліджень, а розглядались в контексті вирішення загальних проблем кримінального законодавства.

Метою роботи є дослідження особливостей системи покарань за злочини проти власності у КК УСРР 1927 р.

Викладення матеріалів роботи необхідно розпочати з історико-правового аналізу історичних умов та причин прийняття КК УСРР 1927 р. [1] Так, період кінця 20-х рр. минулого століття характеризувався активним наступом більшовицької партії на права та свободи громадян, створення тоталітарної системи, яка мала забезпечити панівне становище правлячої комуністичної верхівки. Першим кроком до реалізації цієї політики стали прийняті 31 жовтня 1924 р. «Основні засади кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік», до змісту яких увійшли багато норм загальної частини кримінального права та на підставі яких союзні республіки повинні були підготовити нові редакції кримінальних кодексів. Як вказує І. Й. Бойко, така робота в УСРР була проведена і 8 червня 1927 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) затвердив Кримінальний кодекс УСРР [2,с.351]. Кодифікований акт складався з двох частин – загальної та особливої, перша з них мала 25065 знаків, друга – 70601, а в цілому нормативний акт містив 95666 знаків. Загальна частина складалася з 6 глав та 53 статей, а до складу особливої частини входило 9 глав та 153 статей.

Розгляд змісту КК УСРР 1927 р. та статей, за якими встановлювалась кримінальна відповідальність за злочини проти власності, показав, що вони розміщувались в 4 главах кодифікованого акту (табл. 1). З них 2 статті входили до глави ІІ «Злочини проти порядку управління», 1 стаття – до глави ІІІ «Службові злочини», 4 статті – до глави V «Господарські злочини» та 7 статей – до глави VII «Майнові злочини».

Розгляд кількості знаків, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за злочини проти власності показав, що найбільша їх кількість входить до глави VІІ «Майнові злочини» – 3601 знаків, а найменша кількість – 752 – до глави ІІ «Злочини проти порядку управління». В цілому, загальна кількість знаків, пов’язана з такими видами злочинів, дорівнює 7455, що складає 7,8% від загальної кількості матеріалу в КК УСРР 1927 р.

Таблиця 1

Розміщення статей з кримінальної відповідальності за злочини проти власності у КК УСРР 1927 р.




Так, до змісту глави ІІ «Злочини проти порядку управління» увійшла ст. 82, яка передбачала кримінальну відповідальність за порушення правил, встановлених в інтересах охорони лісів від розкрадань та знищення. В свою чергу, ст. 83 Ч. 2 встановлювала кримінальну відповідальність за таке діяння, як купівля у вигляді промислу лісу, завідомо здобутого шляхом незаконної порубки. До змісту глави ІІІ «Службові злочини» увійшла стаття, пов’язана зі зловживанням владою (ст. 97). В свою чергу, глава V «Господарські злочини» мала ст.ст. 104, 116, 117, пов’язані з кримінальною відповідальністю за злочини проти власності та складалася з 1772 зн. Розгляд цих статей показує, що до їх числа входили такі злочини, як привласнення або розтрата майна (ст. 104), безгосподарність (ст. 116), укладення посадовою особою явно невигідних угод на шкоду своєму підприємству чи установі (ст. 117).

Найбільша кількість знаків припадала на главу VІІ «Майнові злочини» – 3601, яка включала до себе такі злочини, як крадіжка з державних або громадських складів за умови нанесення особливо великої шкоди (п. «е» ст. 170), крадіжка коней, волів чи іншої великої худоби (ст. 171), явне загарбання чужого майна в присутності особи, що володіє (ст. 173), розбій (ст. 174), злісне банкрутство (ст. 181), умисне знищення або пошкодження майна приватних осіб (Ч. 2 і 3 ст. 189).

Особливістю юридичної техніки КК УСРР 1927 р. є та обставина, що в тексті кодифікованого акту є статті, в яких міститься пряма вказівка про посягання на чуже майно, а також статті, в яких нема такої вказівки, при цьому законодавець мав на увазі цю категорію. Наприклад, у ст. 170 «Крадіжка», «Таємне викрадення», ст. 173 «Грабіж», ст. 174 «Розбій», ст. 176 «Викрадення майна шляхом приведення потерпілого у непритомний стан», ст. 177 «Привласнення» вказується термін «чуже майно». В свою чергу, не використовується термін «чуже майно» в ст. 104 «Привласнення або розтрата майна, що перебуває у віданні посадової особи», в ст. 118 «Розтрачання орендатором наданого йому майна», в ст. 178 «Утаювання знайденого майна», в ст. 189 «Знищення або пошкодження майна приватних осіб».

Новими складами злочинів, поява яких у КК УСРР 1927 р. зумовлена змінами соціально-економічних умов, є крадіжка електричної енергії (ст. 172), злісне банкрутство (ст. 181) та відчуження або застава майна, придбаного, згідно із законом про купівлю-продаж, за готівку з розстрочкою платежу до повної виплати встановленої ціни, без згоди продавця (ст. 179).

Розгляд мір покарання за злочини проти власності, передбачені КК УСРР 1927 р., змінювались в широкому діапазоні від 6 місяців, згідно зі ст. 97, до вищої міри покарання, яка передбачалася ст.ст 104 і 174. Систематизація цих мір з виділенням максимального покарання, яке в деяких випадках передбачало застосування штрафів, а в деяких – позбавлення волі, представлена в табл. 2.

Таблиця 2.

Міри покарання в статтях КК УСРР 1927 р.




Так, Ч. 2 ст. 174 передбачала санкцію у вигляді розстрілу за розбій з метою заволодіння чужим майном, що спричинив за собою смерть або тілесне пошкодження. Така ж сама міра покарання передбачалась Ч. 2 ст. 104 за привласнення та розтрату майна. Санкцію у вигляді 10 років позбавлення волі передбачала ст. 189 «За вмисне знищення або пошкодження майна, що належить приватним особам», санкцію у вигляді 8 років позбавлення волі передбачала ст. 171 «Крадіжка коней, волів та іншої великої худоби», санкцію у вигляді 5 років позбавлення волі передбачала ст. 170 «Крадіжка», а також ст. 181 «Злісне банкрутство». Менш сувора санкція у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки передбачали ст. 82 «Винищення лісів», ст. 83 «Покупка лісу, добутого шляхом самовільної рубки». Терміни ув’язнення строком на 2 роки передбачала ст. 116 «Безгосподарність», 1 рік – ст. 117 «Заключення невигідних договорів», 6 місяців – ст. 97 «Зловживання владою або службовим становищем».

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. По-перше, статті, пов’язані з кримінальною відповідальністю за злочини проти власності були включені до кримінального кодексу не єдиним масивом, а розміщувались в чотирьох главах. Міри покарання за таку категорію злочинів мали досить широкий діапазон від вищої міри покарання, передбаченої в ст.ст. 104 і 174 до шести місяців позбавлення волі згідно зі ст. 97 «Зловживання владою або службовим становищем».




Література:

1. Уголовный кодекс УССР. – Х. : Изд-во Наркомюста УССР. – 1927. – 135 с.

2. Бойко І. Й. Кримінальні покарання в Україні (ІХ–ХХ ст.): навч. посіб. / І. Й. Бойко. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. 408 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
PERSONAL AUTONOMY IN LEGAL DOCTRINES OF AYN RAND AND KARL MARX
17.06.2017 06:28
ПОРУШЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ З ПЕРШИХ РОКІВ ПОЛЬСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
14.06.2017 19:36
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ СУЧАСНИХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКОНОДАВСТВА
14.06.2017 19:25
РЕФОРМА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
14.06.2017 19:06
НАЦИСТСЬКА ПРОПАГАНДА ЯК ФАКТОР КРИЗИ ПРАВОСВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ (1941-1944 РР.)
07.06.2017 18:15
ВПЛИВ НАЦИСТСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ПРАВОСВІДОМІСТЬ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ
07.06.2017 17:59
ЗАГАЛЬНОПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРИРОДИ В УРСР
02.06.2017 12:47




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше