Пропаганда є однією з головних методів маніпуляції суспільством. Під час Другої світової війни зіткнулися дві найпотужніші пропагандистські машини – більшовицька СРСР та нацистська Німеччина. У період з 1941-1944 рр. українське населення зазнало ідеологічно-психологічної тиску, що у свою чергу залишило негативний слід на правосвідомості нашого народу.
Це питання є дуже цікавим та досить не цілком розкритим, але яскравими представниками досліджень в цьому напрямку є М.Михайлюк, С. Червінський, В.Чефранов та багато інших.
Перш ніж розглянути кризу правосвідомості українців, слід визначити дефініцію поняття «правосвідомість». Відомий український вчений П.М. Рабінович дає наступне визначення поняття: «Правосвідомість – це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце та роль щодо забезпечення свободи особи та інших загальнолюдських цінностей» [1, 164].
На думку І.А. Омельчука «правосвідомість» – це духовна система уявлень, ідей, поглядів, переконань, концепцій, теорій, почуттів, емоцій, настроїв, психологічних переживань тощо, які складаються з приводу правової дійсності, в ході її відображення, осмислення, пізнання, відчуття і перетворення. Ключовий аспект правосвідомості за даним визначенням — усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини й оцінка чинного права з погляду його відповідності загальнолюдським цінностям. З огляду на це, правосвідомість - це і усвідомлення суспільством потреби у встановленні загально значущих правил поведінки, і здатність оцінювати ступінь справедливості чинного правового порядку.
Світові війни ХХ століття, економічні та соціальні кризи, панування тоталітарних режимів та, разом з цим, утвердження пропаганди як засобу впливу на свідомість, призвели до викривленого деформованого відображення суспільством правової реальності. Сутність тоталітаризму полягає не стільки в особливій формі державного устрою, скільки в обсязі управління - цей обсяг стає всеохоплюючим. Це означає, що при тоталітарному режимі не закон регулює суспільні відносини, а партійні чи вождистські накази. При тоталітаризмі законослухняна поведінка досягається жорстким державним тиском.
Так, 23 серпня 1941 року вийшов указ А. Розенберга про те, що населення на окупованих територіях повністю підпорядковується німецьким законам, а їх невиконання буде тягнути за собою смертну кару [3, 133]. Вони заперечували абсолютну цінність особистості та розглядали людину як засіб досягнення великоімперської мети. Уся законодавча база, що регламентувала життя українців, зводилася до двох основних постулатів – цілковитого послуху та жорстокого покарання.
Відповідно, пропаганда, як ефективний засіб формування суспільної правосвідомості, була спрямована на популяризацію правової доктрини нацистів. Однак, слід зазначити, що пропаганда для українського окупованого населення мала пріоритетним напрямом не поширення ідей націонал-соціалізму, а знецінення радянської ідеології, підрив державного устрою та правової системи СРСР; розпалювання антибільшовицьких, антиросійських та антисемітських настроїв; формування лояльного ставлення місцевого населення до окупантів.
Отже, аналізуючи все вищезазначене можна зробити висновок, що правова свідомість є необхідною складовою функціонування суспільства. Вплив нацистської пропаганди на духовне життя соціуму, масову правосвідомість призведе до занепаду людського розуміння, в цьому випадку людина стає не вимогливою щодо надання прав та свобод. Необхідно зазначити, що колишнє минуле негативно впливає на правосвідомість українського народу у сьогоденні, спричиняє певні особливості у сприйнятті права, свободи, справедливості та ін.
Література:
1. Колодій А. Теорія держави та права : навч.посіб. / за заг.редакцією С.Лисенкова, В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002.- 164 с.
2. Racism // Encyclopedia Britannica [Електронний ресурс]. — Режим доступа : www.britannica.com
3. Михайлюк М. Нацистська пропаганда в окупованому Києві / М.Михайлюк // Укр. іст. журн. - 2006. – № 1. - С. 131 – 144;
4. Червінський С. Провал нацистської пропаганди в Україні (1943 - 1944 рр.) / С.Червінський // Історичний журнал. - 2003. - № 2. - С. 54 - 58.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
